
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •Рекомендована література
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії
медико-психологічного
факультету
Завідувач кафедри
_________професор В.Д. Лукашук
“______” _____________ 2007р.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів при підготовці
до практичного (семінарського заняття)
Навчальна дисципліна |
Пропедевтична педіатрія |
Модуль № |
2 |
Змістовний модуль |
7 |
Тема заняття |
Симптоми ураження серцево-судинної системи у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.). Семіотика природжених і набутих захворювань серця та судин у дітей. Електрокардіографія, фонокардіографія, ехокардіографія. |
Курс |
III |
Факультет |
Медичний № 4 |
Київ-2007
1. Актуальність теми: Серцево-судинна система в дітей різного віку має низку відмінностей, які впливають на її функції і на функції, темпи розвитку інших тканин і органів. Тому навчитися адекватно оцінювати стан серцево-судинної системи у дітей, а також розпізнавати синдроми ураження, інтерпретувати методи додаткових обстежень та виявляти причину їхнього виникнення є необхідною програмою для студентів медичного факультету.
Конкретні цілі:
Знати анатомо-фізіологічні особливості всіх відділів серцево-судинної системи
в дітей різного віку.
Проаналізувати, яке клінічне значення мають анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу у віковому аспекті.
Вміти оцінити одержані результати дослідження стану даної системи.
Оцінювати результати додаткових лабораторно-інструментальних досліджень органів кровообігу.
Знати семіотику порушень серцево-судинної системи та найчастіші синдроми ії ураження.
Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін
|
Отримані навички |
1. Нормальна анатомія |
Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи |
2. Нормальна фізіологія |
Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність; б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг. |
3. Біологія та генетика |
Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини |
4. Основи догляду за дітьми |
Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини |
5. Гістологія |
Знання гістологічної будови серця та судин |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент під час підготовки до заняття.
Термін |
Визначення |
Методика оцінювання серцево-судинної системи
Методи обстеження дихальної системи
Семіотика основних уражень
|
Студенти мають зосередитися на особливостях дослідження органів кровообігу в дітей раннього віку: а) підрахунок частоти серцевих скорочень під час аускультації;в) використання вікових манжеток для вимірювання АТ; г) безпосередня, „ тиха” перкусія при визначенні меж серця. Лабораторні (загальний та біохімічні, імунологічні аналізи крові), інструментальні: ЕКГ (особливості у дітей: відхилення електричної осі, величина зубців, тривалість інтервалів), ФКГ, рентгенографія органів грудної клітки, коронарографія, компьютерна магніторезонансна томографія та ехокардіографія та ін. Зміна кольору шкіри (блідість, ціаноз); серцевий горб; розширення меж серця; зміна частоти і характеру пульсу і АТ; зміна звучності тонів; наявність шумів; порушення серцевого ритму; серцева недостатність.
|