Лекція 6 Принципи технологічного проектування основних функціональних зон аеровокзалу

План

1. Загальна схема формування пасажиропотоків.

2. Принципи технологічного проектування зони реєстрації.

3. Обладнання для реєстрації пасажирів і багажу.

3. Принципи технологічного проектування зони обробки багажу.

Література: Airport development Reference Manual. Montreal: IATA, 2000-320c.

Загальна схема формування пасажиропотоків. В аеровокзалах аеропортів існує ряд процесів, які проходять незалежно один від одного. Для кожного процесу необхідні зони для розміщення черг, і з'єднуючих проходів, а також певної кількості зон очікування, у яких можуть бути додаткові спорудження або види обслуговування (див. табл.3).

Таблиця 3. Основні функціональні зони аеровокзалу

	Процес	Зона очікування
Виліт	Реєстрація пасажирів Реєстрація багажу Сплата податків Митний контроль Контроль безпеки Імміграційний контроль Контроль при виході на посадку Автобус	Зал очікування вильоту Зал вильоту Накопичувач перед виходом До/від далеких місць стоянки
Трансфер	Контроль безпеки Митний контроль Імміграційний контроль	Зал трансферу/вильоту
Прибуття	Карантин (контроль рослин і тварин) Імміграційний контроль Контроль безпеки Зона одержання багажу	Зона очікування Митний контроль Зал прибуття

З економічних міркувань в аеропортах відбувається інтенсивна комерційна діяльність, що спричиняє додатково організацію харчування й допоміжних послуг для пасажирів. Для цієї діяльності в окремих аеровокзалах може призначатися до 50% площ спорудження.

Детальне визначення пропускної спроможності аеровокзалу потребує врахування:

• площ, призначених для обслуговування пасажирів (включаючи площі для розміщення черг);

• площ, передбачених для очікування між різними етапами обслуговування (а також проходи, що передбачаються між цими зонами);

• площ, призначених для контролю безпеки, митного, санітарно, імміграційного, фіто- і ветеринарного контролю;

• систем обробки багажу;

• зон, призначених для зустрічаючих і проводжаючих;

• додаткових зон для підприємств харчування;

• офісів авіакомпаній, аеропорту, а також державних організацій;

• приміщень, пов'язаних із забезпеченням електроенергією;

• додаткових приміщень.

Всередині кожного термінала передбачаються спеціальні (зазвичай роздільні) площі для прибуваючих і пасажирів, що відбувають. Також є поділ між контрольованою й неконтрольованою зонами. Багато аеропортів мають окремі аеровокзали для різних категорій операцій, наприклад, для міжнародних і внутрішніх, регулярних і чартерних рейсів.

Загальна схема пасажирських потоків визначається з виділенням пасажирів, що відлітають, прибувають, роблять пересадку, і транзитних пасажирів, розподілених на внутрішніх і міжнародних пасажирів (рис.10).

Принципи технологічного проектування зони реєстрації. Планування пасажирського аеровокзалу в значній мірі залежать від концепції реєстрації, прийнятої авіакомпаніями. Тому дуже важливо на самих ранніх стадіях проектування одержати консультації від авіакомпаній і обслуговуючих агентів.

Системи реєстрації, що використовуються авіакомпаніями залежать від методів, які застосовуються при обслуговуванні,  структури маршрутів, характеристик завантаження й т.д., і можуть бути розділені на три наступні системи:

1. Централізована система реєстрації.

Пасажири й багаж обслуговуються у стійок реєстрації, зосереджених у загальній центральній зоні, зазвичай в залі вильоту аеровокзалу. Стійки можуть бути розділені на секції, спеціально призначені для окремих авіакомпаній або рейсів або, навпроти, пасажири можуть вільно пройти реєстрацію за кожною зі стійок. Якщо обрано останній варіант, особлива увага повинна бути приділена питанням сортування багажу, для чого у великих аеропортах будуть потрібні складні й дорогі сортувальні системи.

Обрана схема розташування стійок реєстрації визначить і глибину будівлі аеровокзалу.

міжнародний приліт 3000	м іжнародний виліт 2800	внутрішній приліт 1200	внутрішній виліт 1500
	транзит 200
	трансфер 600
прикордонний контроль 2200
видача міжнародного багажу 2200	прикордонний контроль 2000
		трансфер 400 внутрішній міжнародний
		видача місцевого багажу 800
	трансфер 200
	Міжнародний → внутрішній
Міжнародні кінцеві рейси 2000	Міжнародні початкові рейси 1600	Внутрішні кінцеві рейси 800	Внутрішні початкові рейси 1300

Рис. 10. Загальна схема пасажиропотоків

2. Децентралізована система реєстрації.

Функції з реєстрації розділяються між двома або декількома зонами, розташованими всередині аеровокзального комплексу. Наприклад, пасажири й багаж можуть прийматися, як біля центральних стійок реєстрації, так і біля входу в зал вильоту. При цьому потрібно надавати увагу питанням прийому багажу.

3. Реєстрація біля виходів на посадку.

Пасажири безпосередньо прямують зі своїм багажем до виходу на посадку й, проходять реєстрацію прямо навпроти відповідної зони очікування, яка веде до виходу на посадку. Використання такої концепції:

• спрощує процедуру реєстрації;

• скорочує відстань пішохідного руху пасажирів в приміщенні аеровокзалу;

• зменшує витрати часу на оформлення документації;

• спрощує вимоги до сортування багажу;

• може виникнути необхідність збільшення чисельності персоналу.

Обладнання для реєстрації пасажирів і багажу. Обслуговування пасажирів та їх багажу, який потребує реєстрації, авіакомпаніями здійснюється на обладнанні для реєстрації, що складається з певної кількості стійок з відповідними конвеєрними пристроями для багажу (див. рис.11).

Рис. 11. Стійка реєстрації пасажирів

Стійки реєстрації можуть мати або лінійну, або острівну конфігурацію. Для кожної із зазначених вище конфігурацій розташування стійок існують різні варіанти їхнього розміщення.

Лінійні стійки можна використовувати як для централізованої реєстрації, так і для реєстрації у виходів на посадку. Стійки можна розташовувати по безперервній лінійній схемі або розмістити з врахуванням описаного далі проходу між стійками після реєстрації (наскрізна схема).

Стійки, які стоять окремо (“острівна схема”), зручніші для централізованої реєстрації. Кожна група стійок реєстрації, вісь якої орієнтована паралельно потоку пасажирів, що прибувають на посадку з вестибюлю аеровокзалу, може складатися з 12-18 окремих стійок реєстрації. Кількість стійок реєстрації в кожній групі можна подвоїти, якщо встановити два основних пристрої роздачі багажу паралельно один одному. Звичайно між суміжними групами стійок реєстрації двадцятиметровий розрив вважається достатнім. Проте, залежно від місцевих умов, ця величина може бути більшою.

Відстань, яку повинен подолати пасажир з багажем до найближчої стійки реєстрації, повинна бути мінімальною.

Варто передбачити наявність багажних візків і зони їхнього розміщення.

У зонах реєстрації пасажирів і багажу потрібно встановити табло з інформацією про рейси, що вилітають.

Потрібно передбачити відповідну система транспортерів багажу пасажирів від стійок реєстрації до зони його зберігання. Максимальну кількість стійок реєстрації на один транспортер багажу варто ретельно розрахувати. Якщо смуги транспортера передбачено для переміщення багажу від стійок реєстрації до головного конвеєра, як правило, варто розглядати від 12 до 18 стійок реєстрації на один основний конвеєр. У таких випадках повинна ретельно продумуватися схема обробки прийнятого багажу по всіх етапах його проходження від одного до іншого транспортера для того, щоб не допустити перевантаженості або ушкодження речей, коли вони потрапляють на головний конвеєр. Може також виникнути необхідність у встановленні автоматизованої системи контролю, що забезпечить безперешкодне надходження кожного місця багажу від стійки до головного конвеєра.

Авіакомпанії/агенти з обслуговування повинні дати консультації на ранніх стадіях проектування стійок реєстрації для того, щоб схема стійок реєстрації відповідала процедурам/системам, які використовуються для обслуговування пасажирів і обробки багажу.

Тепер перерахуємо види обладнання авіакомпаній, що може знадобитися на стійці реєстрації:

• монітор комп'ютера, клавіатура й процесор;

• принтер посадкових талонів;

• принтер багажних ярликів;

• принтер для документів;

• внутрішній/міжнародний телефон;

• органи управління конвеєрами;

• шкала зчитування ваги багажу.

Нижче наводимо деякі із загальних вимог, які варто врахувати при проектуванні стійок реєстрації:

• зручне крісло регульованої висоти на п'яти ніжках;

• стійка для розміщення клавіатури зі змінюваною висотою (з можливістю розміщення, як варіант, клавіатури на верхній частині стійки);

• місце для вільного та зручного розташування рук при роботі на клавіатурі;

• регульована підставка під ноги;

• кошик для сміття;

• ідентифікаційний номер стійки реєстрації;

• вибір матеріалів для стійки, простих у догляді, з можливістю майбутніх модифікацій, що знижують відзеркалюючу здатність (матова поверхня), а також мають достатню стійкість зношування;

• виступаючі кути стійки повинні бути закругленими;

• зручне розміщення багажних бірок і наявність розкладу авіакомпаній;

• система проводки повинна забезпечити швидкий доступ із задньої сторони стійки для ремонту/заміни комп'ютерного обладнання;

• відповідні заглиблення/ящики повинні проектуватися таким чином, щоб вся стійка виглядала охайною й готовою до використання в будь-який час;

• з метою безпеки всі ящики стола й поглиблення для паперів, що містять багажні бірки, запас квитків, посадкові талони й т.д., повинні замикатися;

• якщо обладнання встановлюється всередині стійки, принтери повинні розташовуватися на полицю, що може висуватися для зручного заправлення й техобслуговування. Висувні полки також повинні мати запори;

• для розташованого на стійці комп'ютерного обладнання потрібно забезпечити відповідні умови його вентиляції;

• для стійки реєстрації потрібно передбачити відповідне освітлення, рівень якого повинен бути ретельно визначений для того, щоб освітлення стійки не заважало при роботі за комп'ютером;

• де можливо для стійок повинні використовуватися конструкції, які надалі можна перебудувати в базові модульні вузли.

Ступінь автоматизації систем обслуговування пасажирів і обробки багажу в конкретному аеропорті визначається тим, який обсяг обслуговування конкретної авіакомпанії, а також іншими критеріями, такими, як розміри терміналів, економічні міркування й т.д.

Автоматизація передбачає установку комп'ютерів, принтерів (принтерів для друкування документів і спеціальних принтерів для квитків, посадкових талонів, багажних бирок) у декількох пунктах, розташованих на шляху проходження пасажирів:

• стійки з продажу квитків;

• стійки реєстрації;

• стійки виходу на посадку;

• стійки оформлення трансферу;

• довідкові стійки.

Кожна авіакомпанія висловлює побажання, щоб її устаткування мало зв'язок з її ж власною центральною системою бронювання.

Щоб уникнути перенасиченості приміщення стійками реєстрації розроблено концепцію CUTE (термінального устаткування загального користування). CUTE не обмежує кількість стійок реєстрації тієї або іншої авіакомпанії, а передбачає можливість використання авіакомпаніями в періоди, коли авіакомпанії-власники дозволяють це зробити. Ставки зборів за використання стійок реєстрації дуже високі, тому авіакомпанії формулюють умови забезпечення оптимального використання зон розміщення своїх стійок.

Авіакомпаніями розробляються системи для самостійного одержання квитків або реєстрації, що прискорить обслуговування постійних клієнтів. Автомати, призначені для самообслуговування, можуть розміщуватися безпосередньо біля стійок оформлення квитків або реєстрації в зоні вильоту. Ці автомати іноді можуть розміщуватися в інших приміщеннях аеровокзалу й навіть на автостоянках або залізничних станціях. Потім ці механізми з забезпечення самообслуговування зможуть також забезпечувати й інші види обслуговування, такі як замовлення автомобілів і бронювання місць у готелях.

Приклад.

Finnair ввела більшу кількість електронних послуг, щоб спростити придбання квитків та зробити подорож пасажира більш легкою.

Подорож з електронним квитком (E-ticket) уже можлива в межах Фінляндії, незалежно від того хто обслуговує авіалінію - Finneair або її партнер, а також в усі Скандинавські країни і Німеччину, і додатково в Брюсселі, Парижі, Амстердамі, Нью-Йорку і Таллінні.

З послугою eCheck- (реєстрація за електронним квитком) можлива реєстрація за 16 годин перед вильотом і в самий останній момент перед відправленням. Послуга eCheck- доступна для прямих запланованих міжнародних польотів Finneair, що виконуються з Гельсінкі або Стокгольма (Арланда).

Електроний вихід на посадку (eGate) - автоматичний вихід на посадку, що дозволяє більш швидко потрапити на борт.

Використання eGate здійснюється в наступній послідовності:

1. Необхідно дочекатися проходу попереднього пасажира через ворота.

2. Необхідно стати в область eGate, що зчитує інформацію з ідентифікаційної картки пасажира.

3. Далі пасажир діє згідно з інструкціями на екрані дисплея. Польотна інформація пасажира автоматично буде скоректована в системі.

4. Турнікет відкривається і пасажир може слідувати на борт ПС

Якщо необхідно уточнити що-небудь у бронюванні, необхідно звернутися до агента воріт, що буде відображено на екран eGate.

Принципи технологічного проектування зони обробки багажу. Обробка багажу стала настільки важливим елементом обслуговування пасажирів, що система обробки багажу виявляється винятково важливою для безперебійного функціонування авіакомпаній в аеропорті. Система обробки багажу повинна мати можливість швидко й з високим ступенем надійності сортувати велику кількість місць багажу. У зв'язку з очікуванням появи в найближчі кілька років повітряних суден більшої місткості наявність автоматизованих систем обробки багажу стане однією з найбільш важливих з погляду забезпечення безперебійності процесу роботи аеровокзалу.

Питання про те, які типи систем обробки багажу потрібно встановити, необхідно прийняти на ранніх стадіях проектування аеровокзалу. При деяких концепціях аеровокзалів можуть бути необхідні високоавтоматизовані й дорогі системи, у той час як для інших може бути досить простих конвеєрів. Врахування таких принципових моментів забезпечить ефективність роботи систем обробки багажу:

• багаж повинен переміщуватися швидко, просто й з мінімальним числом перевантажень;

• обладнання для обробки багажу в будівлі аеровокзалу має відповідати обладнанню перону, а також обсягу й характеру очікуваних перевезень;

• системи обробки багажу повинні бути запроектовані так, щоб кількість змін напряму руху багажу в плані й по вертикалі було мінімальним;

• потоки багажу не повинні перетинатися з потоками руху пасажирів, вантажів, напрямками руху членів екіпажів або транспортних засобів;

• потрібно передбачити можливість обробки трансферного багажу в зонах сортування багажу, що відбуває;

• надходження багажу на перон не можна затримувати ні процедурами контролю, ні реєстрації;

• у перспективі потрібно передбачити простір для розміщення всього обсягу багажу в одному місці для контролю безпеки;

• повинні передбачатися пристрої для обробки великогабаритного багажу;

• у випадку відмови систем обробки багажу повинна бути передбачена можливість його обробки іншим способом.

Керівництво аеропортів, консультанти й представники авіакомпаній при оцінці встановлюваних систем обробки багажу повинні враховувати:

• вимоги до ручної й /або автоматизованої системи, що залежать від проекту аеровокзалу;

• вимоги до використання робочої сили, наприклад, мінімальний обсяг ручних операцій;

• продуктивність щодо швидкості прийому багажу при реєстрації;

• зручність користування системою пасажирами й персоналом авіакомпаній;

• здатність обробки багажу, що має різні розміри, форми, вагу без ушкодження його або багажних бирок;

• економічна доцільність;

• можливість прийому велосипедів, рюкзаків, дощок для серфінгу й іншого спортивного інвентарю; гнучкість у використанні й можливість подальшого розширення системи;

• швидкість системи, співвідносна з обсягом пасажиропотоків;

• забезпечення безпеки стосовно до багажних операцій;

• здатність сприймати пікові навантаження;

• наявність необхідного вільного простору, включаючи будову стель відповідної висоти усередині зони обробки багажу з метою прийому контейнерів на візках/піддонах при їхньому комплектуванні й розукомплектовуванні;

• наявність спеціальних автоматичних систем, призначених тільки для роботи в години з піковими навантаженнями з метою зменшення витрат на ручну обробку й підвищення точності сортування;

• відповідне обладнання для одночасного сортування багажу трансферних перевезень однієї авіакомпанії й інтерлайнових перевезень;

• можливість прийому багажу, включаючи інвалідні візки для пасажирів з обмеженнями руху й додатковий багаж, який переноситься у салон, через вихід на посадку з наступною подачею його на перон;

• навіть при правильному підборі транспортерної смуги можливе відхилення багажного транспортера – 18 градусів (переважно) або 22 градуси (максимальне значення);

• безпека пасажирів, відвідувачів і персоналу, який обслуговує багаж;

• можливість самообслуговування при доставці багажу безпосередньо в зону видачі до механічного роздавального пристрою;

• використання багажних контейнерів;

• можливість зважування контейнерів, завантажених багажем, якщо це потрібно за місцевими правилами;

• легкість проведення огляду, техобслуговування й можливість повернення багажу;

• наявність запасних частин;

• легкість і зручність в експлуатації всіх механічних систем і систем керування з можливістю обслуговування за місцем знаходження;

• низький рівень виробничого шуму (може викликати значні додаткові витрати);

• здатність витримати трирічний термін експлуатації або навіть більше до детального технічного огляду (особливо при заміні елементів, при їх зношуванні або стиранні);

• доступ до всіх найбільш важливих зон і вузлів, а також місць зміни напряму руху;

• наявність відповідних складських потужностей для багажу, що відбуває, прийнятого заздалегідь, а також багажу, який не вимагали після прибуття рейсу;

• відповідне обладнання з забезпечення безпеки при обслуговуванні багажу авіакомпанією або проходженні його через митницю.

При проектуванні пристроїв роздачі багажу варто враховувати наступні положення:

• ширина пристроїв роздачі багажу повинна бути не менше 0,9 метрів (для прийому багажу з розмірами більше 1 метра на міжнародних лініях) з мінімальною висотою зазору над стрічкою не менш 0,75 метра, хоча в окремих випадках у зв'язку з місцевими вимогами може виявитися необхідність збільшити зазначені вище розміри;

• бічні панелі повинні бути виконані таким чином, щоб між панелями й транспортерною смугою не потрапляли багажні бірки й інші виступаючі частини багажу (наприклад, коліщата, рейки й т.д.);

• на поворотних секціях системи потрібні міцні пластини або протектори для того, щоб запобігти зачепленню багажу й не допустити його ушкодження конвеєрною смугою;

• у місцях зміни напрямків багажних транспортерів при використанні двох багажних стрічок запобігання заклинюванню багажу друга транспортерна смуга повинна розташовуватися трохи нижче, ніж перша.

Максимальний рекомендований нахил на рампах, призначених для руху візків у зоні обробки багажу, не повинен перевищувати 5%.

Після доставки багажу із зони реєстрації, його зазвичай за допомогою конвеєрної системи подають в зовнішню зону комплектації, де його сортують й завантажують в багажні контейнери або багажні візки для доставки до повітряного судна й завантаження.

Час обробки багажу в зовнішній зоні комплектації багажу є критичним у технологічному ланцюгу процесів, що закінчуються вильотом повітряного судна, і залежить від строгої координації роботи із всього цього ланцюга, включаючи час, необхідний на одержання, сортування, перевезення й завантаження багажу в повітряне судно. Збільшення або ускладнення шляху руху багажу до місця його сортування й завантаження в зоні вильоту може привести до необґрунтованого скорочення часу "закриття" для проходу пасажирів із зареєстрованим багажем (час "закриття" визначається в цьому випадку як остання можливість для пасажира зареєструвати багаж з повною впевненістю, що багаж буде перенесено на борт повітряного судна).

Варто розглянути розміщення наступних додаткових споруд і устаткування усередині зони комплектації багажу:

• встановлення пристроїв для контролю безпеки;

• встановлення системи телевізійного спостереження (closed circuit television, CCTV) для цілей огляду тих ділянок, де можливі якісь події;

• встановлення телекомунікаційного устаткування, наприклад, телефонів, інтеркомів та принтерів;

• приміщення для огляду багажу;

• кімнати для відпочинку персоналу, який обслуговує багаж;

• табло з інформацією про польоти;

• для автоматизованих систем - кімнати для контролю комп'ютерів, сортувальних сканерів.

Система сортування багажу, який відправляють, проектується на основі забезпечення кожним її елементом максимальної робочої здатності під час пікових багажних навантажень у певні періоди за умови, що окремі місця багажу потрапляють у систему з різних місць прийому.

Система обробки багажу, чи то механічна, чи з використанням ручної праці, повинна забезпечувати пропускну спроможність з сортування багажу в будь-яких комбінаціях за наступними критеріями:

• за авіакомпаніями;

• за номерами рейсів;

• за пунктами призначення;

• за класами обслуговування.

Зона видачі багажу - це зона, куди має доступ пасажир, і де він може знайти свій багаж, впізнати його й одержати. На внутрішніх рейсух зустрічаючі звичайно мають доступ до цієї зони, у той час як для міжнародних рейсів зона для зустрічаючих розміщається безпосередньо в місці, що з’єднується з виходами із зон державного контролю (митного контролю), через які пасажир проходить разом зі своїм багажем. Використовуються чотири основних групи пристроїв, що здійснюють доставку багажу:

• лінійні стійки;

• лінійні конвеєри;

• смугові транспортери з безпосереднім завантаженням;

• більші пристрої овальної форми з непрямим завантаженням.

Висота пристрою й швидкість його роботи повинні бути такими, щоб пасажир міг легко зняти cвій багаж (максимально 0,45 м висоти для смуги, що має відхилення, або 0,35 метра для смуги без відхилення, що рухається зі швидкістю 36 метрів на хвилину). Остаточне рішення з цього питання залежить від того, яким чином багаж укладається на пристрій. Рекомендується, щоб багаж по можливості ставився на пристрій вертикально довшою стороною в напрямку руху. Таке розміщення забезпечить найкраще використання простору пристрою.

У зоні видачі багажу повинна бути достатня кількість багажних візків для використання пасажирами. Також варто приділити увагу маршрутам повернення використаних візків у зону видачі багажу.

Для багажу, який не вимагали після рейсу, потрібно передбачити приміщення для зберігання, що гарантує його цілісність. Приміщення має розташовуватися безпосередньо в залі видачі багажу й бути доступним для персоналу авіакомпаній протягом усього часу роботи аеропорту.

Необхідно також передбачати розміщення стійок або офісних приміщень всередині зони видачі багажу, у яких може розміщуватися персонал авіакомпаній або обслуговуючого агента для врегулювання питань із пасажирами у випадку неправильного обслуговування багажу. Точні рекомендації з даного питання дуже сильно відрізняються у кожному аеропорту й повинні обговорюватися безпосередньо з авіакомпанією.