міністерство освіти І науки україни

Національний авіаційний університет

К.В. Марінцева авіаційні пасажирські перевезення

Конспект лекцій

Київ 2007

Удк 656.7.072 (042.4)

Ббк О585я7

М263

рецензенти:

А.М. Новікова – д-р економ. наук, ст.н.сп. зі спеціальності економіка транспорту і зв’язку, заст. директора з наукової роботи ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»

Є.М. Сич – д-р економ. наук, проф., завідувач кафедри економіки транспорту Київського університету Економіки та технологій транспорту

С.Г.Губань – заступник голови Державної авіаційної адміністрації

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету

(протокол №__ від «__»_______2007р.)

Марінцева К.В.

А

М263

віаційні пасажирські перевезення: Конспект лекцій.–К.: НАУ, 2007. - 160 с.

Містить основні тези лекцій, список рекомендованої літератури. Розглянуто основні організаційні питання та технологічні операції з обслуговування пасажирів та обробки багажу на повітряному транспорті.

Для студентів спеціальності 6.100400 “Організація перевезень і управління на транспорті (повітряному)”

Ббк О585я7

 Марінцева К.В., 2007

Зміст

Вступ………………………………………………………………..
Лекція 1. Методи дослідження ринку авіаційних пасажирських перевезень …………………………………………… ……………	6
Лекція 2. Національне регулювання на повітряному транспорті……………………………………………………..………...	17
Лекція 3. Міжнародне регулювання на повітряному транспорті.	32
Лекція 4. Аеропорт як функціональна система………………….	44
Лекція 5. Пасажирські комплекси аеропортів……………………	52
Лекція 6. Принципи технологічного проектування основних функціональних зон аеровокзалу………………............................	58
Лекція 7. Пасажирський аеровокзал як система масового обслуговування………………………………………………………..	73
Лекція 8. Авіакомпанія як функціональна система……………...	81
Лекція 9. Хендлінгові компанії……………………………………	94
Лекція 10.  Технологія обслуговування пасажирів перед польотом.....................................................................	98
Лекція 11. Технологія обслуговування трансферних і транзитних   пасажирів………………………………………………	110
Лекція 12. Технологія обслуговування пасажирів після прильоту....	115
Лекція 13-14.    Обслуговування  пасажирів спеціальних   категорій……………………………………………………………............	126
Лекція 15. Несправності при перевезенні багажу………………..	149
Лекція 16. Технології розшуку багажу	153
Лекція 17. Рейсова документація та комерційна кореспонденція	159
Лекція 18. Обслуговування пасажирів на борту ПС	169

вступ

Розвиток цивільної авіації в Україні як у незалежній державі розпочався в 1991 році. Саме тоді перед авіацією постали завдання по створенню системи державного регулювання авіаційної діяльності в ринкових умовах і утворенню суб'єктів здатних працювати в умовах конкуренції. Суб'єктами авіаційної діяльності незалежно від форм власності є: авіаційні компанії (авіаперевізники), аеропорти, підприємства обслуговування повітряного простору, підприємства з технічного обслуговування, ремонту та доробки авіаційної техніки, навчальні заклади та наукові установи, наукові дослідні та проектні організації, інші підприємства та фізичні особи, діяльність яких регламентується Повітряним кодексом України.

Перше завдання було вирішено Державною адміністрацією авіаційного транспорту України прийняттям Повітряного Кодексу, вступом країни в міжнародні авіаційні організації, укладанням міжурядових угод про повітряне сполучення. Протягом 1992-1993 років удалося підписати близько 20 угод, що стало серйозним проривом України у світову авіацію.

Друге завдання виявилося набагато складнішим. Воно торкалося інтересів десятків тисяч працівників авіатранспортної галузі і всіх тих, хто користувався її послугами. Потрібно було виділити зі структур «Аерофлоту» авіакомпанії й аеропорти, здійснити їхнє технічне переоснащення, упровадити ринкові методи управління.

Цивільна авіація на Україні не мала досвіду самостійної роботи на міжнародних повітряних лініях, необхідної інфраструктури.

Аеропорти України вводилися в експлуатацію в 60-70 роках, і технологія їхньої роботи на сьогодні не повністю відповідає міжнародному рівню. В умовах відсутності бюджетних капіталовкладень в останні роки, авіапідприємствами за рахунок кредитів реконструйовані аеровокзальні комплекси в аеропортах Бориспіль, Дніпропетровськ, Сімферополь, Запоріжжя.

Головний аеропорт країни – «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» виконує основний обсяг пасажирських і вантажних перевезень, і за рахунок основної авіаційної діяльності він може покривати видатки та забезпечувати часткову реновацію основних фондів. Регіональні аеропорти – аеропорти, що розташовані у містах Сімферополь, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, у регіонах із потужним економічним потенціалом, до яких виявляють значний інтерес ділові партнери іноземних держав, українська діаспора; за рахунок основної авіаційної діяльності вони можуть лише покривати видатки та не забезпечують реновацію основних фондів.

Українські авіакомпанії знаходяться на різних стадіях розвитку. Однією з відмінних рис українського ринку авіаперевезень є відсутність національного перевізника. На докорінну зміну ситуації на ринку авіаційних перевезень вплинуло створення авіакомпаній з частками іноземного капіталу „МАУ”, „Аеросвіт”, „Українські середземноморські авіалінії”, які здійснюють достатньо ефективну господарську діяльність і на сьогодні є провідними в галузі.

У той же час розвинені країни світу мають єдиного національного перевізника, якого приховано чи відкрито підтримують і допомагають вигравати у конкурентній боротьбі на світовому ринку авіаперевезень.

За останні роки змінилася кон'юнктура використання авіаційного транспорту. Різкий ріст цін на ресурси, якого потребує цивільна авіація, спричинив зростання собівартості авіаційних перевезень, робіт і послуг, особливо на вітчизняному ринку.

Льотна придатність парку повітряних сил (ПС) України знизилась через відсутність обігових коштів та інвестування ремонту та модернізації ПС. Ще однією проблемою парку ПС України є невідповідність міжнародним стандартам, що не дає українським перевізникам можливості виконувати міжнародні польоти. Зараз авіакомпанії України вирішують проблему поповнення парку ПС шляхом збереження льотної придатності літаків радянського виробництва, оренди або лізингу літаків закордонного виробництва типу Boing або Airbus.

Існуюча пропускна здатність аеропортів України забезпечує перевезення до 80 млн. пасажирів та 182,5 тис. т. вантажу на рік. Разом з тим, обладнання та пропускна спроможність міжнародних секторів та аеропортів ще не повною мірою відповідають рівню міжнародних стандартів щодо надання сервісних послуг.

В усіх аеропортах відкритих для міжнародних польотів недостатньо виділено площ для технологічного процесу обслуговування пасажирів і розміщення контрольних служб (митників, прикордонників, санітарного та ветеринарного та фітоконтролю). Внутрішнє та зовнішнє оздоблення аеропортів не відповідає міжнародним вимогам.

Отже, даний конспект лекцій розкриває основні питання професійно-орієнтовної дисципліни „Авіаційні пасажирські перевезення”, вивчення якої необхідно для професійного формування фахівця зі спеціальності 6.100400 “Організація перевезень і управління на транспорті (повітряному)”, призначений допогти студентові в самостійній роботі з дисципліни та зорієнтувати його в науковому підході до проблем в авіаційній галузі.

Метою викладання даної дисципліни є надання знань з питань організації та технології пасажирських перевезень на міжнародних та національних повітряних лініях згідно з встановленими нормами, правилами і стандартами.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є: вивчення правил та міжнародних стандартів авіаційних пасажирських перевезень; оволодіння методами розробки технології авіаційних пасажирських перевезень; вивчення методик розробки технологічних схем обслуговування пасажирів на повітряному транспорті.

Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: організацію та технології обслуговування пасажирів в аеропорту, обробки багажу пасажирів, обслуговування пасажирів на борту повітряних суден, особливості обслуговування пасажирів в залежності від категорії, правила перевезень пасажирів і багажу, види засобів механізації та автоматизації технологічних процесів, технологію комплектування завантажування пасажирського рейсу, методи розрахунків оптимальних технологічних параметрів пасажирських комплексів.

Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти: організовувати обслуговування різних категорій пасажирів, розробляти та обґрунтовувати технології обслуговування пасажирів та обробки їхнього багажу.

В конспекті лекцій наведено план кожної лекції, а також додаткова література, яку необхідно обов’язково переглянути під час самостійної роботи з зазначених питань.