44. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера
Податкова система - сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.
Фіскальна (податково-бюджетна) політика держави – сукупність усіх заходів держави в сфері оподаткування та державних витрат.
Податки – це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного, централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
Класифікація податків:
1.Прямі – вилучаються безпосередньо у власників майна та одержувачів доходів (податки з доходів фізичних осіб)
2. Непрямі – вилучення у сфері реалізації або споживання товарів та послуг (закладені в ціні: акцизи, пдв)
У довгостроковому періоді залежність доходів держави від рівня податків описується за допомогою кривої Лаффера, названою на честь американського економіста Артура Лаффера.
Ця крива показує зв*язок між податковими ставками (t) та обсягом податкових надходжень (Т), яка до того ж виявляє таку податкову ставку (від нульової до 100%), за якої податкові надходженя до бюджету досягають максимуму (TA(Y)). З графіка видно, що починаючи з нульової ставки податку, збільшення податкової ставки приводить до зростання податкових надходжень. Але починаюи з точки А наступне збільшення податкової ставки скорочує податкові надходження шляхом зменшення бази оподаткування.
Крива Лаффера дає відповідь на запитання, за якої ставки податків податкові надходження у бюджет досягнуть максимальної величини. При подальшому підвищенні податкової ставки мотивація підпр. д-сті послаблюється, падають обсяги ви-ва і зменшуються податкові відрахування до бюджету.
45. Дискреційна фіскальна політика та її інструменти.
Дискреційна фіскальна політика – це політика, за якої уряд свідомо маніпулює податками та державними витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання.
Інструменти:
Втілення програм громадських робіт та інших програм, пов*язаних з витратами держави;
Здійснення перерозподільчих програм «трансфертного типу»;
Циклічні зміни рівня податкових ставок.
46. Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки.
Недискреційна (автоматична) фіскальна політика – базується на дії вмонтованих стабілізаторів, які забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової кон*юктури.
Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори – це такі механізми в економіці, дія яких зменшує реакцію ВВП на зміни сукупного попиту.
До автоматичних (вмонтованих) стабілізаторів належать:
а) автоматична зміна податкових надходжень при прогресивній системі оподаткування:
- система податків прогресивно залежить від особистих доходів та доходів підприємств. Якщо обсяг ви-ва зменшується, то автоматично зменшуються податкові ставки. Це приводить до того, що з менших доходів домашні госп-ва і підпр. сектор сплачують менші податки.
- у період буму і відповідно в період інфляції збільшення ставок оподаткування за умов прогресивної сис-ми оподаткування через зростання доходів домашніх господарств і підприємницького сектору зменшує особисті доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сукупний попит і уповільнює зростання цін та з/п (вплив на доходи підпр. сектору і на інвестиційний попит аналогічний)
б) допомога на випадок безробіття, соціальна допомога та інші соц. трансферти.
У разі надання допомоги на випадок безробіття кошти спрямовуються в економіку (в період кризи) або вилучаються з неї (в період буму) і, як результат, стабілізуються та згладжуються наслідки ділових циклів. Для інших трансфертів аналогічна.