54.Міжнародна торгівля та її економічні основи

Міжнародна торгівля – форма міжнародних економічних відносин за посередництвом Ex та Im товарів/послуг, що базується на міжнародному поділі праці та теорії порівняльних переваг. Причини появи:нерівномірність в розподілі та забезпеченості ресурсами різних країн; ефективне виробництво різних технологій або комбінацій ресурсів.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують:

1) експорт;

2) імпорт;

3) торговельний баланс;

4) загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот); 

5) загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг);

6) товарна структура;

7) географічна структура.

Експорт – це закупівля вироблених у країні товарів і послуг та вивіз їх за кордон з метою передачі у власність нерезидентам даної країни.

Імпорт – це витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, що вироблені в інших країнах.

Інструменти зовнішньоторгівельної політики:

-митні засоби-імпортне і експортне мито, яким обладнані окремі товари за їх перевіз через кордон.

-немитні засоби-адміністративні та економічні методи прямого і опосередкованого впливу на зовнішню торгівлю.

Типи міжнародної торгівлі.

А) Протекціонізм-політика захисту нац.виробника від іноземних конкурентів.

+стримує імпорт і врівноважує торгівельний баланс; захищає нац..виробництво від демпінгу(продаж товарів за цінами нижче від міжнародного ринку); захищає молоді галузі;стимулює власного виробника. -гальмує НТП; погіршення якості продукції; позбавлення вибору у споживачів; країна втрачає переваги міжнар.поділу праці;обмеження Ex та Im.

Б) Вільна торгівля – відкрита зовнішня торгівельна політика, що передбачає вільний рух товарів/послуг між країнами, без торгівельних бар’єрів.

55. Теорія порівняльних переваг д.Рікардо

Д. Рікардо в праці "Початок політичної економії й оподаткування" (1817) розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що в окремо взятій країні завжди знайдеться товар, виготовлення якого більш ефективне, ніж виробництво інших за існуючого середньосвітового рівня витрат. Тобто сукупний обсяг продукції стане max тоді, коли кожний товар буде вироблятися тією країною в якій витрати на виробництво його будуть найнижчими.

Значення теорії порівняльних переваг полягає в :

- вперше описано баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції. Вартість товару визначається співвідношенням сукупного попиту та пропозиції на нього, пропонованих як усередині країни, так і з-за кордону;

-теорія справедлива стосовно будь-якої кількості товару і будь-якої кількості країн, а також для аналізу торгівлі між різними її суб'єктами. У цьому випадку спеціалізація країн на тих чи інших товарах залежить від співвідношення рівнів зарплатні в кожній з країн;

- теорія обґрунтувала існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть участь у ній;

Але теорія не враховує впливу зовнішньої торгівлі на розподіл доходів усередині країни, коливання цін і заробітної плати, міжнародного руху капіталу, не пояснює торгівлю між майже однаковими країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.