
- •1.Розкрийте основні положення твору Аристотеля «Метафізика».
- •2.Назвіть історичні типи діалектики.
- •Розкрийте основні положення твору к.Маркса «Передмова до критики політичної економії».
- •Сформулюйте основні соціально-мотиваційні аспекти економічної діяльності людини
- •Розкрийте сутність основних категорій діалектики.(в посібнику Шкепу)
- •2.Дайте визначення понять «індивідуальність» та «особистість».
- •Розкрийте основні ідеї твору п. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
- •Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці е. Тоффлера «Футурошок».
- •Розкрийте основні положення праці і. Канта «Критика чистого розуму»
- •Дайте визначення філософії як теоретичному рівню світогляду.
- •Розкрийте основні концепції походження та сутності свідомості. Проаналізуйте співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •Гедонізм – етичне вчення, яке проголошує метою життя людини насолоду (Епікур, просвітники та ін.).
- •Розкрийте сутність філософських уявлень про мораль в історії філософії
- •Назвіть основні філософські концепції культури.
- •Розкрийте сутність основних філософських концепцій суспільства.
- •Основні відмінності між емпіричним й теоретичним рівнями пізнання
- •Зміст та історичне значення античної діалектики
- •2.Сформулюйте основні відмінності місця і ролі свідомості в ідеалістичній та матеріалістичній філософії.
- •Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій
- •Основне питання філософії
- •Фундаментальні суперечності всесвітньої історії
- •Основні ідеї «Концепції органічного росту»
- •Розкрийте основні ідеї твору Рене Декарта «Міркування про метод» та обгрунтуйте її роль у розвитку теорії пізнання.
- •Визначте національне та загальнолюдське в культурі
- •Розкрийте сутність закону заперечення заперечення та проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •Свідомість та самосвідомість
Розкрийте основні положення твору к.Маркса «Передмова до критики політичної економії».
На базисові (виробничих відносинах), указував К. Маркс у роботі “До критики політичної економії”, формується надбудова:
a)політична і юридична організація суспільства (державні установи, політичні партії та ін.);
б) форми суспільної свідомості (політична, правова, моральна, естетична, релігійна та ін.);
в) все духовне життя і невиробничі стосунки в суспільстві.
У передмові до праці "До критики політичної економії" (1859) К. Маркс формулює сутність матеріалістичного розуміння історії. "В суспільному виробництві свого життя люди вступають в певні необхідні, незалежні від їх волі відносини – виробничі, які відповідають певному ступеневі розвитку їх матеріальних продуктивних сил. Сукупність цих виробничих відносин становить економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому зводиться юридична і політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі. Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість. На певному етапі свого розвитку матеріальні продуктивні сили суспільства вступають в суперечність з існуючими виробничими відносинами, або – що є тільки їх юридичним виразом – з відносинами власності, в межах яких вони до цих пір розвивалися. Із форм розвитку продуктивних сил ці відносини перетворюються на їх кайдани. Тоді наступає епоха соціальної революції. Зі зміною економічної основи більш чи менш швидко відбувається переворот в усій величезній надбудові. При цьому, необхідно завжди відрізняти матеріальний... переворот в економічних умовах виробництва від юридичних, політичних, релігійних, художніх або філософських – тобто від ідеологічних форм, в яких люди усвідомлюють цей конфлікт і борються за його вирішення. Як про окрему людину не можна судити, виходячи з її власних думок про себе, так само не можна судити про подібну епоху перевороту з її свідомості... Жодна суспільна формація не гине раніше, ніж розвинуться всі продуктивні сили, для яких вона створює достатній простір, і нові, більш високі виробничі відносини ніколи не з'являються раніше, ніж визріють матеріальні умови їх існування в надрах старого суспільства. Тому людство ставить перед собою завжди тільки такі задачі, які воно здатне розв'язати, тому що при ближчому розгляді завжди виявляється, що сама задача виникає лише тоді, коли матеріальні умови її розв'язання вже є в дійсності або, в крайньому разі, перебувають в процесі становлення... Буржуазні виробничі відносини є останньою антагоністичною формою суспільного процесу виробництва..., але продуктивні сили, що розвиваються в надрах буржуазного суспільства, створюють разом з тим матеріальні умови для примирення цього антагонізму. Тому буржуазною суспільною формацією завершується передісторія людського суспільства".
Сформулюйте основні соціально-мотиваційні аспекти економічної діяльності людини
Усі компоненти особистості виконують різні функції, але спрямовані на посилену і швидку реалізацію потреб, що виникають. У свою чергу, потреби пов'язані не тільки з рівнем свідомості, але і з усіма іншими рівнями живої системи. Це дає підстави для виокремлення в особистості, поряд із свідомими, й інших рівнів – структурного, функціонального, психічного.
Потреба – це внутрішній мотив людини, що спонукає її до діяльності. Потреби зароджуються у формі об’єктивної мети, конкретної цілі людини, відтак вона ставить перед собою завдання і прагне його виконати.
Економічні потреби - це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї сім’ї. Економічну природу людини можна розглядати як сукупність її економічних потреб та інтересів.
Сутність і необхідність існувати.. розгорнути в цьому напрямку
Білет № 28