
- •1.Розкрийте основні положення твору Аристотеля «Метафізика».
- •2.Назвіть історичні типи діалектики.
- •Розкрийте основні положення твору к.Маркса «Передмова до критики політичної економії».
- •Сформулюйте основні соціально-мотиваційні аспекти економічної діяльності людини
- •Розкрийте сутність основних категорій діалектики.(в посібнику Шкепу)
- •2.Дайте визначення понять «індивідуальність» та «особистість».
- •Розкрийте основні ідеї твору п. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
- •Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці е. Тоффлера «Футурошок».
- •Розкрийте основні положення праці і. Канта «Критика чистого розуму»
- •Дайте визначення філософії як теоретичному рівню світогляду.
- •Розкрийте основні концепції походження та сутності свідомості. Проаналізуйте співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •Гедонізм – етичне вчення, яке проголошує метою життя людини насолоду (Епікур, просвітники та ін.).
- •Розкрийте сутність філософських уявлень про мораль в історії філософії
- •Назвіть основні філософські концепції культури.
- •Розкрийте сутність основних філософських концепцій суспільства.
- •Основні відмінності між емпіричним й теоретичним рівнями пізнання
- •Зміст та історичне значення античної діалектики
- •2.Сформулюйте основні відмінності місця і ролі свідомості в ідеалістичній та матеріалістичній філософії.
- •Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій
- •Основне питання філософії
- •Фундаментальні суперечності всесвітньої історії
- •Основні ідеї «Концепції органічного росту»
- •Розкрийте основні ідеї твору Рене Декарта «Міркування про метод» та обгрунтуйте її роль у розвитку теорії пізнання.
- •Визначте національне та загальнолюдське в культурі
- •Розкрийте сутність закону заперечення заперечення та проаналізуйте його значення для розвитку сучасного світу.
- •Свідомість та самосвідомість
Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій
З розвитком філософської думки поняття "цивілізація" набувало різного значення. Так, у ХГХ-ХХ ст. були поширені такі тлумачення цього терміна:
• Л.Морган «Цивілізація як ступінь історичного розвитку людства, що слідує за варварством»
• Шпенглер «Цивілізація як стадія занепаду локальних культур»
• Тойнбі «Цивілізація як синонім культури»
• Данилевський «Цивілізація як пік розвитку культури»
• Сорокін «Цивілізація як певний ступінь розвитку культури окремих народів і регіонів»
Культура - більш давнє поняття, адже культурна діяльність починається з формування людини, суспільства. Цивілізація -. більш пізнє явище, це активне і функціональне вираження смислу, при¬значення культури, її буття. У цьому розумінні цивілізація становить соціокультурне утворення.
Історичні типи цивілізації:
•Критерії національної цивілізації: китайська, індійська,єгипетська, грецька, російська, українська, білоруська, японська та інші цивілізації;
•Критерій майбутнього у розвитку сучасноголюдства: gостіндустріальна, інформаційна, комуністична цивілізації;
•Критерій історичних умов виникнення, географічного положення, специфіки традицій народів: західна, східна, арабська, латиноамериканська, африканська,європейська тощо
•Критерій розподілу народів за релігійно-конфесійною приналежністю: християнська, мусульманська, буддійська;
• Критерій рівня розвитку техніки: доіндустріальна, індустріальна, пості ндустріальна, технотронна, інформаційна.
У прийдешньому світі не може буде єдиної універсальної цивілізації, а будуть різні, і кожна з них має свою цінність і право на існування. XXI століття формується під впливом взаємодії існуючих цивілізацій.
Цінності цивілізаційного підходу до розвитку суспільства:
Цей підхід:
• дозволяє глибше зрозуміти генезис, характерні риси і тенденції різних соціально-етнічних спільнот людей;
• розкриває сутність історичного шляху людства, який постає не як однолінійний та неухильно поступальний рух єдиного суб'єкта-людського суспільства загалом, а як сукупність самобутніх історичних організмів;
• відкриває можливість з'ясувати роль неекономічних явищ у розвитку цивілізації, ви¬значити техніко-технологічний базис держави, географічні рівні та ін.;
• допомагає збагатити наші уявлення про соціально-психологічний образ конкретного суспільства, менталітет його народу;
• дозволяє розглядати історичний процес у тому контексті, шо кожна цивілізація в про¬цесі самовизначення і самоствердження відкрила для себе заново і збагатила своїм змістом розвиток сучасної цивілізації, подолала гострі протиріччя у її життєдіяль¬ності.
Сучасну цивілізацію за критерієм розвитку науки можна поділити на доіндуст-ріальну, індустріальну та постіндустріальну.
Доіндустріальна (привалює аграрне виробництво)Для неї характерним є атмосфера наукових та технічних відкриттів, але винахо¬ди не отримували масового розповсюдження. Оскільки потребам, що існували на той час цілком відповідав досягнутий рівень продуктивності праці.
Індустріальна (привалює машинне виробництво):Пов'язана з розвитком промислової революції та економічним зростанням. В ос¬нову розвитку індустріальної цивілізації покладено розвиток вугільної промисловості, яка стимулювала піднесення інших галузей виробництва.
Постіндустріальна - інформаційне суспільство або суспільство знань (цінністю є інформація та інноваційні технології):
Властивим є автоматизація виробництва, що засновано на мікроелектроніці й інформатиці, новітніх інтелектуальних технологіях, комп'ютерних системах. Постін¬дустріальна цивілізація охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, збільшує час професійної підготовки та навчання, висуваються вимоги мобільності відносно умов та характеру праці, що постійно змінюються.
Проблема вільного часу - це проблема розвитку духовності цивілізації.