1.3. Сутність понять «туристичний продукт» та «туристична послуга»

У 1995 році набув чинності Закон України «Про туризм» (№ 324/ 95-ВР ві, 15 вересня 1995 року), а з 2004 року використовується його нова редакція н підставі змін і доповнень, внесених Законом України № 1282-ІУ від 18 листопада 2003 року. Даний закон увів як у науковий, так і в широки практичний побут основні туристичні терміни та визначення. Однією із ключови категорій, що фігурує в базисних поняттях туристичного бізнесу, є турястични продукт (або турпродукт).

Відповідно до Закону «Про туризм», туристичний продукт - ц «попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує н

менше ніж дві такі посіуги, що реалізується або пропонується до реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуга з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)» [1].

Отже, турпродукг повинен обов'язково з'єднувати в собі як мінімум три послуги: дві основні - розміщення туриста та його транспортування, та одну додаткову - будь-яку іншу, не пов'язану з першими двома.

Згідно з наведеним визначенням, до туристичних послуг відносяться:

• послуги з перевезення туристів;

• послуги з розміщення туристів;

• послуги з організації екскурсій і відвідувань об'єктів культури;

• послуги з організації відпочинку та розваг;

• послуги з реалізації сувенірної продукції;

• послуга з реалізації харчування;

• інші послуги, які надаються або можуть бути надані туристам за їх бажанням.

Дане визначення турпродукгу та його складових (турпослуг) є юридичним. тому що будь-який закон, прийнятий Верховною Радою України- це юридичний документ.

З погляду економічної науки, поняття «турпродукт» необхідно аналізувати як економічну категорію. Турпродукг, як видно з вищевшсладеного, являє собою комплекс туристичних послуг, а окрема послуга є його елементарною «клітинкою».

Відповідно до ГОСТу 28681.1-95, туристична послуга - результат діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів [5].

Туристичну послугу в умовах товарно-грошових відносин необхідно розглядати як продукт людської праці, призначений для обміну або продажу. Таким чином, туристична послуга повинна володіти двома властивостями:

1. бути споживною вартістю - тобто бути корисною №Я туриста і здатною задовольнити його певні погреби;

2. бути міновою вартістю - тобто обмінюватися у певній пропорції на інші товари або послуги. У розвиненій ринковій економіці мінові пропорції фіксуються в грошах як загальному еквіваленті всіх товарів (послуг).

Багатогранність властивостей турпослуги і форм її прояву залежить:

• по-перше, від внутрішньо притаманних Ж корисних властивостей, тобтс чим більш приваблива вона для туриста, тим і важливіше для нього. Однак щ всяка турпослуга, навіть якщо вона модна і дорога, має корисні властивості длі конкретного туриста, тому не завжди породжує у нього потребу в користуванн нею. Наприклад, морська подорож в умовах навіть незначного хвилювання ш морі у деяких туристів викликає неприємні відчуття. Це ж стосується і екстремальних видів туризму, пов'язаних з ризиком для жиіггя, а також деяки: інших;

• по-друге, від рівня людських знань щю ці властивості. Наприклад турпослуга, яка ще вчора була непотрібною, може стати споживною вартістю тобто з турпослуги «у собі» перетворитися на послугу «для, нас». Та* чдст< відбувається при організації нових курортів, нових видів туризму, нови: напрямків у туробслуговуванні при обов'язковій рекламній кампанії корисни; властивостей даних турпослуг. І, навпаки, споживна вартість пропоновано турпослуги може втратити свої корисні властивості або не відповідати сучасниь вимогам, що пред'являються до неї. Наприклад, туристичні маршрути, як орієнтовані на знайомство з пам'ятниками видатних для свого часу політичний діячів (вождів, революціонерів), навіть за умови їх схоронності, зі змінок суспільної форми буття можуть втратити свою актуальність.

Таким чином, сукупність корисних властивостей, внутрішньо притаманни: турпослузі, що опосередкована суспільною формою, являє собою її корисність Остання є не що інше, як споживна вартість, тобто саме корисність турпослугі робить її споживною вартістю, економічною категорією.

З погляду економічної науки, класифікація споживних вартостей, використовуваних у туристичній діяльності, має такий вигляд : і . ч

. , * споживні вартості, що не є продуктами людської праці - до них

відносяться природні фактори: географічне положення, клімат, рельєф, флора,

. -і» ■ ■.ч* ; і.

фауна, сонце, повггря, вода;

. 2. споживні вартості, що є продуктами людської праці, яка була витрачена у

минулому (упредметнена праця) і не приймає товарної форми (пам'ятники

архітектури, театри, музеї тощо);

3. споживні вартості, які використовуються туристами безкоштовно і потребують постійних витрат як живої, так і упредметненої праці - шляхи, парки, пляжі;

4. споживні вартості, що виступають у вигляді товару (послуги).

Таким чином, з економічної точки зору туристичний продукт - це сукупність речовинних (фізичних товарів) і нематеріальних (у формі послуг) споживних вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста, що виникли в період його подорожі.

Туристичний продукт складається із трьох складових:

1. тур - комплексна туристична послуга;

2. окремі туристсько-екскурсійні послуги - розміщення, харчування, транспортування, екскурсійні програми та інші послуги на маршруті, що відносяться до мети подорожі;

3. товари - предмети споживання туристичного призначення (карти, намети, спальні мішки, рюкзаки та все інше туристичне і спортивне спорядження, а також сувенірна продукція).

Отже, турпродукг як результат праці, відображує суть конкретних чи абстрактних речей: проживання, яке надається в засобах розміщення; їжі, яка готується в ресторані; перевезення, що допомагає перебороти певну відстань; послуги гіда, що знайомить туриста з туристичним об'єктом тощо. Туристичний продукт складається з безлічі компонентів, які можуть бути як відчутними, так і невловимими. До відчутного відносяться продукти харчування, одяг, туристичне спорядження, сувеніри тощо. До невловимого відносяться послуги, які надаються туристам, наприклад: розміщення в готелі, бронювання квитків, розваги та ін. Багато благ, які викликають потребу у туристів, утворені самою природою (водні ресурси, ландшафт, рослинний світ).

Структура витрат туристів по елементах туристичного продукту наступна:

• тур-50%;

• окремі (додаткові) туристсько-екскурсійні послуги - 30%;

• товари - 20%.

Необхідно також для подальшої роботи дати визначення поняттю «тур».

Тур - це:

1. туристична поїздка за певним маршрутом, у певний строк, з певним комп лексом послуг;

2. первинна одиниця туристичного продукту на продаж, що реалізується як єдине ціле, продукт праці туроператора.