15.Формування пропозиції експорту та попиту на імпорт. Встановлення світової ціни. Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл.

Виграш від торгівлі розподіляється нерівномірно між самими торгуючими країнами і в межах кожної з країн між споживачами та виробниками, експортерами та імпортерами, а також власниками факторів виробництва.

Фактори, що визначають розмір виграшу від міжнародної торгівлі:

а) рівень, на якому встановляться ціни на товари, якими країни торгують;

б) обсяги торгівлі.

Країна А Країна В

Виграш від торгівлі

Виробники Виробники

Споживачі Виграш Споживачі

Е кспортери від торгівлі Експортери

І мпортери Імпортери

Власники факторів Власники факторів

виробництва виробництва

Нехай 2 країни А і В виробляють один і той же продукт – цукор. S_A – крива внутрішньої пропозиції цукру в країні А, S_B – в країні В, D_A – крива внутрішнього попиту на цукор в країні А, D_B – в країні В.

Без торгівлі: (D = S) рівновага на ринку цукру в країні А встановлюється при Р = 120 дол. за 1 т, а в країні В – при Р = 200 дол. за 1 т.

Р_В > Р_А  країні А вигідно експортувати до В цукор, а країні В купувати більш дешевий імпортний цукор.

Отже, первісна різниця в цінах створює можливості для експорту та імпорту, але все залежить від того, на якому рівні встановиться світова ціна.

Важливо: результат міжнародної торгівлі – внутрішні ціни зміняться до рівня світової ціни (Р_А = Р_w = Р_В).

Якщо Р_w  120 (первісної внутрішньої), в країні А вир-тво та експорт цукру . Чим вище Р_w, тим  виробники в країні А будуть розширювати S цукру  Р_А   D_A . Таким чином, обсяги пропозиції цукру на світовому ринку (S_x) визначатимуться різницею між пропозицією і попитом на внутрішньому ринку країни А, що виникає в умовах зростання цін на цукор: S_x = S_А - D_A.

З іншого боку, якщо Р_w  200, країні В вигідно купувати імпортний цукор. Чим нижче буде Р_w, а отже, в умовах вільної торгівлі і внутрішня ціна, тим більшим буде D_B на цукор, але одночасно S_В . Таким чином, обсяг попиту на цукор на світовому ринку (D_A) визначається різницею між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку країни В, що виникає в умовах падіння цін на цукор: D_M = D_В – S_В. З розвитком торгівлі Р_A , S цукру на зовнішньому ринку , а Р_B  і D на імпорт .

На Мал. 7(б) D_m – крива попиту на імпорт і S_m – пропозиція експорту, Р_w – рівноважна ціна. У нашому прикладі рівновага на світовому ринку досягається при Р = 150 дол. за т. При такій ціні надлишковий попит в країні В (80-20 = 60) відповідає надлишковій пропозиції в країні А (90-30 = 60). При більш високій ціні пропозиція цукру на світовому ринку перевищить попит, що має сприяти падінню ціни. При більш низькій ціні, навпаки, попит перевищить пропозицію, і світова ціна буде зростати, поки не досягне рівноважного стану.

Торгівля і її вплив на споживачів.

Розглянемо вплив зовнішньої торгівлі на інтереси споживачів.

Без торгівлі: країна В: Q* = 50 тис. т цукру, P = 200 дол. за 1 т; країна А Q* = 60 тис. т цукру, P = 120 дол. за 1 т. Купуючи цукор за такими цінами, споживачі отримують певний виграш (надлишок споживача), тобто різниця між максимальною сумою, яку споживачі готові заплатити за цукор, і сумою, яку вони фактично заплатили. Для споживачів в країні В він дорівнює площі d , для споживачів в країні А – (g + h + k).

В умовах торгівлі: країна В – імпортер цукру, Р^В  з 200 до 150 дол. за 1 т. Споживання зростає з 50 до 80 тис. т, їх сукупний виграш тепер = a + b + c + d, де a + b + c – чистий виграш від торгівлі. Країна А – експортер цукру, внутрішня ціна Р^А  з 120 до 150 дол. за 1т  D^A , споживання також . Надлишок споживача тепер в країні А = лише k, (g + h) – чисті втрати від зовнішньої торгівлі. Таким чином, в результаті розвитку міжнародної торгівлі споживачі в країні-імпортері виграють, оскільки можуть купити більше продукту, який їм необхідний, за більш низькою ціною. З іншого боку, споживачі в країні-експортері програють, оскільки в результаті зростання ціни вони змушені скорочувати покупки.

Вплив торгівлі на виробників.

Виграш виробника – різниця між виручкою від продажу продукції за ринковою ціною і сумою, яку вони отримали б, якщо продавали свій продукт за мінімально можливою ціною.

Виграш для виробників у країні В до встановлення торговельних відносин – а + е, для виробників у країні А – f + j.

В умовах торгівлі: країна А виграш складе (f + j + g + h + і), а (g + h + і) – чистий виграш від торгівлі. Країна В виграш е, а чисті втрати – а.

Таким чином, в результаті розвитку міжнародної торгівлі виробники в галузях, продукція яких заміщає імпорт, програють, а виробники експортних галузей – виграють.

Чистий виграш країни від міжнародної торгівлі

Країна А: чистий виграш виробників (g + h + і), а втрати споживачів – (g + h). Отже, чистий ефект для добробуту країни-експортера = (g + h + і) – (g + h) = і.

Країна В: чистий виграш споживачів (a + b + c), а чисті втрати виробників – a, тоді сукупний ефект для країни в цілому = (a + b + c) – а = (b + c).

Отже, ми ще раз пересвідчилися, що міжнародна торгівля дає виграш усім країнам, що беруть в ній участь. Однак, якщо в країні-імпортері він виникає в результаті того, що вигода споживачів перевищує втрати виробників, то в країні-експортері, навпаки, загальний приріст добробуту забезпечується за рахунок більшого виграшу виробників, хоча споживачі зазнають збитків. Цей висновок є важливим для пояснення причин втручання держави у сферу зовнішньої торгівлі. Виграш від МТ розподіляється нерів-номірно між самими торгуючими країнами і в межах кожної з них.