6. Світовий ринок послуг: структура та сучасні тенденції розвитку.
Ринок послуг – різновид товарного ринку, основною особливістю якого є те, що роль товару виконує послуга. Послуги - споживні вартості, які переважно не мають уречевленої форми.
Риси послуг, які відрізняють їх від товарів:
Невидимі
Невідчутні
Не підлягають зберіганню
Торгівля послугами безпосередньо пов’язана з їх виробництвом. Торгівля послугами входить до рахунку поточних операцій платіжного балансу кожної країни. У відповідності з керівництвом по складанню платіжного балансу, розробленого МВФ, до кладу послуг відносять:
Транспорт (вантажний і пасажирський), подорожі (відрядження, туризм)
Зв’язок (телефон, телеграф)
Будівництво (об’єкти за кордоном, що здійснюються на тимчасовій основі резидентами)
Страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами)
Фінансові послуги (комісія за обмін валют, брокерські послуги)
Інформаційні
Ліцензійні платежі
Інші бізнес-послуги (посередницькі, управлінські, юридичні)
Особисті, культурні, рекреаційні
Урядові (підтримка миру)
Факторні послуги – платежі, які виникають у зв’язку з міжнар. рухом ФВ, перш за все капіталу і роб. сили (доходи від інвестицій; ЗП, виплачена нерезидентам).
Нефакторні – інші види послуг (транспорт, подорожі та ін нефін. послуги).
Більше половини вартісного об’єму Ехр посл-уг приходиться на міжнар. транспорт і міжнар. приватні і ділові подорожі. Близько 75% варті-сного об’єму послуг експортується розвинути-ми країнами, 24% - країнами, що розвивають-ся і перехідними, 1% - міжнарод організаціями
7.Динаміка і структура зовнішньої торгівлі України.
До 1991 майже вся зовн. торг. діяльність України відбувалася виключно з іншими краї-нами СРСР. Країни цього регіону продовжують відігравати роль регіону, з яким здійснюється велика частка торгівельно-економічних відносин, але її роль в експорті знизилась з 85% (1991), до 35% (1998), у тому числі 33% -СНД. В галузевій структурі експорту України переважають неблагородні метали та вироби з них (39%), продукція хімічної промисловості (12,6%), харчової промисловості (10,1%), машини та устаткування (12,6%), мінеральні продукти (7,5) - всі дані за 1998 - причому їх ро-ль зростає на тлі все зменшуваної диференціації українського експорту. В структурі імпорту переважають мінеральні продукти, паливо (37,9%), машини, устаткування (19,5%), продукція хімічної промисловості (11,2%), харчов-ої промисловості (6,5%). Оборот зовн. торг. Товарами і послугами у 1998 складав 30,0 млрд $, з них експорт 13,7, імпорт 16,3, сальдо торгових операцій -2,6. Характерно, що сальдо з країнами СНД від'ємне -3,8, а з іншими краї-нами додатне +1,2. Експорт коливається від 10,3 (1994) до 15,4 (1997), а імпорт від 7,9
(1994) до 19,6 (1997). Щодо регіональної стру-ктури зовн. торг. України в 1998, то головним торгівельним партнером продовжує залишати-ся Росія - 23% загального експорту і 48,1% імпорту.
Особливості відносин з країнами СНД - вели-ка частка бартерних операцій, хоча і з тенден-цією до зниження, величезна залежність від імпорту енергоносіїв та іншого критичного ім-порту, поступова втрата укр. товарами позицій на закордонних ринках через протекціоністсь-ку політику ін держав, низьку конкурентноз-датність, поганий менеджмент. Україна має постачальницько-збутовий характер зовн торг. з великою часткою сиро-вини у експорті та ен-ергоносіїв у імпорті. У регіональному розрізі ЄС та СНД є двома найбільшими чинниками існування пасивного сальдо в торгівлі Украї-ни товарами, яке частково покривається акти-вом у відносинах з КНР, Індією, Туреччиною, США, а також позитивним сальдо у торгівлі послугами. Криза 1998 року дещо покращила це становище, знизивши імпорт, а нинішній економічний рост дає підставу сподіватися на покращення результатів зовн. торг. діяльності України в найближчому майбутньому. Певну роль може відігравати активізація відносин вс-ередині ГУУАМ та з ЄС, з яким Україна пер-шою серед держав СНД підписала угоду про партнерство та співробіт-ництво (14.06.94)