31. Формування попиту і пропозиції на валютному ринку. Роль центрального банку в різних системах валютних курсів.

Курс валюти визначається взаємодією попиту та пропозиції на валютному ринку.Припущення моделі: а) валюта використовується лише в угодах по експорту та імпорту товарів і послуг (не враховуємо відносини з приводу міжнародного руху капіталу); б) після закінчення експортно-імпортної операції резиденти хочуть мати на руках національну валюту.

Отже, імпорт товарів, послуг створює попит на іноземну валюту і одночасно пропозицію національної валюти, експорт – пропозицію іноземної та попит на вітчизняну валюту за кордоном. Припустимо, що на ринок іноземної валюти виходять українські імпортери та експортери, які т оргують зі США. Попит на долари (ММ) має негативний нахил: чим вище курс долара (чим більше грн. дають за 1 долар), тим менше попит на долари з боку імпортерів, оскільки американські товари стають дорожчими для українців.

Крива пропозиції доларів (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс долара, тим більше попит на українські товари, оскільки вони стають дешевшими для іноземців.

Існують 2 основні системи валютних курсів: система вільно плаваючих, або гнучких валютних курсів та система фіксованих валютних курсів.

1. Центральний банк не втручається в діяльність валютного ринку; рівноважний валютний курс встановлюється в точці А (перетину попиту і пропозиції). Зростання попиту ззовні на товари даної країни  до  попиту на валюту цієї країни і, відповідно, до зростання пропозиції іноземної валюти за даного рівня валютного курсу (крива ЕЕ – вправо). В результаті валюта даної країни подорожчає. Якщо ж попит переключиться з вітчизняних товарів на іноземні, зросте попит на іноземну валюту за даного рівня валютного курсу (крива ММ – вправо), що призведе до знецінення національної валюти.

2. Центральний банк фіксує валютний курс і зобов’язується підтримувати незмінним його рівень. Дії ЦБ при відхиленні валютного курсу від встановленого рівня – проведення інтервенції, щоб підтримати проголошений рівень валютного курсу.

Якщо НБУ зафіксує курс гривні на рівні 5,5 гривні за 1 дол. (рівноважне значення 5,2), то пропозиція доларів або попит на гривні буде вищою, ніж попит на долари або пропозиція гривень (S_$ > D_$ або D_UAH > S_UAH). Такий стан на валютному ринку свідчить про позитивне сальдо балансу поточних операцій. Дії НБУ: інтервенції (скуповування дол. і продаж гривень), щоб задовольнити попит на гривні. Це можливо, якщо НБУ володіє достатніми резервами в гривнях.

Якщо НБУ зафіксує курс дол. нижче рівноважного значення (5,0 гривні за 1 дол.), D_$ > S_$ або S_UAH > D_UAH. У цьому випадку наявний дефіцит балансу поточних операцій. Дії центрального банку: інтервенція (продаж доларів, скуповування гривні), щоб задовольнити попит на долари. Необхідні достатні резерви іноземної валюти.

Якщо резервів центрального банку не достатньо для підтримки фіксованого валютного курсу протягом тривалого періоду  офіційно проголошується про ревальвацію або девальвацію національної валюти.

Проблема: якщо про недостатність валютних резервів стане відомо спекулянтам, вони почнуть збуватися від національної валюти, скуповуючи іноземну, в очікуванні отримати прибуток при її продажу після девальвації. В результаті таких спекулятивних дій центральний банк може дуже швидко втратити резерви іноземної валюти. (проблема: можливість спекуляцій; результат – втрата валютних резервів; завдання ЦБ). Тому завдання центрального банку – або девальвувати валюту раніше, ніж почнуться спекулятивні атаки, або перейти до системи гнучкого валютного курсу.