28. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу. Регулювання рівноваги платіжного балансу.

Ознакою відкритої економіки є наявність у розподі­леному національному продукті чистого експорту (NX) – різниця між сумами експорту (Ех) та імпорту (Im).

закрита економіка відкрита економіка

Y_а = C+I+G, Y_в = C+I+G+NX,

Чистий експорт є важливим показником стану економіки. Якщо права частина – це сукупні витрати на продукцію, вироблену в межах країни, то зміни чистого експорту можуть викликати зміни сукупної пропозиції та зайнятості. Основна тотожність СНР показує, як пов’язані між собою сукупна пропозиція, внутрішні витрати, чистий експорт.

NX = Y – (C + I + G), якщо Y > (C + I + G) (внутрішні витрати), країна експортує різницю, якщо навпаки, – імпортує різницю.

Взаємозв’язок поточного рахунку та рахунку руху капіталів і фінансових операцій може бути представлений шляхом послідовного перетворення основної тотожності національних рахунків:Y = C + I + G + NX. Віднімаючи від обох частин рівняння (C + G), отримаємо: Y – (C +G) = I + NX. Зліва – національні заощадження (S_n). Переписавши дане рівняння отримаємо: I – S_n = -NX. Така форма запису основної тотожності національних рахунків показує взаємозв’язок між міжнародними потоками коштів, призначених для нагромадження капіталу (I - S_n) і міжнародними потоками товарів та послуг (NX). (I - S_n)>0 означає надлишок внутрішніх інвестицій над внутрішніми заощадженнями; характеризує рахунок руху капіталу; показує обсяг інвестицій, що фінансуються за рахунок іноземних позик. Рахунок поточних операцій фіксує кошти, що надходять з-за кордону в обмін на вітчизняний чистий експорт товарів та послуг. Тому NX відображає рахунок поточних операцій. З основної тотожності національних рахунків випливає, що рахунок руху капіталу і поточний рахунок платіжного балансу врівноважують один одного: NX = - (I - S_n) = S_n - I . Якщо I > S_n, то надлишок інвестицій має фінансуватися з-за кордону, за рахунок іноземних позик. Ці позики дозволяють країні імпортувати товарів та послуг більше, ніж експортувати (Im>Еx), тобто чистий експорт є від’ємною величиною (NX<0). Отже, дефіцит балансу поточних операцій фінансується в основному чистим припливом капіталу на рахунок руху капіталу. Навпаки, якщо S_n>I, то надлишкові заощадження використовуються для кредитування зарубіжних партнерів. Їм необхідні ці кредити, оскільки експорт товарів та послуг з даної країни перевищує її імпорт (Еx>Im), тобто чистий експорт має знак “+”. Отже, активне сальдо поточного рахунку супроводжується чистим відпливом капіталу, оскільки надлишкові кошти поточного рахунку будуть використані для купівлі нерухомості за кордоном або надання кредитів іншим країнам.

Існує декілька основних методів держ впливу на стан платіжного балансу.1-прямий контроль, включаючи регламентування імпорту (наприкл-ад, через кількісні обмеження), митні та інші збо-ри, заборона чи обмеження на перевід закордон доходів по іноземних інвестиціях і грошових тра-нсфертів приватних осіб, різке скорочення безк-оштовної допомоги, вивезення капіталу. В коро-ткостроковому плані ефект від подібних заходів дає позитивний результат (він більш-менш зале-жить від рівня дотримування законів і здатності уряду слідкувати за виконанням своїх рішень). В довгостроковому плані ефект суперечливий, так як створюються пільгові умови для нац.виробн-иків, знижується інтерес іноземних інвесторів до країни із-за заборони на перевід їх доходів, ство-рюються перепони для розширення закордоном діяльності експортерів. 2: дефляція (боротьба з інфляцією), яка націлена на вирішення внутріш-ньо-економічних задач, при цьому побічним еф-ектом є покращання платіжного балансу.Наслід-ки-зниження обсягу вир, інвестицій і доходів-ведуть до скорочення імпорту і росту резервних потужностей для нарощування експорту. Підви-щення відсоткової ставки привертає увагу до кр-аїни власників короткостро-кового капіталу. Проте з іншої точки зору при дефляції підвищ-ується обмінний курс, що збільшує можливості імпорте-рів і стримує експортерів. 3: зміни валю-тного курсу.І при твердому, і при плаваючому курсах вони знаходяться під жорстким контрол-ем держави. Змі-ни обмінного курсу допомага-ють державі регулювати рівновагу платіжного балансу, але потрібно враховувати, що ефект від ревальвації\ девальвації послаблюється еластичн-істю імпорта і експорта, а також інерцією зовні-шньоторгових потоків. Тому розрізняють корот-ко- середньо- і довгостроковий вплив змін обм-інного курсу на платіжний баланс. Так, інерція зовнішньоторгових потоків часто приводить до того, що в перші місяці після сильного падіння курсу національної валюти торговий баланс не зміниться і може навіть погіршитись. Це відбув-ається тому що експортерам потрібен час, щоб накопичити експорт, а імпортерам-щоб скороти-ти кількість контрактів. А доки зовнішньоторг-ові потоки йдуть за раніше заключеними контр-актами, вартість експорту і імпорту в іноземній валюті не скорочується, на внутрішньому ринку вартість товарів, що експортуються в національ-ній валюті залишаєтьсч сталою, а вартість імпор-тних товарів зростає. Проте з часом експорт збі-льшується, і імпорт скорочується. Еластичність імпорту в сучасних умовах має тенденцію до зниження, так як із-за зростающої участі всіх країн в міжнародному поділі праці постійно збіл-ьшується в національному імпорті частка тих то-варів, ввезення яких обєктивно необхідне. Тому в середньо- і довгостроковому планах девальва-ція слабо скорочує національний імпорт, а девал-ьвація його відчутно збільшує. Експорт зазвичай більш еластичний і тому в середньо- і довгостро-ковому планах більш змінюється під впливом курсу національної валюти. Вплив змін в обмін-ному курсі на рух капіталу різний. Ввіз довгостр-окового капіталу в країну визначається перспек-тивними цілями, тому на ньому слабко відображ-ається зміни валютного курсу. Для ввезення ко-ротко-строкового капіталу в країну з вільноконв-ертуємою валютою, навпаки, це має велике зна-чення, так як тут є можливість грати на змінах курсу. Ввіз збільшується перед можливою ревал-ьвацією, а після неї зростає вивіз капіталу.