
- •1.Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”
- •2.Поняття світового ринку та його еволюц. Співвідношення понять “світовий ринок”, “світове господарство”, “міжнародна економіка”.
- •3.Поняття міжнародної торгівлі та особливості її розвитку в сучасних умовах.
- •6. Світовий ринок послуг: структура та сучасні тенденції розвитку.
- •7.Динаміка і структура зовнішньої торгівлі України.
- •8.Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю і як практична економічна політика.
- •9. Сутність та значення класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •10.Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення.
- •11.Вирівнювання цін на фв. Теоре-ма х-о-с.
- •12.Застосування теорії ефекту масштабу та теорії схожості переваг с.Ліндера для пояснення сучасної міжнародної торгівлі.
- •13. Пояснення міжнародної торгівлі на основі теорії життєвого циклу продукту р.Вернона.
- •14.Застосування теорії конкурентних переваг м.Портера для пояснення сучасної міжнародної торгівлі.
- •15.Формування пропозиції експорту та попиту на імпорт. Встановлення світової ціни. Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл.
- •16. Митний тариф як інструмент зовнішньоторговельної політики, основні види та функції мита. Вплив мита на економіку малої країни.
- •17.Аргументи прибічників та противників мита.
- •18. Нетарифні обмеження зовнішньої торгівлі як інструмент державної зовнішньоекономічної політики.
- •19. Суть та причини міжнародної міграції капіталу. Співвідношення основних форм міжнародного руху капіталу.
- •20. Міжнародні корпорації як суб’єкти зарубіжного інвестування.
- •21. Прямі іноземні інвестиції: поняття, форми та наслідки
- •22. Міжнародне запозичення та кредитування: суть, причини розвитку та інструменти. Міжчасова торгівля.
- •23. Сучасні тенденції на світовому ринку капіталів.
- •24. Іноземне інвестування в Україні
- •25. Міжнародна міграція робочої сили: поняття, причини та напрями. Вплив міжнародної міграції робочої сили на ринок праці.
- •26. Наслідки міжнародного руху трудових ресурсів для країн-експортерів і країн-імпортерів. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •27. Суть, принципи укладання та структура платіжного балансу
- •Класифікація статей платіжного балансу
- •Рахунок поточних операцій.
- •28. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу. Регулювання рівноваги платіжного балансу.
- •29. Економічна політика і платіжний баланс.
- •30. Поняття валюти та поняття з нею пов’язані. Поняття, види та функції валютного ринку. Співвідношення національного та світового валютних ринків.
- •31. Формування попиту і пропозиції на валютному ринку. Роль центрального банку в різних системах валютних курсів.
- •32. Основні види валютних операцій.
- •33. Вплив девальвації на стан валютного ринку. Вплив девальвації на чистий експорт.
- •34. Номінальний та реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності (пкс).
- •35. Сутність теорій абсолютного та відносного пкс, їх переваги та недоліки.
- •36. Міжнародна економічна інтеграція: передумови становлення, цілі та етапи.
- •2. Етапи інтеграції:
- •Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції
19. Суть та причини міжнародної міграції капіталу. Співвідношення основних форм міжнародного руху капіталу.
В реальному житті фактори володіють високою міжнародною мобільністю, причому капітал має більшу міжнародну мобільність порівняно з фактором праця. Причини: а) менші витрати по переміщенню капіталів; б) капітал, так би мовити, менш вибагливий. Міжнародний рух капіталу – рух фінансових потоків між кредиторами та позичальниками в різних країнах, між власниками та їх фірмами, що знаходяться за кордоном. Міжнародна міграція капіталу – або фінансова операція (без фізичного переміщення з країни до країни виробничих будівель, споруд, машин та обладнання), або фізичне переміщення машин та обладнання до іншої країни, коли вони є внеском у статутний капітал компанії, що створюється або купується.
Причини вивозу капіталу:
отримання більшого прибутку за кордоном з причин:
наявності в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини та робочої сили;
більш низького рівня оподаткування;
зменшення доходності капіталу внаслідок його надлишку (перенакопичення) на внутрішньому ринку;
існування попиту і пропозиції капіталу в різних регіонах світового господарства;
можливості освоєння місцевих ринків (капітал експортується, щоб прокласти дорогу експорту власних товарів);
стабільне політичне становище і сприятливий інвестиційний клімат у приймаючій країні;
більш низькі екологічні стандарти в приймаючій країні порівняно з країною-донором капіталу.
Основні форми міжнародного руху капіталу:
за функціональним призначенням (позичковий та підприємницький);
за цільовим призначенням (прямі та портфельні інвестиції);
за джерелами походження (приватний, державний капітал, капітал міжнародних організацій);
за строками (коротко-, середньо- та довгостроковий капітал).
З практичної точки зору найбільш важливим є функціональний поділ капіталу на прямі та портфельні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – створення за кордоном філії національної компанії або купівля контрольного пакету акцій іноземної компанії. ПІІ – довгострокові капіталовкладення в приймаючій країні, які дозволяють інвестору брати участь в управлінні і контролювати об’єкт інвестування.
Основні форми прямих іноземних інвестицій:
створення за кордоном підприємств, в т.ч. дочірніх компаній та філій;
купівля існуючих підприємств приймаючої країни;
придбання частки акціонерного капіталу, яка забезпечує контроль з боку інвестора (на сьогодні – 10-25% акціонерного капіталу компанії);
створення СП;
спільна розробка природних ресурсів.
До числа прямих інвесторів відносяться також фінансові підприємства (банки, інвестиційні, страхові компанії), які є посередниками на фінансовому ринку і через які здійснюються ПІІ. Придбання контрольних пакетів акцій іноземних банків або фінансових компаній також вважається прямим інвестуванням.
Портфельні зарубіжні інвестиції – придбання іноземних цінних паперів, в розмірах, які не дають інвестору безпосереднього контролю за діяльністю закордонного підприємства. Портфельні інвестори отримують лише прибуток на свої цінні папери і не беруть участі в управлінні підприємством.
Особливості ПЗІ:
мають більшу ліквідність (здатність перетворити цінні папери на готівкову валюту) порівняно з прямими інвестиціями;
основна причина здійснення – отримання максимального прибутку за умов допустимого рівня ризику;
форма захисту грошей від інфляції і отримання спекулятивного доходу;
переважна частина портфельних зарубіжних інвестицій здійснюється між розвинутими країнами;
міжнародний ринок портфельних інвестицій за обсягами є значно більшим міжнародного ринку прямих інвестицій, однак є значно меншим внутрішнього ринку портфельних інвестицій розвинутих країн (портфельні інвестори надають перевагу купівлі національних цінних паперів порівняно іноземними. За оцінками лише 5-10% портфельних інвестицій виходять за національні кордони і вкладаються в іноземні цінні папери).