1.Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”

МЕ – це частина екон. теорії, що вивчає закономірності взаємодії національних економік, міжнародного переміщення товарів, послуг, капіталів, роб. сили, технології, плате-жів, екон. політику, що управляє цими потоками, а також її вплив на суспільний добробут. Предмет вивчення міжн. ек-ки відносно самостійний. Відносна самостійність міжн. ек-ки зв’язана з тим, що предметом її вивчення є угоди, які заключаються резидентами різних суверенних держав. Специфіка міжнар. ек-их відносин у порівнянні з внутрішніми пояснюється тим, що країни зазвичай встановлюють відомі обмеження на своїх кордонах для потоків товарів послуг і факторів вир-ва, які відрізняються від аналогічних внутрішніх обмежень.

МЕ є самостійною частиною ек-ої теорії поряд з мікро- і макроек-ою і має свій специфічний предмет дослідження. Структурними елементами МЕ є:

1. чиста теорія торгівлі(досліджує причини виникнення міжнар. торгівлі та переваги, які отримують від неї країни),

2. теорія торгової політики(вивчає причини введення торгівельних обмежень та їх наслідки),

3. аналіз валютних ринків і платіжного балансу(стосується основних операцій з торговельними валютами, причин коливання валютних курсів та їх регулюв-ання суб’єктами валютних ринків),

4. методи збалансування платіжного балансу(торкається механізмів коректування нерівноваги платіжного балансу, тобто його дефіциту чи надлишку у різних грошових системах та їх дію на суспільний добробут),

5. дослідж. міжнар. міграції ФВ за видами, напрямками, наслідками та держ. регулюванням цих процесів.

У МЕ можна виділити макро- та мікро- її частини. До макро- відн-осяться різні моделі відкритих національних економік, міжнар. фінансово-кредитні відно-сини, ефективність фіскальної та грошової політики в умовах відкритої економіки. До мікро- відносяться чиста теорія торгівлі, теорії зовнішньо-торгівельної політики, дослідження міжнар. міграції факторів виробництва, тобто основні суб’єкти МЕ на мікрорівні окремої кр.

Методологія МЕ являє собою застосування загальних мікро- та макроек-их принципів у сфері ек-их взаємовідносин між державами. Наприклад, суспільні криві байдужості стосов-но тієї чи іншої країни, абстрагування від деталізації ек-их подій для того, щоб виділити де-кілька змінних( світ який описує МЕ часто обмежений двома країнами, які мають два факт-ора вир-ва і виробляють два товари), аналіз рі-зних ситуацій на р(автаркія, вільна торг, протек-м).

Ознаки нового етапу розвитку світ. господарства, що зумовили виділення МЕ в окрему дисципліну:

1.відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни світу зі світовим співтовариством;

2.створ. системи міжнар. міждержавних організацій (ООН, Світ. банк, МВФ, ЄБРР), метою діяльності яких є забезпечення стабільного і збалансованого розвитку

3.значне розширення діяльності ТНК, які все більше визначають міжнар. Промислову, торг-ову та інвестиційну діяльність

4.всебічний розвиток міжнар. торгівлі, міжнар. міграції роб. сили, капіталу та технологій

5.функціонування самостійної міжнар. фінанс-ової сфери, не пов’язаної безпосередньо із зо-вн торгівлею і міжнар. рухом факторів вир.