2.3.Зовнішній борг і політичний ризик

У зовнішньоекономічній політиці кожної країни зовнішній борг відіграє важливу роль. Про справжню картину боргу свідчать два широко вживані показники: співвідношення боргу до експорту та валового внутрішнього продукту (ВВП). Виходячи з цього, виділяють три групи країн щодо ступеня заборгованості: перша група – з надмірною заборгованістю, коли обидва показники перевищують відповідно 220 % і 80 %; друга група – з помірною заборгованістю, коли обидва показники менші від зазначених у першій групі, але не вищі за 60 %; третя група – з низьким рівнем заборгованості, коли обидва показники нижчі за 60 %.

Борг характеризують ще й третім показником: відношенням обслуговування боргу до експорту, критичною межею якого вважають 20-25 %.

Величина запозичень та ставлення уряду країни до виплати зовнішнього боргу впливають на рейтинг політичного ризику.

Політичний ризик (ПР) вимірюється за поданим нижче рейтингом:

ПР-1. У короткому, середньому і довгостроковому періодах ризик малоймовірний. Ситуація в країні дуже стабільна, й існують сприятливі передумови до виплати зовнішнього боргу, які навряд чи зміняться.

ПР-2. У короткому і середньостроковому періодах ризик теж малоймовірний. Довгостроковий ризик важко оцінити, але він ймовірний. Існує достатньо часу для передбачення політичного ризику. Позитивне відношення до виплати зовнішнього боргу не змінюється.

ПР-3. У короткому і середньостроковому плані ризик малоймовірний. Довгострокові перспективи не ясні, але і не негативні. Є достатньо часу, щоб визначити політичний ризик. Відношення до виплати зовнішньої заборгованості позитивне, але може змінитися.

ПР-4. У короткостроковому і середньостроковому періоді ризик малоймовірний, але довгостроковий період потенційно негативний. Є достатньо часу для передбачення середньострокового ризику. Відношення до виплати зовнішнього боргу може змінитися, але, ймовірно, залишиться позитивним.

ПР-5. У короткостроковому періоді ризик малоймовірний – існує досить часу, щоб ужити заходів щодо захисту. Середньостроковий і довгостроковий тренди неясні, але ймовірно негативні. Відношення до зовнішньої заборгованості характеризується несприятливим трендом.

ПР-6. У короткостроковому періоді ризик малоймовірний, але дуже мало часу, щоб ужити заходів щодо захисту. Середньо- і довгострокові перспективи негативні. Відношення до виплати зовнішнього боргу спірне.

ПР-7. Ризик ймовірний у коротко- і середньостроковому плані. Довгостроковий тренд свідчить про можливе поліпшення через заміну уряду чи зміну відношень до зовнішньої заборгованості.

ПР-8. Ризик можливий у будь-який час. Країни з таким рейтингом характеризуються дуже нестабільною політичною ситуацією і несприятливим відношенням до виплати зовнішнього боргу.

ПР-9. Ризик реальний. У країні немає ніякої можливості (чи вона зовсім мала) зміни уряду. Борг не виплачується [12,с.64].

З другого боку, політичний ризик країн кількісно характеризують величиною в інтервалі від 0 до 5 %. Отже, можна стверджувати, що всі ці дев’ять зон політичного ризику коливаються в певних процентних межах ( між 0 і 5 %).

Будемо вважати, що існує залежність боргу від експорту, що наближено описується як .

Спрощено цю залежність можна подати такою формулою:

,

де - імпорт;

- експорт;

- доходи держави, зокрема зовнішні;

- видатки держави;

- похибка.

позначимо через . Тоді оцінку величини боргу можна подати таким виразом:

.

Інакше кажучи, спрощено залежність боргу від експорту можна записати як лінійну функцію.

Можна вважати, що експорт залежить, зокрема, від таких чинників: темпу інфляції ( I_р); індексу грошової маси (I_м); індексу швидкості обігу грошей (I_v); зміни ВВП ( Y); обсягу імпорту (I_m); політичного ризику (R):

Е = (I_р , I_м , I_v , ΔY, I_m ,R).

Знаючи експорт і всі інші показники, можна розрахувати максимально можливий обсяг боргу для певного показника ризику. Можна довести, що певній величині політичного ризику відповідає певний обсяг експорту, а отже, й зовнішнього боргу. Знаючи цей взаємозв’язок, можна планувати розмір боргу, який сприяв би забезпеченню прийнятного (допустимого) ступеня політичного ризику.