
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
Класифікація за принципом переважаючої господарської галузі:
1) мисливський етап;
2) скотарський етап;
3) землеробський етап;
4) землеробсько-мануфактурний етап;
5) землеробсько-мануфактурно-торговельний етап
Домінуючий спосіб обміну за Бруно Гільдебрантом:
1) натуральне господарство;
2) грошове господарство;
3) кредитне господарство;
Лев Мечников поклав географічний фактор – водні шляхи сполучення.
Петро Маслов:
ізольоване господарство;
общинне господарство;
районне господарство;
національне господарство;
світове господарство;
За формаційними критеріями:
цивілізаційний підхід (Тойнбі). Всесвітньовідомий філософ і історик А. Тойнбі виділяв у світовому розвитку 21 цивілізацію.
Формаційний підхід (К. Маркс). Виділення в розвитку людства чергування і зміни суспільно-економічних фомацій.
а
)
первинно-общинний лад аграрна
б) рабовласницький цивілізація
в) феодальний
г
)
капіталістичний індустріальна
цивілізація
д) посткапіталістичний
Теорія стадій економічного зростання (Тоффлер):
І хвиля – аграрне суспільство
ІІ хвиля – індустріальне суспільство
ІІІ хвиля – суспільство третьої хвилі
Теорія історичного кругообігу (Дж. Віко, І. Гердер, Е. Майєр та ін.)
Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
Первісно-общинний лад – початковий і найбільш тривалий етап в історії економічного розвитку людства. Первісна доба існувала від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (ІV – III тис. до н. е.). Первісне суспільство поділяється умовно на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки. Кожному з цих етапів світової історії були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, заняття та знаряддя праці.
Найбільш важливі риси первісного суспільства наступні:
Панування общинного типу суспільної організації.
Переважання родового устрою. Рід є основна господарська одиниця.
Вкрай низький розвиток продуктивних сил, найповільніші темпи розвитку економіки.
Переважно колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва.
Рівномірний розподіл і соціальна рівність.
Поступовий перехід від привласнювального до відтворювального типу господарства.
Відсутність приватної власності, експлуатації класів і держави.
Неолітична революція - процес переходу від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих.
Прогресом у розвитку продуктивних сил став перехід до обробітку землі. У період неоліту люди освоїли практично всі відомі в сучасний період сільськогосподарські культури. Поступово вдосконалювалася агротехніка. У ІV тис. до н.е. у землеробстві з’явились такі форми, як обробка постійних ділянок і перелогів неполивних і навіть поливних земель. У Європі, Західній і Середній Азії почався перехід від ручного землеробства до орного. Відтворююче господарство стає домінуючим. Основні заняття людей – землеробство, тваринництво, гончарство та інші. Згодом з’являється наземний транспорт – віз, сани. Худоба використовується як тяглова сила. Формується система обміну. Починається зароджуватись соціальна нерівність. Винятково важливою подією було виникнення писемності. Це стало межею, яка відокремила первісну історію від епохи цивілізації.