26. Яка модель державного регулювання фінансового ринку застосовується в Україні?

1. Централізована.

2. Децентралізована.

3. Змішана.

27. Які банки та інші кредитно-фінансові установи мають право відкривати на території України пункти з обміну валюти?

1. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою.

2. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали індивідуальну ліцензію на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою.

3. Будь-які комерційні банки.

4. Банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на здійснення операцій, пов'язаних з оборотом іноземної валюти.

28. Для проведення яких операцій на валютному ринку фінансовим установам видається індивідуальна ліцензія?

1.Для постійного використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

2. Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності з експорту виробленої продукції.

3. Для торгівлі іноземною валютою на території України.

4. Для здійснення разових операцій на період, необхідний для здійснення цих операцій.

29. Які є рівні регулювання діяльності на фінансовому ринку?

1. Макро-, мікро- та мезорівні регулювання.

2. Міжнародний, міждержавний та внутрішній рівні.

3. Міжнародний, державний та внутрішній (саморегулювання) рівні.

4. Державне та регіональне регулювання.

30. З яких елементів складається система правового регулювання фінансового ринку?

1. Нормативного та інституційного забезпечення.

2. Інформативного та організаційного забезпечення.

3. Законодавчого та економічного забезпечення.

31. Елементом якої форми державного регулювання фінансового ринку є емісійна політика держави?

1. Правового регулювання.

2. Економічного регулювання.

3. Інституційного регулювання.

4. Саморегулювання.

32. Хто виступає головним державним органом регулювання ринку банківських послуг?

1. Міністерство фінансів України.

2. Кабінет Міністрів України.

3. Національний банк України.

4. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг.

33. Хто виступає головним державним органом регулювання послуг з довірчого управління фінансовими активами?

1. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг.

2. Національний банк України.

3. Міністерство фінансів України.

4. Кабінет Міністрів України.

34. Який орган на державному рівні регулює діяльність інститутів спільного інвестування?

1. Національний банк України.

2. Міністерство фінансів України.

3. Кабінет Міністрів України.

4. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг.

35. Який орган вносить фінансові установи, що функціонують в Україні (за винятком банківських установ), до державного реєстру?

1. Національний банк України.

2. Міністерство фінансів України. 1 Кабінет Міністрів України.

3. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг.

36. Чи існують загальнодержавні вимоги щодо мінімального розміру та структури внесків до статутного фонду фінансових установ?

1. Існують вимоги щодо мінімального розміру та регулювання статутного капіталу фінансових установ.

2. Таких вимог, що діють на загальнодержавному рівні, не існує.

3. Вимоги існують лише до обсягів грошових внесків у статутний фонд.

4. Існують вимоги виключно до процедури збільшення статутного фонду.

37. Додержання яких критеріїв та нормативів за показниками діяльності фінансової установи є основними напрямами нагляду Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг?

1. Додержання нормативів ліквідності та платоспроможності.

2. Додержання нормативів щодо капіталу та прибутковості операцій.

3. Додержання нормативів якості активів та ризикованості операцій.

4. Всіх зазначених.

38. Які інструменти індикативного державного регулюванні застосовують до комерційних банків?

1. Встановлення норм відрахувань до резервів на покрита ризиків, операцій з цінними паперами на відкритому ринку реєстрація банків і ліцензування їх діяльності.

2. Визначення норм обов'язкових резервів для банків встановлення норм відрахувань до резервів на покрити ризиків від активних банківських операцій, визначення процентної політики банків.

3. Визначення процентної політики банків, імпорту та експорту капіталу, встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

4. Нагляд за діяльністю банків, надання рекомендацій щодо діяльності банків.