- •0 Інститут контрасигнації актів глави держави.
- •1/ Об‘єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •3/ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4/ Основні теорії походження держави.
- •5. Загальні закономірності виникнення держав.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •8. Суверенітет держави і його ознаки.
- •9. Функції держави.
- •10. Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11. Поняття форми держави та її складові елементи.
- •12. Форми державного правління.
- •13. Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14. Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15. Класифікація форм державного устрою.
- •16. Поняття політичного і державного режиму.
- •17. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18. Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні
- •22. Виникнення ідей правової держави.
- •23. Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25. Громадянське суспільство і держава.
- •26. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27. Поняття і ознаки права.
- •28. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •29. Походження права.
- •30. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •31. Функції права.
- •32. Принципи права.
- •33. Співвідношення національного та міжнародного права
- •34. Місце права в суспільних відносинах
- •35. Поняття, основні ознаки та структура системи права
- •36. Публічне і приватне право
- •37. Галузі права. Їх основні ознаки
- •38. Інститут права
- •39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
- •40. Норми права у системі соціальних норм
- •41. Поняття і ознаки норм права
- •42. Поняття, види і ознаки соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
- •43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
- •44. Норми-звичаї і норми права
- •45. Корпоративні норми і норми права
- •46. Види норм права
- •47. Колізійне право як підгалузь права
- •49 Поняття правотворчості
- •50. Правозастосування
- •51 Законотворчість
- •52. Види та форми правотворчості держави
- •53 Делегована правотворчості
- •54. Види правотворчості громадянського суспільства
- •55. Основні юридичні джерела(форми) права
- •56. Поняття правового прецеденту
- •57. Поняття і ознаки закону
- •58. Стадії законодавчого процесу
- •59. Види законів
- •60Конституція – основний закон держави
- •61Поняття і основні форми реалізації норм права
- •62.Поняття тлумачення норм права.
- •63Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів
- •64 Способи тлумачення норм права
- •65 Поняття правопорядку
- •66 Питання і ознаки правозастосування
- •67 Юридичні гарантії законності
- •68 Поняття правосвідомості, її структура та види
- •69Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання
- •70Поняття правової культури
- •71 Юридична техніка правотворчості
- •72Правовідносини як основна правова категорія права
- •73Структура правовідносин
- •74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення
- •75 Види юридичної відповідальності
- •76 Поняття типу правової системи
- •77 Основні критерії класифікації правових систем світу
- •78 Загальна характеристика романо-германського типу правової системи
- •79 Загальна характеристика англо-американського типу правової системи
- •80 Загальна характеристика змішаного типу правової системи
- •81 Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82 Соціалістичні правові системи
- •83 Місце правової системи україни в порівняльному правознавстві
- •84 Юридичні обов’язки громадянина
- •85 Сучасна кодифікація законодавства в україні
- •86 Види делегованої правотворчості в Україні
- •87 Законодавчий процес в Україні: поняття, основні стадії. Право законодавчої ініціативи.
- •88 Суб`єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •89 Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві
15. Класифікація форм державного устрою.
За формою державного устрою держави поділяються на: прості та складні. Серед простих держав визначають унітарну. Унітарна держава — це єдина держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають ознак суверенітету. Простим (унітарним) державам притаманні такі важливі риси: — цілісність та недоторканність території у межах державного кордону; — єдина конституція, дія якої поширюється на всю територію країни; — єдина система державного апарату, що поширює свої повноваження на територію всієї країни, на всіх громадян (єдині глава держави, законодавчі, виконавчі та судові органи влади); — єдина система права і система законодавства;
— єдине громадянство та державна символіка; — адміністративно-територіальні одиниці (області, графства, воєводства, провінції) не мають основних ознак державності, у тому числі політичної самостійності; Залежно від характеру державних утворень прості (унітарні) держави поділяють на:
централізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці яких мають рівний правовий статус (голови місцевих органів влади призначаються центральними органами державної влади — Пакистан, Фінляндія, Данія, Польща); децентралізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці котрих наділені певними пільгами із самоврядування Серед складних держав розрізняють:
федерацію, конфедерацію, імперію. Федерація (пізньолат. foederatio — союз, об'єднання) — це складна держава, що являє собою союз ряду державних утворень, які мають певну політичну самостійність.Федеративний устрій низки держав обумовлений багатонаціональним складом населення, яке проживає на їх території. Для федерації притаманні такі ознаки: — єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону; — наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції: а) виключних повноважень федерації,
б) виключних повноважень суб'єктів, в) сумісної компетенції; — існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень; — законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів; — державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;.
За окремими критеріями федерації можна поділити на декілька видів: Конфедерація — це тимчасовий союз суверенних держав, що об'єднались для досягнення спільної мети у певній сфері державної діяльності (оборона країни, розвиток грошово-кредитної системи тощо). Конфедерація має нестійкий характер, з часом вона або розпадається (Австро-Угорщина), або перетворюється на федерацію (Швейцарія, США). Конфедерації притаманні такі ознаки: — це об'єднання суверенних держав на підставі договору; — відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території та державного кордону; — відсутність спільної для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової системи (у тому числі бюджету);
