73Структура правовідносин

Правовідносини являються складними утвореннями. Якщо розглядати правовідносини тільки як ідеологічну форму, то в цьому випадку їм властивий тільки юридичний зміст, ос­новою якого є юридичні права і обов'язки. Разом із тим вони можуть мати політичний, моральний та інший зміст.

Правовідносини можна також розуміти як єдність фактич­ного матеріального змісту і юридичної форми. В цьому ви­падку в правовідносинах поряд із суб'єктивними юридич­ними правами і обов'язками можуть бути виділені ще два основних елементи: суб'єкти правовідносин і їх об'єкти. Ма­теріальний зміст правовідносин, їх суб'єкти і об'єкти дозво­ляють краще зрозуміти реальні фактичні зв'язки, зрозуміти діалектичну єдність «форми» і «змісту» правовідносин.

Виділяють такі елементи (компоненти) правовідносині_1) зміст правовідносин, який складається із іІяатеріального "змісту, тобто поведінки суб'єктів, і "юридичного змісту — суб'єктивні юридичні права і обов'язки; 2) суб^єкти, тобто учасники правовідносин; 3) обпекти правовідносин. Наприк­лад, якщо взяти договір купівлі-продажу (ст.224 ЦК Украї­ни), то в таких правовідносинах можна виділити наступну структуру (компоненти): Всі ці компоненти охоплюються поняттям «склад право­відносин»-Разом із тим близький зміст мають поняття «фак­тичний склад (основа)» і «склад правопорушення», але вони відрізняються одне від одного, перш за все, своїм змістом.

Зміст правовідносин. Вони мають юридичний і матері­альний зміст. Юридичний зміст правовідносин — це суб'єктивні юридичні права і обов'язки, які виражають специфіку пра­вовідносин, юридичну форму фактичних суспільних відно­син. Матеріальний зміст правовідносин — це фактична поведін­ка, яку управомочний суб'єкт може, а правозобов'язаний повинен здійснити.

Юридичний зміст нерозривно зв'язує правовідносини з реальними відносинами, фактичними соціальними проце­сами. Розмежування змісту цих правовідносин дозволяє кра­ще зрозуміти механізм дії права на суспільне життя. Юри­дичний зміст — це, по суті, правові засоби забезпечення, а іноді і формування матеріального змісту. На думку проф. Алєксєєва С.С. точніше було б розглядати матеріальне і юридичне в змісті правовідносин як сторони одного змісту Незважаючи на велику кількість літератури по правовідно­синам, вони все ще недостатньо вивчені, особливо матері­альний зміст правовідносин.

74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення

В окремих випадках у чинних законах нема необхідних юридичних норм, розрахованих саме на даний життєвий випадок, лише тому, що такої норми взагалі ще не існує в законодавстві. Якщо в кримінальному законодавстві діс правило «нема злочину і нема покарання, якщо нема закону», то в інших галузях права суди не можу відмовити в правосудді через те, що нема конкретного закону. У зв'язку з цим виробленні способи заповнення прогалин шляхом аналогій. Прогалина в праві - це відсутність у чинному законодавстві необхідної юридичної норми. Прогалини в законодавстві існують внаслідок двох основних причин: 1) виникнення нових суспільних відносин, яких на момент прийняття закону ще не існувало і вони не могли бути враховані законодавцем;

у випадку упущень при підготовці і прийняті закону. Усунення прогалини у законодавстві здійснюється за допомогою правотворчого процесу шляхом прийняття нової правової норми. У деяких випадках прогалини в праві можуть бути усунені за допомогою таких прийомів як застосування аналогії закону й аналогії права. Аналогія закону - це вирішення конкретної юридичної справи (при наявності прогалин у законодавстві) на основі правової норми, розрахованої не на дані, а на подібні відношення. Аналогія права- це вирішення конкретної юридичної справи (при наявності прогалин у законодавстві і відсутності «аналогічної» правової норми) на основі загальних принципів відповідної галузі права або права в цілому. Аналогія закону й аналогія права мають обмежену сферу використання. Аналогія припустима в цивільному, трудовому і в деяких інших галузях права. У кожному конкретному випадку рішення, що було прийняте за допомогою аналогії закону чи права, має значеннядля даного конкретного випадку і не має обов'язкової сили для схожих випадків. У кримінальному й адміністративному праві аналогія виключається. Використовувати аналогію можуть тільки компетентні органи з дотриманням усіх процесуальних норм (з повідомленням, що рішення прийнято на основі застосування аналогії). Застосування аналогії суттєво збагачує юридичну практику і може бути основою для розвитку законодавства.

Прогалини в законодавстві повинні усуватися в процесі правотворчості шляхом внесення змін і доповнень до законів, видання нових, досконаліших юридичних актів.

Невірно вважати прогалинами такі випадки:кваліфіковану мовчанку законодавця, коли він умисно залишає питання відкритим, утримується від прийняття норми, відносить вирішення справи за межі законодавства;свідоме віднесення питань на розсуд правозастосувача, коли законодавець розраховує на конкретизацію його законодавчої воліправозастосовними та іншими правовими актами.За наявності прогалини в законі законодавець пропонує правозастосувачу різну поведінку.

За наявності прогалини в галузі кримінального законодавства і законодавства про адміністративні правопорушення виходом для юриста-практика є відмова у порушенні провадження в справі, тобто ухвалення виправдувального рішення. Юрист-практик у такому разі повинен керуватися принципом, відомим ще з часів римського права: «Немає злочину і немає вини, немає покарання і немає стягнення, якщо немає закону».