- •0 Інститут контрасигнації актів глави держави.
- •1/ Об‘єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •3/ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4/ Основні теорії походження держави.
- •5. Загальні закономірності виникнення держав.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •8. Суверенітет держави і його ознаки.
- •9. Функції держави.
- •10. Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11. Поняття форми держави та її складові елементи.
- •12. Форми державного правління.
- •13. Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14. Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15. Класифікація форм державного устрою.
- •16. Поняття політичного і державного режиму.
- •17. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18. Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні
- •22. Виникнення ідей правової держави.
- •23. Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25. Громадянське суспільство і держава.
- •26. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27. Поняття і ознаки права.
- •28. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •29. Походження права.
- •30. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •31. Функції права.
- •32. Принципи права.
- •33. Співвідношення національного та міжнародного права
- •34. Місце права в суспільних відносинах
- •35. Поняття, основні ознаки та структура системи права
- •36. Публічне і приватне право
- •37. Галузі права. Їх основні ознаки
- •38. Інститут права
- •39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
- •40. Норми права у системі соціальних норм
- •41. Поняття і ознаки норм права
- •42. Поняття, види і ознаки соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
- •43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
- •44. Норми-звичаї і норми права
- •45. Корпоративні норми і норми права
- •46. Види норм права
- •47. Колізійне право як підгалузь права
- •49 Поняття правотворчості
- •50. Правозастосування
- •51 Законотворчість
- •52. Види та форми правотворчості держави
- •53 Делегована правотворчості
- •54. Види правотворчості громадянського суспільства
- •55. Основні юридичні джерела(форми) права
- •56. Поняття правового прецеденту
- •57. Поняття і ознаки закону
- •58. Стадії законодавчого процесу
- •59. Види законів
- •60Конституція – основний закон держави
- •61Поняття і основні форми реалізації норм права
- •62.Поняття тлумачення норм права.
- •63Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів
- •64 Способи тлумачення норм права
- •65 Поняття правопорядку
- •66 Питання і ознаки правозастосування
- •67 Юридичні гарантії законності
- •68 Поняття правосвідомості, її структура та види
- •69Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання
- •70Поняття правової культури
- •71 Юридична техніка правотворчості
- •72Правовідносини як основна правова категорія права
- •73Структура правовідносин
- •74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення
- •75 Види юридичної відповідальності
- •76 Поняття типу правової системи
- •77 Основні критерії класифікації правових систем світу
- •78 Загальна характеристика романо-германського типу правової системи
- •79 Загальна характеристика англо-американського типу правової системи
- •80 Загальна характеристика змішаного типу правової системи
- •81 Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82 Соціалістичні правові системи
- •83 Місце правової системи україни в порівняльному правознавстві
- •84 Юридичні обов’язки громадянина
- •85 Сучасна кодифікація законодавства в україні
- •86 Види делегованої правотворчості в Україні
- •87 Законодавчий процес в Україні: поняття, основні стадії. Право законодавчої ініціативи.
- •88 Суб`єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •89 Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві
71 Юридична техніка правотворчості
Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосовній діяльності — індивідуальні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні судових актів, договорів). Для забезпечення верховенства закону і його ефективної дії необхідний високий рівень законодавчої техніки. Юридична техніка в правотворчості містить у собі методики роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найдоцільнішої структури кожного з них, термінології і мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Вона забезпечує юридичну досконалість нормативних документів. Істотне значення має зведення до мінімуму кількості нормативних актів з одного й того ж питання, а також наявність спеціальних правових засобів, що забезпечують додержання нормативно-правового акта (організаційні заходи, заходи заохочення, контролю та ін.). Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є: 1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) форма нормативного акта, прийоми і правила викладу його змісту.
72Правовідносини як основна правова категорія права
Право не може існувати без правовідносин, ВОНО реалізується в правовідносинах, живе і діє в них. Правовідносини — це конкретна форма буття права. Правовідносини безпосередньо пов'язані з державою і громадянським суспільством, з системою права і законодавства. Правовідносини, як правило, не можуть існувати без системи права і законодавства. Норми права і законодавства відображають моделі правовідносин. В нормах права вказується зміст правовідносин, умови їх виникнення, сторони, які приймають в них участь.Правовідносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень. Держава встановлює санкції за порушення тих чи інших правовідносин, за матеріальну шкоду, за порушення юридичних обов'язків, за факти правопорушень. Учасники правовідносин зв'язані між собою конкретними суб’єктивними правами і обов'язками, які мають офіційний юридичний характер. Між ними існує суб'єктивний індивідуальний зв’язок на підставі законодавчих актівТаким чином, правовідносини можуть існувати і без прийнятих законів, хоча пізніше вони офіційно відображаються в офіційних нормативних актах.Цей факт обумовлений також бартерними відносинами. Ці відносини можуть виникати також на підставі природного права, стихійно.Разом із тим можуть існувати факти, коли закони існують, але правовідносини не виникають, оскільки немає механізму їх реалізації, не склались умови для їх реалізації тощо. Таким чином, може існувати три ситуації: є закони і є правовідносини; є закони, але немає правовідносин; є природні правовідносини, але немає законів.Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і більша суб'єкти суспільних відносин, між якими виникають права і обов'язки з приводу задоволення матеріальних і духовних потреб і інтересів зацікавлених сторін, які можуть бути врегульовані і неврегульовані законодавством.Правовідносини важко зрозуміти без розгляду структури і видів правовідносин. В структуру правовідносин входять такі елементи: суб'єкти, об'єкти (матеріальні або духовні), зміст (юридичні права і обов'язки).Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи, які повинні мати певні правові властивості — бути правоздатними, дієздатними і деліктоздатними.Правоздатність — це здатність особи мати юридичні права і обов'язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичної особи. Дієздатність — це здатність своїми діями набувати юридичні права і нести юридичні обов'язки. Вона виникає з дня повноліття — з 18 років, а якщо особи одружуються, то з дня одруження. В окремих випадках шлюбний вік може бути зменшений на один рік. Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. Деліктоздатність не завжди співпадає з дієздатністю. В різних правовідносинах і в різних галузях права дієздатність наступає з різного віку.Об'єктами правовідносин можуть бути матеріальні і духовні цінності. В зміст правовідносин входять юридичні або природні права і обов'язки учасників суспільних відносин.
