- •0 Інститут контрасигнації актів глави держави.
- •1/ Об‘єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •3/ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4/ Основні теорії походження держави.
- •5. Загальні закономірності виникнення держав.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •8. Суверенітет держави і його ознаки.
- •9. Функції держави.
- •10. Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11. Поняття форми держави та її складові елементи.
- •12. Форми державного правління.
- •13. Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14. Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15. Класифікація форм державного устрою.
- •16. Поняття політичного і державного режиму.
- •17. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18. Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні
- •22. Виникнення ідей правової держави.
- •23. Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25. Громадянське суспільство і держава.
- •26. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27. Поняття і ознаки права.
- •28. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •29. Походження права.
- •30. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •31. Функції права.
- •32. Принципи права.
- •33. Співвідношення національного та міжнародного права
- •34. Місце права в суспільних відносинах
- •35. Поняття, основні ознаки та структура системи права
- •36. Публічне і приватне право
- •37. Галузі права. Їх основні ознаки
- •38. Інститут права
- •39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
- •40. Норми права у системі соціальних норм
- •41. Поняття і ознаки норм права
- •42. Поняття, види і ознаки соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
- •43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
- •44. Норми-звичаї і норми права
- •45. Корпоративні норми і норми права
- •46. Види норм права
- •47. Колізійне право як підгалузь права
- •49 Поняття правотворчості
- •50. Правозастосування
- •51 Законотворчість
- •52. Види та форми правотворчості держави
- •53 Делегована правотворчості
- •54. Види правотворчості громадянського суспільства
- •55. Основні юридичні джерела(форми) права
- •56. Поняття правового прецеденту
- •57. Поняття і ознаки закону
- •58. Стадії законодавчого процесу
- •59. Види законів
- •60Конституція – основний закон держави
- •61Поняття і основні форми реалізації норм права
- •62.Поняття тлумачення норм права.
- •63Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів
- •64 Способи тлумачення норм права
- •65 Поняття правопорядку
- •66 Питання і ознаки правозастосування
- •67 Юридичні гарантії законності
- •68 Поняття правосвідомості, її структура та види
- •69Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання
- •70Поняття правової культури
- •71 Юридична техніка правотворчості
- •72Правовідносини як основна правова категорія права
- •73Структура правовідносин
- •74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення
- •75 Види юридичної відповідальності
- •76 Поняття типу правової системи
- •77 Основні критерії класифікації правових систем світу
- •78 Загальна характеристика романо-германського типу правової системи
- •79 Загальна характеристика англо-американського типу правової системи
- •80 Загальна характеристика змішаного типу правової системи
- •81 Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82 Соціалістичні правові системи
- •83 Місце правової системи україни в порівняльному правознавстві
- •84 Юридичні обов’язки громадянина
- •85 Сучасна кодифікація законодавства в україні
- •86 Види делегованої правотворчості в Україні
- •87 Законодавчий процес в Україні: поняття, основні стадії. Право законодавчої ініціативи.
- •88 Суб`єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •89 Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві
43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
Мораль - система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки. Мораль має історичний характер, але за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра, зла, чесності, порядності, совісті. Вона охоплює майже всі сфери життя - економіку, політику, право та ін. За допомогою моралі узгоджується поведінка особи з інтересами суспільства, долаються суперечності між ними, регулюється міжособистісне спілкування. Норми права створюються з урахуванням норм моралі, що панують у суспільстві, виступають як формально (офіційно) визначена міра справедливості, і тому право в широкому розумінні є моральним явищем. Наприклад, заборона убивства - це насамперед моральна заборона, а потім уже правова. Законом передбачена кримінальна відповідальність за наклеп, давання неправдивих показань, підробку документів, шахрайство, які у своїй основі мають неправду як аморальне явище. Або конституційна норма (ст. 63 Конституції України), відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, є насамперед моральною нормою.
Норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі. Наприклад, зміна ставлення до комерційної діяльності зажадала юридичного закріплення, оскільки норма, що забороняє комерційну діяльність в Україні, морально відпала. Норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, яка панує в суспільстві.
44. Норми-звичаї і норми права
Норми-звичаї - правила зовнішньої поведінки, які розглядаються членами соціального об'єднання як обов'язкові або на підставі безпосередніх умов суспільного життя, або на підставі якогось суспільного авторитету; здійснюються добровільно, а у разі їх порушення до правопорушників застосовуються засоби громадського впливу. Норми-звичаї - правила поведінки, що склалися внаслідок фактичного їх застосування протягом тривалого часу. Це основна форма регулювання відносин у додержавному суспільстві. Ознаки норми-звичаю: — етнічний характер; — колективістський характер; — моральна обумовленість; — пов'язаність із релігійними уявленнями і ритуалами; — підкреслена публічність та ін. Дотримання норм-звичаїв забезпечувалося засобами громадського суспільного впливу на порушника (страта, вигнання з роду, позбавлення вогню і води та ін.) або схваленням засобів, що застосовувалися до кривдника скривдженим, його рідними або членами роду (кревна помста). Для набуття юридичної сили норма-звичай:- не повинна суперечити закону;- повинна його доповнювати і як би "оживляти";- не може підмінювати закон. Звичаєве право - система правових норм, яка ґрунтується на нормах-звичаях, що діють у суспільстві в результаті тривалого застосування, санкціоновані державою і забезпечуються його примусовою силою (у разі потреби).Звичаєве право сформувалося на ранніх ступенях розвитку суспільства, у період розпаду родового ладу..Згодом звичаї минулого (кревна помста, виклик на дуель) поступово трансформувалися відповідно до соціально-економічному ладу суспільства і дотепер продовжують відігравати досить істотну роль, особливо на рівні повсякденної свідомості, у правосвідомості.
Таким чином, норми-звичаї і звичаєве право, яке ґрунтується на них, є провідними нормативними регуляторами поведінки в ранніх державних утвореннях, сприяють формуванню їх національної правової системи.
