
- •0 Інститут контрасигнації актів глави держави.
- •1/ Об‘єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •3/ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4/ Основні теорії походження держави.
- •5. Загальні закономірності виникнення держав.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •8. Суверенітет держави і його ознаки.
- •9. Функції держави.
- •10. Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11. Поняття форми держави та її складові елементи.
- •12. Форми державного правління.
- •13. Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14. Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15. Класифікація форм державного устрою.
- •16. Поняття політичного і державного режиму.
- •17. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18. Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні
- •22. Виникнення ідей правової держави.
- •23. Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25. Громадянське суспільство і держава.
- •26. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27. Поняття і ознаки права.
- •28. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •29. Походження права.
- •30. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •31. Функції права.
- •32. Принципи права.
- •33. Співвідношення національного та міжнародного права
- •34. Місце права в суспільних відносинах
- •35. Поняття, основні ознаки та структура системи права
- •36. Публічне і приватне право
- •37. Галузі права. Їх основні ознаки
- •38. Інститут права
- •39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
- •40. Норми права у системі соціальних норм
- •41. Поняття і ознаки норм права
- •42. Поняття, види і ознаки соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
- •43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
- •44. Норми-звичаї і норми права
- •45. Корпоративні норми і норми права
- •46. Види норм права
- •47. Колізійне право як підгалузь права
- •49 Поняття правотворчості
- •50. Правозастосування
- •51 Законотворчість
- •52. Види та форми правотворчості держави
- •53 Делегована правотворчості
- •54. Види правотворчості громадянського суспільства
- •55. Основні юридичні джерела(форми) права
- •56. Поняття правового прецеденту
- •57. Поняття і ознаки закону
- •58. Стадії законодавчого процесу
- •59. Види законів
- •60Конституція – основний закон держави
- •61Поняття і основні форми реалізації норм права
- •62.Поняття тлумачення норм права.
- •63Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів
- •64 Способи тлумачення норм права
- •65 Поняття правопорядку
- •66 Питання і ознаки правозастосування
- •67 Юридичні гарантії законності
- •68 Поняття правосвідомості, її структура та види
- •69Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання
- •70Поняття правової культури
- •71 Юридична техніка правотворчості
- •72Правовідносини як основна правова категорія права
- •73Структура правовідносин
- •74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення
- •75 Види юридичної відповідальності
- •76 Поняття типу правової системи
- •77 Основні критерії класифікації правових систем світу
- •78 Загальна характеристика романо-германського типу правової системи
- •79 Загальна характеристика англо-американського типу правової системи
- •80 Загальна характеристика змішаного типу правової системи
- •81 Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82 Соціалістичні правові системи
- •83 Місце правової системи україни в порівняльному правознавстві
- •84 Юридичні обов’язки громадянина
- •85 Сучасна кодифікація законодавства в україні
- •86 Види делегованої правотворчості в Україні
- •87 Законодавчий процес в Україні: поняття, основні стадії. Право законодавчої ініціативи.
- •88 Суб`єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •89 Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві
39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему. Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для: - усунення суперечностей між нормативними актами;- підвищення якості та ефективності законодавства;- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями. Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'. - кодификацію; - інкорпорацію; - консолідацію. Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері). Кодифікація - спосіб систематизації законодавчих актів, який полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробку і узгодження) юридичних норм, пов'язаних загальним предметом правового регулювання, і об'єднання у новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодификація виражається в підготовці та прийнятті нових актів, у які заносяться узгоджені між собою як норми старих актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження. .Інкорпорація - спосіб систематизації законодавства, який полягає у зовнішньому впорядкуванні (розташуванні в тому чи іншому порядку) вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права, які містяться в них. Результатом інкорпорації є збірники, де нормативні акти розташовуються в хронологічному або алфавітному порядку, за предметною ознакою, з урахуванням юридичної чинності об'єднуваних актів тощо. Консолідація – спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні кількох нормативно-правових актів, що діють в одній і тій самій сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту. Інакше: консолідація виражається в підготовці і прийнятті укрупнених актів на основі об'єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання. Вона використовується там, де відсутня можливість кодифи-кації; є уніфікацією нормативних актів; усуває їх численність; позбавляє їх надмірної роздробленості; сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в родинні групи; є проміжною ланкою між поточною правотворчістю і кодифікацією.
40. Норми права у системі соціальних норм
Кожне суспільство потребує соціального регулювання, тобто впорядкування суспільних відносин та цілеспрямованого впливу на людську поведінку. Таке регулювання здійснюється за допомогою соціальних норм. Соціальні норми – це правила поведінки, що поширюються на певні групи людей, регулюють суспільні відносини та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Основні соціальні норми класифікують у залежності від їх змісту та способів встановлення і забезпечення.
Соціальні норми діляться на види:
- норми права, які встановлюються чи санкціонуються і охороняються державою;
- мораль – норми, що склалися під впливом громадської думки у зв’язку з уявленнями про добро, зло, правду, справедливість і Т. д.;
- звичаї- норми, що склалися історично і в результаті багаторазового повторення увійшли у звичку;
- корпоративні норми, тобто норми громадських організацій, які держава визнає або навіть надає їм обов’язкового характеру;
- релігійні норми, тобто норми, що регулюють поведінку людей, посилаючись на існування тих чи інших надприродних сил.
Право є складовою частиною системи соціальних норм, хоч і має свої суттєві особливості. Всі соціальні норми повинні діяти в єдиній системі, яка є внутрішньо несуперечлива і узгоджена.