- •0 Інститут контрасигнації актів глави держави.
- •1/ Об‘єкт, предмет та функції теорії держави і права.
- •2. Метод теорії держави і права.
- •3/ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
- •4/ Основні теорії походження держави.
- •5. Загальні закономірності виникнення держав.
- •6. Особливості виникнення держави у різних народів світу
- •8. Суверенітет держави і його ознаки.
- •9. Функції держави.
- •10. Поняття типу і типології держав (формаційний та цивілізаційний підхід).
- •11. Поняття форми держави та її складові елементи.
- •12. Форми державного правління.
- •13. Поняття монархії, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •14. Поняття республіки, її основні ознаки, види і загальна характеристика.
- •15. Класифікація форм державного устрою.
- •16. Поняття політичного і державного режиму.
- •17. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний апарат».
- •18. Принцип розподілу влади та його значення в механізмі сучасної держави.
- •19. Поняття «орган держави» та «інститут держави».
- •21. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного устрою в Україні
- •22. Виникнення ідей правової держави.
- •23. Основні ознаки (принципи) правової держави.
- •24. Поняття соціальної держави, її основні ознаки.
- •25. Громадянське суспільство і держава.
- •26. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •27. Поняття і ознаки права.
- •28. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •29. Походження права.
- •30. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •31. Функції права.
- •32. Принципи права.
- •33. Співвідношення національного та міжнародного права
- •34. Місце права в суспільних відносинах
- •35. Поняття, основні ознаки та структура системи права
- •36. Публічне і приватне право
- •37. Галузі права. Їх основні ознаки
- •38. Інститут права
- •39. Поняття і норми систематизації нормативно-правових актів
- •40. Норми права у системі соціальних норм
- •41. Поняття і ознаки норм права
- •42. Поняття, види і ознаки соціальних норм. Їх співвідношення з технічними нормами
- •43. Норми моралі та норми права. Їх взаємозв’язок.
- •44. Норми-звичаї і норми права
- •45. Корпоративні норми і норми права
- •46. Види норм права
- •47. Колізійне право як підгалузь права
- •49 Поняття правотворчості
- •50. Правозастосування
- •51 Законотворчість
- •52. Види та форми правотворчості держави
- •53 Делегована правотворчості
- •54. Види правотворчості громадянського суспільства
- •55. Основні юридичні джерела(форми) права
- •56. Поняття правового прецеденту
- •57. Поняття і ознаки закону
- •58. Стадії законодавчого процесу
- •59. Види законів
- •60Конституція – основний закон держави
- •61Поняття і основні форми реалізації норм права
- •62.Поняття тлумачення норм права.
- •63Роль і значення Конституційного суду в тлумаченні Конституції і законів
- •64 Способи тлумачення норм права
- •65 Поняття правопорядку
- •66 Питання і ознаки правозастосування
- •67 Юридичні гарантії законності
- •68 Поняття правосвідомості, її структура та види
- •69Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання
- •70Поняття правової культури
- •71 Юридична техніка правотворчості
- •72Правовідносини як основна правова категорія права
- •73Структура правовідносин
- •74 Прогалини в праві і законодавстві, шляхи їх усунення
- •75 Види юридичної відповідальності
- •76 Поняття типу правової системи
- •77 Основні критерії класифікації правових систем світу
- •78 Загальна характеристика романо-германського типу правової системи
- •79 Загальна характеристика англо-американського типу правової системи
- •80 Загальна характеристика змішаного типу правової системи
- •81 Загальна характеристика релігійно-традиційного типу правової системи
- •82 Соціалістичні правові системи
- •83 Місце правової системи україни в порівняльному правознавстві
- •84 Юридичні обов’язки громадянина
- •85 Сучасна кодифікація законодавства в україні
- •86 Види делегованої правотворчості в Україні
- •87 Законодавчий процес в Україні: поняття, основні стадії. Право законодавчої ініціативи.
- •88 Суб`єкти законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •89 Аналогія права як спосіб усунення прогалин в законодавстві
16. Поняття політичного і державного режиму.
Державний режим — це система заснованих на нормах права методів, способів та прийомів здійснення державної влади. Залежно від наявності та розвитку інститутів демократії державний режим поділяють на демократичний та антидемократичний. Демократичний (гр. demokratia — влада народу) — це вид державного режиму, що характеризує такий порядок (стан) державного життя суспільства, при якому виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини. Демократичному режиму притаманні такі ознаки:
— народ — основне джерело здійснення державної влади; — державна влада здійснюється на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову відповідно до конституційно закріплених повноважень; — свобода особи в різних сферах діяльності (економічній, політичній, соціальній тощо); — рівність всіх громадян перед законом; — гарантування з боку держави дотримання прав і свобод людини і громадянина; — ідеологічний плюралізм; — виборність вищих органів державної влади на певний термін і відповідно існування інститутів безпосередньої та представницької демократії; — врахування інтересів національних меншин, які проживають на території держави;
— взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою; — основний принцип діяльності держави — плюралізм, що означає врахування, при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, інтересів всього населення держави; — можливість створення і вільного функціонування громадських організацій. Демократичний режим існує в наступних формах: — ліберально-демократичний, заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи людини, її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом; — консервативно-демократичний, побудований на переважному застосуванні таких принципів державного управління, які склались історично, отримали закріплення у свідомості суспільства, є характерними саме для цієї держави, що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;— радикально-демократичний, здійснюється шляхом постійного введення нових форм реаліції державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління. Антидемократичний — це вид державного режиму, який характеризує такий порядок (стан) державно-політичного життя суспільства, за якого не реалізується принцип розподілу влади, певною мірою (повністю або частково) порушуються права громадян, забороняється діяльність політичних партій, інших об'єднань громадян, існує можливість політичних репресій.
Антидемократичному режиму притаманні такі ознаки: а) утиск прав особи, перешкода її вільному розвитку; б) повний контроль держави над всіма сферами суспільного життя; в) концентрація влади в руках однієї особи або групи осіб; г) фактичне одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних тощо); д) ігнорування інтересів національних меншин, релігійних поглядів населення тощо. Антидемократичний режим існує у таких формах: — тоталітаризм (лат. totus — весь, цілий) — це режим, що характеризується відсутністю реальних прав і свобод громадян, всеохоплюючим репресивним примушенням громадян до виконання владної волі, яка не спирається на закон та контролює всі сфери суспільного життя; суворий контроль держави над усіма сферами суспільних відносин — деспотія (від гр. despoteia — необмежена влада) — форма режиму, яка характеризується зосередженням в руках однієї особи (деспота) всієї повноти влади з одночасною її централізацією, відсутністю політичних свобод і жорстокими методами утиску прав та свобод людини і громадянина. — авторитаризм (фр. autoritarisme; лат. — autoritas — цілковита влада, вплив, наказ) - це вид режиму, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або групи осіб; безстроковим характером влади глави держави; звуженням політичних прав і свобод громадян та громадсько-політичних об'єднань, приниженням ролі представницьких органів влади; недопущенням політичної опозиції.
