Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

ХАРЬКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАНЯ

ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра устаткування підприємств харчування

ІНДИВІЛУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: Устаткування закладів ГРГ

за темою: «Кавомашини»

Виконала

студентка ФМ 3 курсу

групи ГРС-30

Ф.І.О. Тахтаулова Ю.Д.

Перевірив: к.т.н.доц.

Ф.І.О. Золотухіна І.В.

ХАРЬКІВ – 2012

Зміст

Вступ

1. Історія виникнення кавоварок

2. Деталі традиційної кавомашина

3. Внутрішній устрій професійної рожкової кавомашини на прикладі Iberital L'Anna

4.Типи кавомашин

4.1. Рожкова кавомашина

4.2. Чалдона кавомашина

4.3. Капсульна кавомашина

4.4. Експресс кавомашина

4.5. Автоматична кавомашина

5. Переваги і недоліки різних типів кавових машин

6. Залежність типу кавомашини від виробника і вартості

7. Функції кавомашин

8. Основні неспраності кавоварок

9. Експлуатація кавових машин: основні правила

10. Висновки

11. Список використаних ресурсів

Вступ

Розвиток матеріального і культурного рівня життя народу є найважливішою ціллю економічної стратегії держави. Однією з умов успішного вирішення соціально-економічних задач, пов’язаних з реалізацією цієї цілі є подальший розвиток підприємств харчування на основі всебічної і послідовної інтенсифікації.

Основним важелем інтенсифікації виробництва і підвищення його ефективності є прискорення науково-технічного прогресу. Сучасний етап розвитку підприємств харчування характеризується переходом на індустріальну технологію виробництва продукції. Індустріалізація підприємств харчування передбачає впровадження сучасної технології виробництва продукції та інтенсивність виготовлення нового устаткування для полегшення та прискорення випуску.

Вдосконалення технологічного устаткування впроваджується по наступним основним напрямленням: підвищення якості, надійності і довго тривалості машин і механізмів, створення високовиробничих апаратів, комфортних для користування в механізованих і автоматизованих поточних лініях, використання стандартних і уніфікованих вузлів і деталей, зниження маси машин, зменшення їх габаритів. Подальше технічне змінення устаткування підприємств харчування потребує підвищення технічної грамотності і кваліфікації персоналу.

Історія виникнення кавоварок

До початку науково-технічного прогресу майже весь світ задовольнявся способом виготовлення кави, винайденим ще арабами, коли кава варився в турці або в спеціальній судині. Власне, турка (або джезва) використовується і сьогодні: вона відносяться до наплитної кавоварки - тобто до тих, які треба нагрівати. Крім турки, в сімействі наплитних кавоварок є ще гейзерна кавоварка. Гейзерна кавоварка - пристосування, що складається з трьох секцій: в нижній розміщується вода; в середню, зроблену у вигляді сітчастого фільтра, кладуть мелену каву; а у верхній - через вузьку трубку, що веде від другої секції - конденсується вже готовий напій. Кавоварку ставлять на плиту, чекають закипання води, коли пара під тиском пройде через кавову масу, і потім з верхньої секції розливають смачну ароматну каву. Крім наплитних кавоварок, з простих пристосувань можна назвати поршневу кавоварку, або френч-прес. Це висока, вузький, скляна посудина, в якій настоюється крупномолота кава, залита водою, віджимають за допомогою поршня, прикріпленого до кришки.

Крапельна кавоварка - праматір фільтраційної. У 1800 р. французький архієпископ де Беллуа винайшов краплинну кавоварку, в якій вода, крапля за краплею, одноразово проходила через фільтр з меленою кавою. У 1819 році французький бляхар Морізо удосконалив конструкцію де Беллуа, зробивши кавоварку яка вміла перевертатись. Винахід де Беллуа віднесли до типу так званих фільтраційних кавоварок.

Гейзерна кавоварка - подорож води крізь каву і назад. У 1827 році була виготовлена ​​перша гейзерна кавоварка. Її принцип дії полягає в тому, що кава заварюється шляхом багаторазового проходження пари або гарячої води через мелену каву. З часом конструкція гейзерних кавоварок ускладнилася, у ній з'явилися електронагрівальні елементи, клапани та рухливі шайби, однак принцип її дії залишився тим же.

Вакуумна кавоварка - пережиток минулого. У 1840 році шотландським морським інженером Нап'єром була винайдена вакуумна кавоварка. В ній гаряча вода проходила через шар меленої кави і поверталася назад у ємність для води за рахунок вакууму, що утворився. Зараз кавоварки вакуумного типу вже не використовуються.

Компресійна кавоварка - вінець еволюції. Принцип їх дії компресійних кавоварок грунтується на одноразовому проходженні пари через мелену каву під великим тиском. Першу компресійну кавоварку в 1855 році створив де Сантаіс. Така кавоварка викликала сенсацію на Паризькій всесвітній виставці. Машина де Сантаіса виготовляла до двох тисяч чашок кави в годину - це була дуже висока для того часу продуктивність, але вона була занадто складною та громіздкою, тому незабаром вийшла з ужитку, спровокувавши, своєю появою розвиток нового напряму кавоварок.[1]

У 1901 році італієць Луїджі Беццера зареєстрував патент на нову кавову машину для барів, яка використовувала тиск пари. Дата створення Беццера його кавомашини вважається датою винаходу кави «еспрессо», а сама машина послужила основою для створення сучасних компресійних кавоварок. У 1903 році італійський промисловець Павоні придбав ліцензію на виробництво кавоварок Беццера, і почав їх застосовувати в кав'ярнях і кафе. У 1905 році в Італії була виготовлена ​​перша комерційна кавомашина. Після закінчення Другої світової війни, на час зупинила розвиток кавоварок, в 1945 році Гаггіа була сконструйована еспрессо-машина з поршнем, який створював високий тиск, щоб справити товстий шар піни (так звана «крему»). Згодом ароматна піна карамельного кольору стала візитною карткою кави «еспрессо».Культура кави «еспрессо» по справжньому сформувалася в Італії і в південних районах Франції тільки в перші повоєнні роки. До цього конструктори були стурбовані пошуком такого технічного рішення, яке дозволило б кавомашині швидко, негайно після замовлення клієнта виробляти на світ чашечку кави. І зовсім чудово було, якщо при цьому каву виходив ароматним і мала гарну коричневу пінку - «крему». До другої половини 1940-х років емпіричним шляхом було з'ясовано, що найкращий результат виходить при температурі води 86-93 ° С, тиску 9 атмосфер, часу екстракції 20-30 секунд і при витраті 6,5-7 г меленої кави на порцію 30 - 35 мл. Саме приготовлений таким способом кава стала називатися «еспрессо».Пройшовши довгий шлях удосконалення і ускладнення конструкції, сучасні кавомашини представляють собою складні суперавтомати з комп'ютером, які, крім самого «еспрессо» та численних коктейлів на його основі, дають ще окріп для чаю і «френч-преса» і збивають паром молоко для капучино .[2]

Зараз всі деталі приготування кави в ковомашині відпрацьовані до дрібниць, а виробники роблять акцент на зручності догляді за апаратом, різноманітності доступних варіантів кави і інших дрібницях, від яких приготування кави стає легкою і захоплюючою справою.[3]