
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «соціологія»
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю «соціологія»
- •7. Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство
- •10. Об*єкт, предмет, метод і функції соціології
- •Структура соціологічного знання
- •12. Типи соціологічних досліджень
- •13.Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •14. Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •15. Зміст вислову «мислити соціологічно» в однойменній праці з Баумана
- •16. Загальна характеристика протосоціологічних підходів
- •17. Соціологія Огюста Конта
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології
- •Органістична школа в соціології. «Синтетична філософія» Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм
- •21. Расово-антропологічна школа
- •22. Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •23 Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес
- •Історичний матеріалізм як методологія соціального пізнання. Розвиток марксистської соціології в срср
- •Теоретичне обгрунтування методології емпіричних досліджень в праці «Самогубство» е. Дюркгейма (1896)
- •«Соціологізм» е. Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою
- •Основні напрями наукової діяльності м. Вебера. Ідеї та методи «розуміючої соціології»
- •Вчення про «ідеальні типи» як теоретико-смислові конструкти соціологічного пізнання в працях м. Вебера
- •Дослідження зв*язків етики світових релігій і соціальної стратифікації суспільства в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепція «світового прогресу раціоналізації» в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м. Вебера
- •35.Загальна характеристика практики емпіричних соціологічних досліджень в сша в 20-ті роки
- •36.Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •38. Мертон про соціальну структуру та аномію
- •39. Теорія соціальних змін т. Парсонса
- •40. Неофункціоналізм в соціології
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур в соціології
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження
- •Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації
- •47. Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •48. Специфіка анкетування в соціологічному дослідженні. Основні правила побудови опитувальника.
- •Особливості інтерв*ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв*ю
- •`Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •58. Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
- •Роль соціології в демократизації українського суспільства.
14. Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
Концепція соціологічної уяви була запропонована американським соціологом Чарльзом Райтом Міллсом (1916-1962). У своїй книзі, яку він так і назвав — «Соціологічна уява», — він писав, що «дослідник, який має соціологічну уяву, вміє зв'язати розвиток нафтової промисловості і сучасної поезії, прибутки родини та світовий бюджет». Р. Міллс пропонував розвивати соціологічну уяву, виявляючи зв'язок та взаємний вплив людини і суспільства, біографії та історії, особистості та світу.
Соціологічна уява — це такі якості мислення, що допомагають побачити особисті проблеми як суспільні, розглядати індивідуальні події як прояви суспільного життя. У наведеній нижче цитаті бачимо, як Р. Міллс пояснює, навіщо потрібна соціологічна уява: «Коли суспільство стає індустріальним, селянин перетворюється в робітника, феодал сходить зі сцени і перетворюється на бізнесмена. Коли класи процвітають або приходять у занепад, людина або має роботу, або ні; коли рівень капіталовкладень збільшується або зменшується, людина або збільшує свій добробут, або банкрутує. Коли трапляються війни, страховий агент стає ракетником, а працівник магазину — оператором радару; дружина живе без чоловіка, а дитина росте без батька. Ні історію суспільства, ні окреме життя людини неможливо зрозуміти без розуміння і того, і іншого.
І все ж таки люди, як правило, не розглядають труднощі, які випали на їх долю, з позиції історичних змін. Добробут, яким вони насолоджуються, зазвичай не пов'язують з розквітом або занепадом суспільства, в якому вони живуть. Рідко усвідомлюючи заплутаний зв'язок між подіями власного життя і ходом світової історії, люди зазвичай не підозрюють, що цей зв'язок означає для їх майбутнього і для здійснення історії, частиною якої вони можуть бути. Вони не мають тієї якості розуму, завдяки якій можна зрозуміти взаємозв'язок між людьми та суспільством, біографією та історією, окремим «я» та світом. їм потрібна якість розуму, яка допоможе побачити, що відбувається в світі, і що, можливо, коїться в них самих. Саме цю якість можна назвати соціологічною уявою».
Соціологічна уява допомагає зрозуміти взаємозв'язок між людиною та суспільством, особистою біографією та ходом світової історії, виявити соціальні чинники, що впливають на життя окремого індивіда. Повсякденні турботи, що складають зміст життя окремого індивіда, проблеми, які усвідомлює та вирішує індивід, — це факти його індивідуальної біографії. Суспільні проблеми — це явища, що не контролюються індивідом, але впливають на його повсякденне життя; до них відносяться, наприклад, економічні кризи, зміни уряду, війни, реформи в освіті та ін. Саме соціологічна уява допомагає зрозуміти тісний зв'язок між ними. Завдяки соціологічній уяві можна побачити, що окремі явища — це прояви загальних процесів. На думку Р. Міллса, причина злиднів та інших соціальних проблем криється у суспільстві, а не в особистих помилках людей. Наприклад, коли у великому місті є один безробітний, то це його особиста проблема. Проте якщо в країні кожна десята працездатна людина — безробітна, відсутність роботи у людини вже не стільки особиста проблема, скільки проблема суспільства в цілому. Таким чином, соціологічний підхід дозволяє сказати стосовно індивідуальної біографії більше, ніж інколи міг би сказати про себе окремий індивід.