
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «соціологія»
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю «соціологія»
- •7. Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство
- •10. Об*єкт, предмет, метод і функції соціології
- •Структура соціологічного знання
- •12. Типи соціологічних досліджень
- •13.Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •14. Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •15. Зміст вислову «мислити соціологічно» в однойменній праці з Баумана
- •16. Загальна характеристика протосоціологічних підходів
- •17. Соціологія Огюста Конта
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології
- •Органістична школа в соціології. «Синтетична філософія» Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм
- •21. Расово-антропологічна школа
- •22. Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •23 Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес
- •Історичний матеріалізм як методологія соціального пізнання. Розвиток марксистської соціології в срср
- •Теоретичне обгрунтування методології емпіричних досліджень в праці «Самогубство» е. Дюркгейма (1896)
- •«Соціологізм» е. Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою
- •Основні напрями наукової діяльності м. Вебера. Ідеї та методи «розуміючої соціології»
- •Вчення про «ідеальні типи» як теоретико-смислові конструкти соціологічного пізнання в працях м. Вебера
- •Дослідження зв*язків етики світових релігій і соціальної стратифікації суспільства в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепція «світового прогресу раціоналізації» в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м. Вебера
- •35.Загальна характеристика практики емпіричних соціологічних досліджень в сша в 20-ті роки
- •36.Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •38. Мертон про соціальну структуру та аномію
- •39. Теорія соціальних змін т. Парсонса
- •40. Неофункціоналізм в соціології
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур в соціології
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження
- •Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації
- •47. Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •48. Специфіка анкетування в соціологічному дослідженні. Основні правила побудови опитувальника.
- •Особливості інтерв*ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв*ю
- •`Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •58. Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
- •Роль соціології в демократизації українського суспільства.
Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
Емпіричні дані, отримані під час соціологічного дослідження, ще неможливо зробити вірні висновки, знайти закономірності й, перевірити висунуті програмою дослідження гіпотези. Отриману первинну соціологічну інформацію слід узагальнити, проаналізувати і науково інтегрувати. І тому всі зафіксовані анкети, картки спостереження чи бланки інтерв'ю необхідно перевірити, закодувати, вводити на ЕОМ, згрупувати отримані дані, скласти таблиці, графіки, діаграми тощо. буд. Інакше кажучи, необхідно застосувати методи аналізу та обробки емпіричних данных.У соціології під методами аналізу та обробки соціологічною інформації розуміють способи перетворення емпіричних даних, отриманих під час соціологічного дослідження. Перетворення здійснюється з метою зробити дані обозримыми, компактними і придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких гіпотез і інтерпретації. Хоча неможливо здійснити досить чітку межу між методами аналізу та методами обробки, під першими зазвичай розуміють складніші процедури перетворення даних, що сплітаються з інтерпретацією, а під другими — переважно рутинні, механічні процедури перетворення отриманої информации.Тим більше що аналіз політики та обробка соціологічною інформації, як цілісне освіту становить етап емпіричного соціологічного дослідження, в результаті чого з допомогою логико-содержательных процедур і математико- статистичних методів з урахуванням первинних даних розкриваються зв'язку досліджуваних змінних. З певною натяжкою методи обробки інформації можна розділити на первинні і вторинні. Для первинних методів обробки вихідної інформацією є дані, отримані під час емпіричного дослідження, т. е. так звана " первинна інформація " : відповіді респондентів, оцінки експертів, дані спостереження та ін. Прикладами таких методів є угруповання, табулювання, розрахунок багатомірних розподілів ознак, класифікація і др.Побічні методи обробки використовують, зазвичай, для даних первинної обробки, т. е. це методи отримання показників, рассчитываемых за частотами, сгруппированным даним і кластерам (середніх величин, заходів розсіювання, зв'язків, показників значимості тощо. буд.). До методів вторинної обробки можна також ознайомитися віднести методи графічного уявлення даних, вихідної інформацією котрим служать відсотки, таблиці, индексы.З іншого боку, методи аналізу та обробки соціологічною інформації можна розділити на методи статистичного аналізу інформації, зокрема методи описової статистики (розрахунок багатомірних розподілів ознак, середніх величин, заходів розсіювання), методи статистики виведення (наприклад, кореляційний, регресивний, факторний, кластерний, причинний, логлинейный, дисперсионный аналіз, багатомірне шкалирование та інших.), і навіть методи моделювання і прогнозування соціальних явищ і процесів (наприклад, аналіз часових рядів, імітаційне моделювання, ланцюга Маркова тощо.). Методи аналізу та обробки соціологічною інформації може бути розділені на універсальні, які придатні для аналізу більшості видів інформації, і спеціальні, придатні тільки до аналізу даних, які у спеціальному вигляді інформації (наприклад, аналіз социометрических даних чи контент-аналіз текстов). З погляду використання технічних засобів виділяють два виду обробки соціологічною інформації: ручну і машинну (з допомогою коштів обчислювальної техніки). Ручну обробку використав основному ролі первинної при невеликих масивах інформації (від кількох основних десятків до сотні анкет), і навіть при щодо простих алгоритми її аналізу. Вторинну обробку інформації проводять із допомогою мікрокалькулятора або інший обчислювальної техніки. Прикладом соціологічних досліджень, у яких часто використовується ручна обробка, є пилотажные, експертні і социометрические опросы. Проте основним засобом аналізу та обробки даних нині є ЕОМ, зокрема персональні комп'ютери, у яких здійснюється первинна більшість видів вторинної обробки та аналізу соціологічною інформації. У цьому аналіз стану та обробка соціологічною інформації на ЕОМ проводяться, зазвичай, у вигляді спеціально розроблюваних машинних програм, що реалізують методи аналізу та обробки соціологічних даних. Ці програми зазвичай оформляються як спеціальних наборів програм чи пізно це званих пакетів прикладних програм аналізу соціологічною інформації. У великих соціологічних центрах аналіз політики та обробка соціологічною інформації поруч із пакетами прикладних програм спираються на архіви і банки соціологічних даних, дозволяють як зберігати необхідну інформацію, а й змогли ефективно використати її за здійсненні вторинного аналізу соціологічних данных.