
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «соціологія»
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю «соціологія»
- •7. Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство
- •10. Об*єкт, предмет, метод і функції соціології
- •Структура соціологічного знання
- •12. Типи соціологічних досліджень
- •13.Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •14. Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •15. Зміст вислову «мислити соціологічно» в однойменній праці з Баумана
- •16. Загальна характеристика протосоціологічних підходів
- •17. Соціологія Огюста Конта
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології
- •Органістична школа в соціології. «Синтетична філософія» Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм
- •21. Расово-антропологічна школа
- •22. Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •23 Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес
- •Історичний матеріалізм як методологія соціального пізнання. Розвиток марксистської соціології в срср
- •Теоретичне обгрунтування методології емпіричних досліджень в праці «Самогубство» е. Дюркгейма (1896)
- •«Соціологізм» е. Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою
- •Основні напрями наукової діяльності м. Вебера. Ідеї та методи «розуміючої соціології»
- •Вчення про «ідеальні типи» як теоретико-смислові конструкти соціологічного пізнання в працях м. Вебера
- •Дослідження зв*язків етики світових релігій і соціальної стратифікації суспільства в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепція «світового прогресу раціоналізації» в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м. Вебера
- •35.Загальна характеристика практики емпіричних соціологічних досліджень в сша в 20-ті роки
- •36.Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •38. Мертон про соціальну структуру та аномію
- •39. Теорія соціальних змін т. Парсонса
- •40. Неофункціоналізм в соціології
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур в соціології
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження
- •Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації
- •47. Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •48. Специфіка анкетування в соціологічному дослідженні. Основні правила побудови опитувальника.
- •Особливості інтерв*ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв*ю
- •`Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •58. Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
- •Роль соціології в демократизації українського суспільства.
Види спостереження, їх переваги і недоліки.
Одним із методів, яким користуються соціологи для отримання інформації, є спостереження.Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками. Знання, отримане шляхом спостереження, має такі особливості:• пов'язаність з дослідницькою метою та визначеними завданнями;• передбачуваність чіткого планування;• фіксування отриманої інформації у щоденниках або протоколах;
• необхідність контролю на обґрунтованість та сталість отриманих даних.
Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності від становища спостерігача на включене та невключене спостереження.Включене спостереження передбачає входження у соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника.
Модифікацією такого спостереження стимулююче спостереження.Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практична і передбачає прийняття управлінських рішень, то активне втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити те, що неможливе у звичайній ситуації. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот. До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого він вивчав.Невключене спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснює ніби збоку. В залежності від програми дослідження, його гіпотез, спостереження може здійснюватись за орієнтовним планом, що дасть можливість структурувати об'єкт, виділити його елементи, якості, функції. Невключене спостереження використовується при дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, які реагують на поведінку спостерігача. Для того, щоб звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно:
• добитися, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули про це;
• створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.
Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
Метод аналізу документів являє собою сукупність методико-технічних роцедур та прийомів для отримання емпіричної інформації, вилученої з окументальних джерел.
Під документом у соціології розуміють спеціально створений людиною редмет для зберігання та передачі інформації. Інформація може бути афіксована за допомогою букв, цифр, стенографічних знаків, малюнків,фотографій, звукозапису тощо.
За способом технічних засобів фіксування розрізняють письмові (рукописи та всі види друкованої продукції), іконографічні (відео-кіно-фотодокументи, картини, гравюри), фонетичні (розраховані на слухове сприйняття), електронні (пов'язані з використанням комп’ютера та Інтернету) документи.У залежності від статусу документа виокремлюють:офіційні документи, створені юридичними чи посадовими особами:
урядові постанови, заяви, ділова кореспонденція, протоколи судових органів, фінансова звітність, плани, звіти тощо;документи особистого походження: матеріали, що містять біографічні відомості, офіційні матеріали, що засвідчують особу їх власника, його права, обов'язки, тощо.У залежності від авторства документа вирізняють:• особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали, щоденники, автобіографії);• безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи зборів).У залежності від мотивації створення документів розрізняють:
• спровоковані документи (відгуки на книгу, відгуки на конкурс, оголошений в газеті або в електронних ЗМІ, шкільний твір);• неспровоковані (особисті документи, створені за ініціативою самих авторів: переписка, щоденники, звертання до органів управління).Методи аналізу документів поділяються на
неформалізовані(традиційні) та формалізовані (контент-аналіз).Неформалізовані (традиційні) методи аналізу включають в себе звичайне "розуміюче" сприйняття тексту і засновані на загальних логічних операціях: аналізу, синтезу, порівняння, визначення, оцінювання, осмислення. Недоліки даного методу: можливість суб'єктивізму, залежність від суб'єктивного світосприйняття дослідника, інтуїтивність отримання інформації, зміщення інформації внаслідок особливостей уваги, пам'яті тощо.Формалізований (контент-аналіз) - це переведення у кількісні показники масової текстової інформації з наступним її статистичним опрацюванням.