
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності «соціологія»
- •Знання, уміння та навички фахівця з соціології. Рівні кваліфікації та галузі використання фахівців
- •Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки
- •Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю «соціологія»
- •7. Соціологічна освіта в Україні: історія, сучасний стан та перспективи
- •Специфіка соціології в системі наук про суспільство
- •10. Об*єкт, предмет, метод і функції соціології
- •Структура соціологічного знання
- •12. Типи соціологічних досліджень
- •13.Порівняльний аналіз понять “суспільство”, “держава”, “культура”, “нація”.
- •14. Зміст вислову “соціологічна уява” в однойменній праці ч.Мілса.
- •15. Зміст вислову «мислити соціологічно» в однойменній праці з Баумана
- •16. Загальна характеристика протосоціологічних підходів
- •17. Соціологія Огюста Конта
- •Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології
- •Органістична школа в соціології. «Синтетична філософія» Спенсера.
- •Соціальний дарвінізм
- •21. Расово-антропологічна школа
- •22. Географічна школа в соціології і економічний детермінізм.
- •23 Вчення про суспільно-економічну формацію в соціальній теорії марксизму
- •Класи і класові відносини. Соціальні революції та історичний прогрес
- •Історичний матеріалізм як методологія соціального пізнання. Розвиток марксистської соціології в срср
- •Теоретичне обгрунтування методології емпіричних досліджень в праці «Самогубство» е. Дюркгейма (1896)
- •«Соціологізм» е. Дюркгейма. Соціальний реалізм. Колективна свідомість та поняття соціального факту. Правила соціологічного методу
- •Соціальна солідарність та розподіл праці. Норми та цінності як чинники суспільного устрою
- •Основні напрями наукової діяльності м. Вебера. Ідеї та методи «розуміючої соціології»
- •Вчення про «ідеальні типи» як теоретико-смислові конструкти соціологічного пізнання в працях м. Вебера
- •Дослідження зв*язків етики світових релігій і соціальної стратифікації суспільства в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепція «світового прогресу раціоналізації» в працях м. Вебера
- •Теорія соціальної дії та моделі раціональної поведінки в працях м. Вебера
- •Концепції раціональної бюрократії, соціології політики та релігії в працях м. Вебера
- •35.Загальна характеристика практики емпіричних соціологічних досліджень в сша в 20-ті роки
- •36.Сучасний стан розвитку емпіричних досліджень в соціології
- •38. Мертон про соціальну структуру та аномію
- •39. Теорія соціальних змін т. Парсонса
- •40. Неофункціоналізм в соціології
- •Загальна характеристика основних етапів і процедур в соціології
- •Функції і основні структурні елементи програми емпіричного соціологічного дослідження
- •Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації
- •47. Опитування як метод збору соціологічної інформації. Переваги, недоліки і цільове призначення різних видів опитування.
- •48. Специфіка анкетування в соціологічному дослідженні. Основні правила побудови опитувальника.
- •Особливості інтерв*ю в соціологічному дослідженні. Логіка питань і психологія респондентів, мова інтерв*ю
- •`Загальна характеристика соціологічного спостереження. Особливості спостереження в соціології.
- •Види спостереження, їх переваги і недоліки.
- •Загальна характеристика методу аналізу документів в соціології.
- •Традиційний метод аналізу документів, його особливості і логіка проведення.
- •Загальна характеристика контент-аналізу документів.
- •Загальна характеристика основних методів обробки соціологічної інформації.
- •Застосування методів статистики при обробці та аналізі даних.
- •Суспільні функції теоретичної та прикладної соціології.
- •58. Громадська думка та електоральна поведінка як предмет соціологічного дослідження.
- •Соціально-інженерна діяльність соціологів.
- •Професійна етика соціолога і достовірність висновків соціологічних досліджень.
- •Роль соціології в демократизації українського суспільства.
Системний та поліфункціональний характер соціологічної науки
Сучасна соціологія стверджує про системність свого знання..Але ця системність виглядає як аксіома,яка не потребує доказів...Обгрунтування системності соц. потребує виявлення логіки між різними взаємозвязками , які випливають зі специфіки соціологічної науки та сутності соціальних процесів і явищ. Ця системність соціології включає: 1) обгрунтування структури обєкта соціології. 2) обгрунтування її соціального механізму. 3) аналіз принципів соціологічного пізнання. Системність соціологічного підходу призодить до вивчення діяльності людей на різноманітних рівнях (макро-, мезо-, мікро-) Поліфункціональність= багатофункціональність- здатність виконувати багато функцій. 1) Теоретико-пізнавальна — здобуває нові знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень та змін; 2) Описово-інформаційна — систематичний опис і накопичення матеріалу; 3) Соціальне планування (на основі зібраної інформації); 4) Прогностична функція (визначається діапазон можливостей і вірогідностей, пропонуються кілька сценаріїв подальшого розвитку подій); 5) світоглядно-ідеологічна (Спрямована на забезпечення наукової дискусії між концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціологічного стилю мислення, підготовку компетентних спеціалістів, глибоке та всебічне засвоєння ними наукової ідеології) 6) Інформаційна функція. Стосується використання соціологічної інформації, одержаної під час соціологічних досліджень. Соціологічна інформація — один з найоперативніших видів соціальної інформації. Вона застовується: соціологами — для з'ясування динаміки, тенденцій розвитку соціальних процесів; замовниками дослідження — для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, встановлення зворотного зв'язку з колективом 7) Критична функція. На Заході давно існує своєрідний напрям — соціальна критика. Соціологія, даючи об'єктивне знання, покликана попереджувати соціальну політику про відхилення від соціального ідеалу, сигналізувати про можливі негативні соціальні явища і наслідки. 8) Функція соціального контролю. Полягає у виробленні і науковому обґрунтуванні ефективних рекомендацій, спрямованих на боротьбу з девіантною поведінкою, вдосконалення моральних відносин, підвищення рівня політичної культури і правової свідомості. Реалізується через участь соціології в системі «зворотного зв'язку», забезпечення достовірної інформації про соціальні явища і процеси, аналіз дії механізмів соціального контролю, санкцій, соціальних норм тощо.
Комплекс необхідних знань фахівця за спеціальністю «соціологія»
У результаті навчання фахівець із соціології буде знати: закони, принципи й тенденції сучасної соціальної політики; соціальне законодавство; теорію та методи соціологічних досліджень та опитування громадської думки. Знання: статистика і соціальна теорія, користування комп'ютером, деякі галузі права, економіки, політології, історії, соціальної політики, психології, соціології і соціальної роботи. уміти: здійснювати діагностику й аналітику соціальної сфери; розробляти й реалізовувати соціальні проекти; управляти конфліктом у соціальній сфері; розробляти й реалізовувати рекламні й PR-Кампанії в соціальних сферах; здійснювати посередницьку й консультаційну діяльність; проводити соціологічні й психологічні дослідження в соціальній сфері; вести наукові дослідження в соціальній сфері. Навички і якості: аналітичне, критичне мислення; уміння шукати інформацію, самостійно ставити і вирішувати завдання; комунікативні навички; навички написання зв'язних текстів; здатність приміряти на себе чужі соціальні ролі. Мати досвід: практичної роботи в державних і недержавних організаціях; установлення й підтримки взаємодії із клієнтами; роботи з документацією й діловодством у соціальній сфері; бізнес-планування в соціальній сфері; пошуку засобів, у тому числі грантів, безоплатно надаваних організаціями, а також приватними особами для здійснення соціальних проектів. Здібності, якими повинен володіти претендент на набуття освіти за цим об*єктом діяльності: гуманність; комунікабельність; відповідальність; цілеспрямованість.