74. Які основні передумови для формування повноцінної моделі інноваційного розвитку збережені в Україні?

В Україні збережені основні передумови для формування повноцінної моделі інноваційного розвитку:

- наявність значного сектора фундаментальної науки;

- забезпечення проведення прикладних досліджень і технологічних розробок;

- впровадження науково-технічних результатів у виробництво;

- існування конкурентних переваг у низці найважливіших технологічних напрямів;

- ефективна система освіти;

- наявність окремих базових елементів інноваційної структури: інноваційно-технологічних центрів, центрів трансферу технологій, технопарків і фондів, що спеціалізуються на підтриманні інноваційного підприємництва.

- сприяння розвитку інноваційного менеджменту та формуванню інноваційного мислення, використовуючи для цього принципи академічності й методичної практики, які можна реалізувати через кооперацію вчених та освітян, спроможних сформувати сучасні знання і навички; .

- підвищення статусу науки шляхом організації серій телепередач, дискусійних зустрічей, випуску та презентації системних аналітичних матеріалів щодо ролі науки в історичній ретросгіективі і майбутньому українського суспільства тощо.

74. У чому полягає проблема комерціалізації науково-технологічної сфери і вибору найбільш прийнятних способів капіталізації інтелектуального потенціалу?

Фактори, що ускладнюють комерціалізацію технологій в Україні:

- на державному рівні: фрагментарність державної політики у сфері досліджень і розвитку; неоптимальне фінансування наукових досліджень; відсутність механізмів та інструментів комерціалізації наукових розробок; слабка інноваційна структура, в т.ч. відсутність зв‘язку вітчизняної науково-технологічної бази з ринком; недостатнє податкове стимулювання інновацій; високі інвес-

тиційні ризики; недосконале законодавство у галузі переходу права власності; слабкий розвиток можливостей середнього та малого бізнесу, пов‘язаних з інноваційною діяльністю тощо.

- на рівні окремих підприємств та установ: нестача власних коштів; тривалий термін окупності нововведень; нестача досвіду в організації збуту результатів НДДКР; нестача ринкової інформації і досліджень; недостатня увага до калькуляції собівартості та ціноутворення; відсутність дослідного зразка або його невідповідність технології виробництва у обраному секторі промисловості; упущення етапу розробки промислово придатного зразка інноваційного товару,

Впровадження успішних розробок у виробництво гальмується у першу чергу відсутністю фінансового та кредитного забезпечення. Бюджетне фінансування науки та його практична реалізація в Україні недостатні, оскільки державні інвестиції до НДДКР покривають реальні потреби на 20% і є замалими для досягнення стійкого та помітного ефекту. Специфіка інноваційних науково-технічних проектів не відповідає умовам звичайних банків, серед яких: високі відсотки, короткий термін, велика застава, тоді, як капітал інноваційного підприємця це технології. Основним джерелом фінансування витрат на інновації є власні кошти підприємств. В той же час, в розвинутих країнах світу в фінансуванні інноваційної діяльності визначальну роль відіграє розгалужена і досить динамічна мережа приватних інвестиційних і венчурних фондів. В зв‘язку з відсутністю чіткої системи правил і гарантій приватний капітал не рухається в бік інноваційної сфери, а створена для цих цілей Українська державна інноваційна компанія (УДІК) практично неспроможна виконувати вказану функцію через надмірну забюрократизованість і складність процедур надання позик