Практичний вимірна педагогічну практику

1. Проведіть спостереження за дитиною, виявіть рівень її мовленнєвої готовності до школи. За підсумками спостережень та аналізу зробіть висновки й дайте рекомен­дації з корекції мовленнєвої готовності тієї або іншої дитини до школи.

2. Розробіть консультацію для батьків «Мовленнєва готовність до школи — що це означає?»

3. Ознайомтеся із зошитами дітей для підготовки руки дитини до письма, проана­лізуйте їх.

4. Зробіть опис практичного матеріалу з навчання дітей грамоти в дошкільному за­кладі (з малюнками).

5. Розробіть конспекти занять:

а) з розвитку звукового аналізу слів (для середньої та старшої груп);

б) на ознайомлення дітей з буквою;

в) на ознайомлення дітей зі складом;

г) на ознайомлення дітей з реченням.

Тезаурус Робота над термінами та поняттями

Мовленнєва готовність дітей до школи — наявність навичок усного мовлення, на­вичок використання одиниць мови для мислення, спілкування, усвідомлення знакової системи мови, спеціальні вміння у галузі читання, письма, вміння аналізувати мовні явища (за А.М.Богуш).

Мовленнєва підготовка — оволодіння практичними мовленнєвими навичками, вдо­сконалення комунікативних форм і функцій мовленнєвої дійсності, формування її ус­відомлення (за А.М.Богуш).

Мовленнєва підготовка — це:

1) загальномовленнєва підготовка — розвиток навичок усного мовлення, навичок використання одиниць мови для мислення, спілкування;

2) спеціальна мовна (мовленнєва) підготовка — пропедевтика вивчення мови, по­чаткове усвідомлення її знакової системи, формування основ спеціальних умінь у галузі читання, письма, аналіз певних явищ (Л.О.Калмикова).

Наступність — обізнаність педагогів з програмами й методиками навчання і вихо­вання дітей у дошкільному навчальному закладі, з їх результатами з метою врахування отриманих знань у подальшій роботі початкової школи; «погляд зверху вниз» за М.Львовим.

Перспективність (за М.Львовим) — обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання та виховання учнів початкової школи; «Погляд знизу вгору».

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає значення та які завдання навчання дітей елементів грамоти в дошкільному навчальному закладі?

2. Доведіть, що навчання грамоти є складною аналітико-синтетичною діяльністю.

3. Обґрунтуйте психологічні засади навчання дітей грамоти.

4. Охарактеризуйте особливості застосування дидактичних принципів при навчанні дітей грамоти.

5. Дайте класифікації методів навчання грамоти (за видами діяльності, за вихідни­ми мовними одиницями).

6. Проаналізуйте звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти, розро­блений К.Д.Ушинським.

7. Визначіть послідовність роботи в навчанні дітей звукового аналізу слів.

8. Які прийоми використовує вихователь при ознайомленні дітей зі звуком, скла­дом, реченням?

9. Як здійснюється підготовка руки дитини до письма?

10. Розкрийте зміст поняття «мовленнєва підготовленість дітей до школи».

11. Які діагностичні методики дозволяють виявити мовленнєву готовність дітей до школи?

12. У чому полягає наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу?

13. Чим конкретно має виражатися наступність у роботі між дошкільним закладом і школою:

— у змісті виховання і навчання;

— у методах виховання й навчання;

— у формах організації виховання й навчання;

— в умовах організації освітньо-виховного процесу;

— у вимогах до дітей.

14. Наведіть форми співпраці дошкільного закладу й сім'ї з навчання дітей елемен­тів грамоти.