При установці мін вручну способом стройового розрахунку (рис. 13.4.2.) використовуються тільки фугасні міни.

Рис.13.4.1. Причіпний мінний загороджувач ПМЗ-4

Однак мінами не обмежується бойове застосування інженерних під­розділів. Інженерні підрозділи обладнують і невибухові загородження:

^ колючий або ріжучий дріт;

^ протитанкові рови (відкривають на рівній місцевості та на поло­гих скатах із нахилом до ±15 градусів, глибину їх роблять не менше

2. М, ширину по дну 2,5-3 м, по верху - 5,5-7 м);

^ барикади, завали на дорогах, райони заболочування й затоплення; ^ роблять різні руйнування для ускладнення просування против­ника (руйнування доріг, мостів, завали на дорогах);

^ руйнують інфраструктуру (знищення будинків, залізничних й авто­дорожніх споруджень, систем водопостачання, газопостачання, елек­тропостачання, ємкостей із пальним, нафтопромислів).

Для виконання цих завдань інженерні підрозділи мають у своєму розпорядженні різні вибухові речовини, спеціальні інженерні боєпри­паси (заряди різної потужності та способів приведення в дію). За­вдання руйнувань і мінування інженерні підрозділи вирішують не тільки на своїй території при підготовці місцевості до оборони, але й на території противника з метою ускладнити противникові бойові дії, нанести йому втрати, ускладнити або унеможливити його маневр (ві­дхід, перекидання частин на загороджені ділянки, підвіз боєприпасів, підхід резервів).

Для вибухового руйнування використовується пластид (звичайний гексоген, змішаний із пластичними речовинами, такими як: віск, па­рафін, каучук і т.п.). Завдяки пластифікаторам вибухівка здобуває консистенцію пластиліну або зубної пасти, випускається під марку­ванням "Пластид-4", "ПВВ", "3-3", "З-4", "З-5" та іншими.

Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдання втрат противнику, затримки його просування та сковуван­ня його маневру. Загородженнями прикриваються, як правило, опо­рні пункти, стики та проміжки між підрозділами та їхні відкриті фланги. Інженерні загородження влаштовуються підрозділами бата­льйону (роти) і приданими підрозділами інженерних військ.

5. Пророблення проходів у загородженнях

Основним завданням інженерних підрозділів є пророблення про­ходів у мінних полях і загородженнях противника, розчищення за­валів і руйнувань для забезпечення руху підрозділів батальйону.

У бойових умовах атаку починають саме інженерні підрозділи. Вони проробляють проходи в загородженнях противника перед йо­го переднім краєм і в глибині оборони, забезпечують військам про­сування вперед.

У даний час існує ряд способів пророблення проходів у мінних по­лях противника. Так для пророблення проходів інженерний підрозділ з'єднання має три колонні мінні трали типу КМТ-5М (на катках) і 27 тралів КМТ-6 (ножових). Схема дії КМТ-5 приведена на рис. 13.5.1.

Рис. 13.5.1. Колонний мінний трал КМТ-5М

Колійний мінний трал КМТ-6 є навісним устаткуванням на танк і призначений для забезпечення подолання танком мінних полів із про­титанкових мін. Трал є індивідуальним засобом і не призначений для пророблення проходів у мінних полях для інших танків. Принцип робо­ти трала заснований на виглибленні мін і відкиданні їх за межі проекції гусениць. Трал може використовуватися на всіх типах середніх (основ­них бойових) танків. Для подолання мінних полів із протиднищових мін (контактних) трал оснащений двома відкидними штангами, які чіпля­ються за антену (штир) міни і викликають передчасне спрацьовування міни. Для подолання мінних полів із протиднищових неконтактних мін пізні модифікації трала оснащуються електромагнітними приставками, які, впливаючи на датчики цілі своїм потужним електромагнітним по­лем, також викликають передчасний вибух таких мін.

Ці трали навішуються на танки, які можуть подолати мінні поля, а слідом за ними - інші танки, БМП, БТР.

Крім того, інженерно-саперний підрозділ старшого начальника має установки розмінування УР-77 (рис. 13.5.2.). Вони являють собою лег- коброньовані машини, що несуть на собі ракети із прикріпленими до них шлангами, які заповнені вибухівкою. Перед початком атаки ці машини запускають ракети, які закидають на мінні поля шланги з вибухівкою. При вибуху цих шлангів міни детонують й утворюються проходи. Далі установки розмінування просуваються за бойовими порядками танків і при виявленні мінних полів у глибині оборони противника проробляють проходи в них.

Рис.13.5.2. Установка розмінування УР-77

Технічні характеристики УР-77

Тип заряду розмінування - УЗП-67, УЗП-77.

Довжина заряду розмінування - 93 м.

Кількість ВВ в одному заряді:

^ УЗП-67 - 10 23 кг.

^ УЗП-77 - 10 69 кг.

Довжина проходу, що розміновується:

^ УЗП-67 - 75-80 м.

^ УЗП-77 - 80-90 м.

Ширина проходу, що розміновується - 6 м.

Далекість подачі заряду розмінування:

^ УЗП-67 - 200-350 м.

^ УЗП-77 - 200-500 м.

Час повного циклу пророблення проходу - 3-5 хв.

Час перезарядки установки - 30-40 хв.

Розрахунок установки - 2 особи.

Базова машина має універсальне гусеничне легке шасі 2С1.

Для подолання військами протитанкових ровів, водних перешкод шириною до 20 метрів інженерні підрозділи мають у своєму розпоря­дженні танкові мостоукладники типу МТ-55 (рис. 13.5.3.).

Це машина на базі танка, що має зверху, замість танкової башти, металевий міст довжиною 20 м. За 2-3 хвилини екіпаж машини вста­новлює міст, не виходячи з машини. Танковий мостоукладник МТ-55 призначений для наведення однопрогонового металевого моста ван­тажопідйомністю 50 тонн через перешкоди шириною до 16 метрів. Наведення моста здійснюється екіпажем машини.

Машина герметизована, оснащена системою підводного водіння (рух під водою на глибині до 5 м), системою протиатомного захисту, системою автоматичного пожежегасіння, фільтровентиляційною 586установкою, завдяки чому машина може працювати на місцевості, зараженій отруйними та радіоактивними речовинами, при цьому екіпаж у машині може перебувати без засобів захисту.

Рис. 13.5.3. Мостоукладник типу МТ-55

Для подолання більш широких водних перешкод інженерні вій­ська мають важкий механізований міст ТММ (рис. 13.5.4.).

Це 4 автомобілі КРАЗ-255В із розміщеними на кожному з них