13.2.16. Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу другого ешелону (варіант)

Фальшивий пкредній край /траншея глибиною 0,6 м/

Рис. 13.2.17. Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованої роти (варіант)

Відкритий окоп для спостереження

Рис.13.2.19. Фортифікаційне обладнання командно-спостережного пункту (КСП) взводу

Рис.13.2.20. Фортифікаційне обладнання командно-спостережного пункту (КСП) роти

Рис. 13.2.21. Фортифікаційне обладнання командно-спостережного пункту (КСП) батальйону

Розпірки /жердини <1=5-7 см/

Рис. 13.2.22. Бліндаж для укриття особового складу

Загальний обсяг робіт на фортифікаційне обладнання

На фортифікаційне обладнання:

^ опорного пункту механізованого взводу першого ешелону потрібно 1100 люд./год, 7маш./год для танка з бульдозерним обладнанням;

^ опорного пункту механізованого взводу другого ешелону потріб­но 1250 люд./год, 7маш./год для танка з бульдозерним обладнанням;

^ опорного пункту механізованої роти потрібно 5600 люд./год, 38 маш./год ПЗМ-2, 20 маш./год для танка з бульдозерним обладнанням;

57

7^ району оборони механізованого батальйону потрібно 18600 люд./год, 215 маш./год ПЗМ-2, 82 маш./год для танка з бу­льдозерним обладнанням.

Роботи та заходи, які виконуються в подальшому:

^ розвивається система траншей і ходів сполучення в районі обо­рони (опорному пункті);

^ нарощується система інженерних загороджень; додатково роз­вивається мережа шляхів маневру підрозділів, підвозу та евакуації;

^ обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції та інші об'єкти.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливішому напрямку. Під час обладнан­ня позицій підрозділу спочатку відриваються окремі окопи, які потім з'єднуються в окоп на відділення й траншею на взвод.

Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів, позицій) здійснюється всіма підрозділами, у тому числі підрозділами бойового, технічного забезпечення та тилу. Придані підрозділи інженерних військ виконують найбільш складні завдання.

При розташуванні споруджень на місцевості необхідно враховувати її захисні та маскувальні властивості. Наприклад, місце для окопу необ­хідно вибирати так, щоб мати гарний огляд й обстріл у заданому секторі

і не бути помітним для противника. У той же час розташування окопів залежить від поставленої підрозділу бойової задачі й умов місцевості. Окопи можуть розташовуватися на передніх і зворотних схилах висот. Найбільш зручними місцями для їхнього розташування є передні схили. Розташування окопів на топографічному схилі ускладнює спостережен­ня й обстріл ближніх підступів через велику кількість мертвих просторів. При розташуванні окопів на зворотному схилі вони повинні знаходити­ся не ближче 200 м до топографічного гребеня.

Траншеї призначаються для ведення вогню, спостереження, при­хованого розташування підрозділу й маневру в ході бою. Попередньо роблять розбивку траншей ламаного креслення в плані довжиною фа- сів (прямолінійних ділянок) 40-50 м - при влаштуванні (уривку) тран­шейними машинами і 20-30 м - при влаштуванні вручну.

Після того, як вже вирита траншея машинами підрозділу, її до­устатковують вручну в бойовому, господарському й санітарному пла­нах. Дообладнування траншеї включає очищення берми, обладнання бійниць, уривку осередків і площадок для ведення вогню, прилашту­вання захисних козирків, ніш для боєприпасів, а також одягу для крутостей траншей на ділянках зі слабким і хитким ґрунтом. Для за­хисту траншей від поверхневих (дощових) вод відриваються нагірні водовідвідні канави, водозбірні й водовбирні колодязі.