5 1 (2) Рв - розвідувальний взвод особовий склад - 22 осіб

1. ЗКВ-КБМ - заступник командира взводу - командир бойової машини.

2. СтО - старший оператор

3. О-Р/тфн - оператор- радіотелефоніст

4. Р/тлг - радіотелеграфіст

5. СМВ - старший механік-водій

2 рвід -

8 осіб

1. Кв-КБМ - командир відділення-командир бойової машини

2. Зкбм-но - заступник командира бойової машини - навідник-оператор

3. СтР - старший розвідник

4-5. Р - розвідник

6. РСН - розвідник- снайпер

7. РК - розвідник- кулеметник

8. МВ - механік-водій 8 осіб

1. Кв-КБМ - командир відділення - командир бойової машини

2. Зкбм-но - заступник командира бойової машини - навідник оператор

3. СтР - старший розвідник

4-5. Р - розвідник

6. РСН - розвідник- снайпер

7. РК - розвідник- кулеметник

МВ - механік-водій

Б

БМП

БМП

РМ-1К

Рис. 11.1.6. Організаційно-штатна структура першого та другого розвідувальних взводів

Управління:

1. КВ - командир взводу

особовий склад - 25

/> • о

3 ре - розвідувальний взвод

реід -

розвідувальне відділення особовий склад - 8

1. Кв - командир відділення

2. К - кулеметник

3. СтР - старший розвідник

4. Р - розвідник

5. Р - розвідник

6. РК - розвідник- кулеметник

7. РК - розвідник- кулеметник

8. СВ. - старший водій

БТР-80 реід -

розвідувальне відділення особовий склад - 8

1. Кв - командир відділення

2. К - кулеметник

3. СтР - старший розвідник

4. Р - розвідник

5. Р - розвідник

6. РК - розвідник- кулеметник

7. РК - розвідник- кулеметник

8. СВ. - старший водій

БТР-80 реід -

розвідувальне відділення особовий склад - 8

1. Кв - командир відділення

2. К - кулеметник

3. СтР - старший розвідник

4. Р - розвідник

5. Р - розвідник

6. РК - розвідник- кулеметник

7. РК - розвідник- кулеметник

8. СВ. - старший водій

БТР-8

0

Рис. 11.1.7. Організаційно-штатна структура третього розвідувального взводу

2. Технічні засоби розвідки

Для ведення військової розвідки використовуються різні оптичні й оптико-електронні прилади, радіолокаційні станції, обладнання бо­йових розвідувальних машин БРМ-1К, бойових машин піхоти БМП-1(2), бронетранспортерів БТР-80, БТР-3У у складі розвідуваль­них відділень, розвідувальних взводів, дозорних відділень, а також дозорних танків, що виділені для ведення розвідки. Для ведення роз­відки спостерігачами, групою військовослужбовців спостережних по­стів використаються штатні найпростіші засоби розвідки або додані прилади спостереження зі складів батальйонів (з'єднання)

.Технічні засоби розвідки бойової розвідувальної машини БРМ-1К

Бойова розвідувальна машина БРМ-1К (рис. 11.2.1.) призначена для ведення розвідки в будь-яких видах бою вдень і вночі в складі рі­зних розвідувальних органів. Вона створена на базі БМП-1. Озброєн­ня відрізняється від базового тим, що до гармати передбачено 20 по­стрілів, замість 40, ПУ ПТУР немає.

Місткість машини - 6 осіб, екіпаж складає 5 осіб: командир маши­ни (він же навідник гармати), старший оператор, оператор, радіоте­леграфіст і механік-водій. На БРМ-1К розташовується й командир взводу (роти).

Обладнання БРМ-1 (БРМ-1К) дозволяє екіпажу вирішувати наступ­ні завдання: визначати дирекційний кут поздовжньої осі машини (кут між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки карти й напрямком поздовжньої осі машини, накресленої на карті); безупинно виробляти навігаційну інформацію (поточні прямокутні координати й дирекційний кут на пункт призначення); визначити координати цілей; визначити кути між поздовжньою віссю машини й напрямками на орієнтири (цілі); виміряти відстань до цілей; вести пошук, виявлення, супровід і вимір координат рухомих цілей; вести радіаційну й хімічну розвідку; забезпечувати радіозв'язок на УКХ і КХ діапазонах і швидкісну передачу інформації; вести спостереження за місцевістю в денних і нічних умовах.

На машині розмішуються прилади для ведення розвідки поза нею. Во­ни дозволяють: виявляти працюючі РЛС противника (радіотехнічна ста­нція ЕРРС-1 "Еліпс"); здійснювати пошук металевих мін (міношукач ИМП- 1); забезпечувати радіозв'язок із членами екіпажу машини (Р-148); забез­печувати дистанційне управління КХ радіостанцією (телефон ТА-57); вес­ти хімічну розвідку (ВПХР); вести спостереження вночі (бінокль 1ПНЗЗБ); робити підсвічування цілей уночі (50-мм освітлювальні набої).

Оснащення БРМ-1К:

^ навігаційна апаратура ТНА-3 "Квадрат-1" із гірокомпасом 1Г11Н;

^ радіолокаційна станція (РЛС) розвідки рухомих наземних цілей ПСНР-5к або 112Л1 "Барсук" (рис. 11.2.11.):

^ лазерний (квантовий) далекомір танковий ДКРМ-1 або кванто­вий далекомір КДТ-3 (рис. 11.2.9.);

^ пеленгатор радіотехнічних сигналів ЕРРС-1;

^ прилади спостереження й прицілювання (комбінований приціл ІПН22М2, тринадцять приладів: у ТНПО-170 А, прилад ТРПК-240 А, два ТНПГ-1, три ТВНЕ-1 ПА й один ТНП-350 Б).

Рис. 11.2.1. Бойова розвідувальна машина БРМ-1К

Для орієнтування на місцевості машина оснащена навігаційною апаратурою ТНА-3 "Квадрат-1", гідрокомпасом 1Г11Н, візиром орієн­тування 1Т25.

Для забезпечення зовнішнього зв'язку в машині є радіостанції Р-123М (рис. 10.1.4.) і Р-130МТ (рис. 10.1.6.) із датчиком швидкодії Р-014Д, а для внутрішнього зв'язку - переговірний пристрій Р-124.

БРМ-1К оснащена системами колективного захисту, димопуску, про­типожежним обладнанням. Вона, як і БМП, здатна переборювати водні перешкоди на плаву.

Далекомір ДКРМ-1 забезпечує спостереження за місцевістю, пошук і вибір цілей, вимір відстаней до них у діапазоні 300-8000 м (уночі - до 400 м) із похибкою ±10 м.

РЛС ПСНР-5к призначена для пошуку, виявлення, супроводу й ви­міру координат наземних цілей, що рухаються. Далекість розвідки танків, що рухаються, і автомобілів 8-10 км, груп солдатів - 5-6 км, одиночних солдат - 3-4 км. Загальний вигляд приладів денного ба­чення наведено на рис. 11.2.2.Прилад ПРХР призначений для виміру потужності гамма-випромі­нювання й виявлення в повітрі отруйних речовин типу зарин. Він од­ночасно є датчиком системи колективного захисту й забезпечує ви­дачу команд виконавчим механізмам при виявленні радіоактивного зараження місцевості (сигналізація й команда Р), при ядерному вибу- сі (сигналізація й команда А) і при виявленні в повітрі отруйних речо­вин типу зарин (сигналізація й команда Об). Одночасно з видачею команд Р, А, Об прилад забезпечує подачу переривчастого звукового сигналу в систему внутрішнього зв'язку БРМ-1К.

Радіотехнічна станція ЕРРС-1 забезпечує виявлення й визначення напрямку на працюючу імпульсну РЛС противника на відстанях до 60 км із похибкою за напрямком не більше 15°. За допомогою станції можна визначати несучу частоту РЛС у діапазоні хвиль 2,7-30 см, вимірювати частоту проходження імпульсів у межах 200-8000 Гц, ви­значати число оборотів антен РЛС. За цими даними встановлюється тип радіолокаційних станцій противника, а за їхньою приналежністю - характер об'єкта розвідки.

Міношукач індукційний напівпровідниковий ИМП-1 застосовуєть­ся для пошуку протитанкових і протипіхотних мін, установлених у ґрунт і сніг, корпуси або підривачі яких виготовлені з металу. Він дозволяє виявляти міни, встановлені в чагарнику, траві, на бродах і в ґрунті на глибині 8-40 см, робити пошук мін у воді із зануренням по­шукового елемента на глибину 1 м.

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для ви­значення в повітрі, на місцевості, на бойовій техніці отруйних речо­вин типу зарин, зоман, іприт, фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан, а також пари В-газів у повітрі.

Комбінований (денний і без підсвічування нічний) приціл 1ПН22М2 служить для спостереження за місцевістю й ведення прицільного вогню з гармати й спареного з ним кулемета. Далекість бачення вночі до 400 м.

Денний прилад ТНПО-170А - призмовий перископ з електрообігрі­ванням вхідного й вихідного вікон. Ці прилади розміщені в робочих зонах членів екіпажу машини, у тому числі два - у кормових дверях. Денний прилад ТНП-350Б установлюється замість ТНПО-170А механі- ка-водія для спостереження під час руху на плаву з піднятим хвилевід- бивним щитком. Денний прилад ТНПК-240А (1- і 8-кратного збільшен­ня) призначений для спостереження за місцевістю, розпізнавання ці­лей і визначення відстаней до них. Оглядовий прилад ТНПТ-1 служить для огляду задньої півсфери місцевості без повороту башти машини назад. Прилад спостереження ТВНЕ-1ПА призначений для спостере­ження за місцевістю й цілями вночі. Далекість бачення - 60-120 м.

Модифікації денних (рис. 11.2.2.) та нічних (рис. 11.2.3.) приладів спостереження відрізняються кутом огляду та рівнем перископічності. Необхідний кут огляду для приладу завдається положенням робочих зон членів екіпажу відносно осі броньованого об'єкта й основних напрямів спостереження в горизонтальної площині. Рівень перископічності оби­рається в залежності від положення приладів спостереження на броньо­ваному об'єкті відносно положення членів екіпажу у вертикальної пло­щині. Технічні характеристики типових денних та нічних приладів спо­стереження приведені в табл. 11.2.1., 11.2.2. відповідно.

Рис. 11.2.2. Прилад денного спостереження

Таблиця 11.2.1 Технічні характеристики приладів денного спостереження	ТНПТ-1	ТНПО-170А	ТНП-350Б
Кут полю огляду, град,
не менше, в площинах
=• горизонтальній	118	91	42
= вертикальній	54	19	10,5
Кут полю зору, град, не менше
= по горизонту	45	44	25
= по вертикалі	12	5,5	3
Перископічність приладу, мм	-	162	350

Таблиця 11.2.2. Технічні характеристики приладів нічного спостереження	ТВНЕ-1ПА	ТВН-5
Кут полю зору, град, менше
^ по горизонту	35	36
^ по вертикалі	33	27
Далекість бачення дороги, м, не менше:
^ активний режим	60	80
^ пасивний режим	100	180

Прилад 1ПНЗЗБ (бінокль) замінюється нічним біноклем БН-2 "Реліквія".

Навігаційна апаратура - це обчислювальний комплекс, призначе­ний для безперервного автоматичного вироблення поточних прямоку­тних координат машини, що рухається, дирекційного кута машини й дирекційного кута на пункт призначення, для відображення місця знаходження машини на карті й визначення координат цілей за до­помогою обчислювача.

Гірокомпас 1Г11Н служить для визначення вихідного дирекційного кута поздовжньої осі машини, а знімний візир орієнтування 1Т25 - для початкового орієнтування машини на місцевості

Ультракороткохвильова радіостанція Р-123М (рис. 10.1.4.) забезпе­чує завчасну підготовку й фіксування чотирьох частот у діапазоні 20-51,5 Мгц. Перехід із однієї частоти на іншу здійснюється автома­тично поворотом ручки перемикача фіксованих частот. Далекість зв'язку при виключеному придушувачі шумів складає не менше 20 км, при включеному придушувачі шумів - до 13 км.

Короткохвильова радіостанція Р-130 (рис. 10.1.6.) із виносним пристроєм ВСУ-ТМ має діапазон робочих частот 1500-10990 Кгц. Вона забезпечує далекість зв'язку на чотириметрову штирьову ан­тену до 50 км удень і до 20 км уночі, при роботі на антену "Симе­тричний вібратор" - до 350 км.

Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм, що забезпечує разом з короткохвильовими радіостанціями швидкодію­чий однобічний телеграфний зв'язок короткими сеансами. На БРМ-1К він призначений для запису, зберігання й передачі цифрової інфор­мації максимальним обсягом 62 десяткових знаки, включаючи триа- дресні. Залежно від встановленої швидкості час передачі радіограм максимального обсягу складає 4с. або 7с.

Переговорний пристрій Р-124 забезпечує внутрішній телефонний зв'язок у машині поміж шести абонентів й вихід трьох абонентів (ко­мандира, оператора, навідника) на зовнішній зв'язок через радіоста­нції Р-123М і Р-130МТ.

Переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-148 призна­чена для забезпечення двостороннього зв'язку в діапазоні частот 37-51,95 МГц на далекість до 6 км.

Телефонний апарат ТА-57 служить для забезпечення телефонного зв'я­зку по польовому кабелю П-274М на далекість до 44 км, а для дистанцій­ного управління радіостанцією Р-130МТ - окремим кабелем 500 м.

Для ведення військової розвідки, крім бойових розвідувальних машин, можуть залучатися дозорні відділення на БМП (рис. 2.2.3.), БТР (рис. 2.2.6.).

Система спостереження та управління баштового модуля бойової розвідувальної машини БРМ-1К (БМП-1, БТР-3У)

Проведеною глибокою модернізацією передбачене встановлення на корпусі бойових розвідувальних машин, БМП, БТР баштового модуля "Шквал", у склад якого входить система спостереження й управління зброєю 0ТС-20 (рис. 11.2.4.).

Технічні характеристики

Поле зору телевізійної камери, (ГхВ):

= більше - 150 х 2 27 ;

= менше - 737 х 1009.

Розмір екрана по діагоналі, - 23 см.

Мінімальна далекість виявлення броньованих об'єктів, км:

= удень - 5;

= уночі при світлі (2-4)-10^-2 - 7 лк;

= уночі при активному підсвітленні -1.2 лк.

Статична помилка прицілювання, мрад, телевізійною камерою:

= у малому полі зору - 0.3;

= у широкому полі зору - 3.

Механізований (танковий) взвод може діяти в складі бойового роз­відувального дозору перед фронтом або на одному із флангів баталь­йону (роти). Дозорне відділення на БМП (БТР), дозорний танк виси- лаються від підрозділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника. У даному випадку при веденні розвідки ви­користаються штатні технічні засоби бойових броньованих машин які використаються для спостереження, виявлення, розпізнавання й ви­значення координат цілей

Технічні засоби бойових броньованих машин, що використовуються для спостереження, виявлення, розпізнавання і визначення координат цілей На бойових броньованих машинах встановлюються перископічні комбіновані бінокулярні оглядові прилади ТКН-3МУ, ТКН-3МБУ (рис. 11.2.5.), тепловізійні приціли (рис. 11.2.6.), танковий тепловізій- ний прицільний комплекс "БУРАН-КАТРИН" (рис. 11.2.7.), танковий нічний прицільний комплекс Т01-К01 Е "Буран-Е" (рис. 11.2.8.), ква­нтовий далекомір типу КДТ-3 (рис. 11.2.9.), прилади для пошуку на­земних і повітряних цілей типу 1П3-3 (рис. 11.10.).

Розвідувальним відділенням, розвідувальним взводам, що виділя­ються для ведення радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей, разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти) мо­жуть бути додані радіолокаційні станції розвідки наземних цілей ближньої зони 112Л1 "Барсук" (рис. 11.2.11.), що призначені для ви­явлення піхоти й техніки противника. Окремим розвідувальним під­розділам може додаватися радіолокатор розвідки наземних цілей, що летять низько, ЛС111 "ЛИС" (рис. 11.2.12.), який призначений для ви­явлення піхоти та техніки противника.

Для орієнтування на місцевості бойових розвідувальних машин БРМ-1К, бойових машин піхоти БМП-1 (2), бронетранспортерів БТР-80, БТР-3У в складі розвідувальних відділень, розвідувальних взводів, дозорних відділень у доповнення штатної навігаційної апа­ратури типу ТНА-3 (4) можуть бути використані: апаратура супутни- кової навігації ОРБ/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ") (рис. 11.2.13.), супутниковий навігаційний прилад СНП-1 (рис. 11.2.14.).

Рис. 11.2.5. Перископічний комбінований бінокулярний прилад спостереження типу ТКН-3МУ (ТКН-3МБУ)

Технічні характеристики

Далекість спостереження цілі в денному каналі - не менше 3000 м. Далекість спостереження цілі в нічному каналі, м, в режимі:

^ пасивному - не менше 400.;

^ активному - не менше 600 .

Збільшення каналів не менше:

^ денний - Х5;

^ нічний - Х3.

Поле зору, град:

^ удень - 10;

^ уночі - 8.

Рис. 11.2.6. Тепловізійний прилад

Може встановлюватися на всі зразки бойових броньованих машин

Технічні характеристики

Діапазон хвиль, мкм, - 8-12.

Поле зору, град:

^ більше - 6х9;

^ мале - 2х3.

Мінімальна далекість виявлення, км: броньованих об'єктів:

^ при більшому полі зору - 3;

^ при малому полі зору - 6; людину:

^ при більшому полі зору - 1,5;

^ при малому полі зору - 2.

Рис. 11.2.7. Пошукоприцільиий тепловізійний комплекс "БУРАН-КАТРИН"

Технічні характеристики "БУРАН-КАТРИН"

Робочий спектральний діапазон теплового зору, мкм, - 8-12. Далекість виявлення броньованого об'єкта, м, - 5000.

Збільшення - х7,5.

Поле зору (статичне), град:

^ широке - 8х6,75;

^ вузьке - 3х2,25.

Кути наведення лінії візування, град:

^ угору - 15;

^ униз - 7.

Технічні характеристики Т01-КО1 Е "Буран-Е"

Збільшення - х7,5.

Поле зору, не менше - 5°25\

Далекість виявлення броньованого об'єкта при світлі (2-4)* 10-2 лк, м, не менше - 1400.

Кути наведення лінії візування, град:

^ угору - 15;

^ униз - 7.

Погрішність денного прицілу, град, не більше - 0,03.

Рис. 11.2.9. Квантовий далекомір типу КДТ-3

Призначений для виміру далекості до цілі, видачі отриманої інформації на блок індексації і блок обчислювання

Технічні характеристики

Діапазон виміру далекості, м, - 500-4000.

Точність виміру, м, - ±10.

Імовірність достовірного виміру далекості нерухомої цілі - 0,9. Довжина хвилі: випромінювання, мкм, - 1,06.

Збільшення - Х7.

Температура експлуатації - 0С - 60 + 60.

Рис. 11.2.10. Прилад для пошуку наземних, повітряних цілей, наведення озброєння типу 1П3-3. Використовується на БТР і БМП

Технічні характеристики

Збільшення візирного приладу - Х1,2 Х4.

Поле зору візирного приладу, град, - 4,9 - 14.

Візування цілі в діапазоні, град, - від-10 до +81. Габаритні розміри, мм, - 570Х375Х230.

Маса, кг, - 23,8

.

Рис. 11.2.11. Радіолокаційна станція розвідки наземних цілей у ближній зони 112Л1 "БАРСУК"

Технічні характеристики

Зона огляду:

^ за азимутом, град, - 0-360;

^ за далекістю, км, - 0-1,6.

Швидкість цілей, км/год, - 2-50.

Далекість виявлення, м:

^ одиночної людини - 600-800;

^ автомобіля - 1600.

Роздільна здатність:

^ за пеленгом, град, - 5-6;

^ за далекістю, м, - 50

.

Рис. 11.2.12. Радіолокатор розвідки наземних і низьколітних цілей у ближній зоні ЛС111 "ЛИС"

Радіолокатор розвідки наземних і низьколітних цілей ЛС111 "ЛИС" (рис. 11.2.11.) призначений для виявлення піхоти та техніки против­ника з метою забезпечення ведення розвідки.

Технічні характеристики

Робоча частота, ГГц, - 36.

Зона огляду:

^ за азимутом, град, - від-60 - до+60;

^ за далекості, км, - 0-12.

Час повного огляду, с, - 25.

Швидкість цілей, км/год, - 2-50.

Далекість виявлення, км:

^ одиночної людини - 5,4;

^ автомобіля - 11,5.

Роздільна здатність:

^ за пеленгом, град, - 2;

^ за далекістю, м, - 25.

Апаратура супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ")

Призначена для: безперервного визначення координат об'єкта (широта, довгота, висота над рівнем моря), часу й вектора швидкості руху об'єкта за радіосигналами супутникової навігаційної системи (СНС) ГЛОНАС і GPS NAVSTAR у будь-який момент часу, незалежно від метеоумов; індикації навігаційних параметрів і видачі їх по стан­дартному інтерфейсу. У перспективі апаратура супутникової навігації GPS/ГЛОНАсС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ") може бути встановлена на бойо­ві машини розвідувальних підрозділів для забезпечення умов точного визначення координат цілей.

Рис. 11.2.13. Апаратура супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ")

Технічні характеристики

СКВ визначення навігаційних параметрів по СНС GPS AVSTAR +ГЛОНАС: координат:

^ в автономному режимі, м, - 10-20;

^ в диференціальному режимі, м, - 1-5;

^ висоти, м, - 15-35;

^ вектору швидкості руху, м/с, - 0,1;

^ часу, мкс, - 1.

Тривалість початкового визначення навігаційних параметрів, с, на старті:

^ "холодному" - 180;

^ "гарячому" - 90

.Температура експлуатації, °С, - -60 +65. Маса апаратури, кг, не більше - 2. Напруга живлення, В, - 10-30. Габаритні розміри, мм, - 176х195х65.

Супутниковий навігаційний прилад СНП-1

Супутниковий навігаційний прилад СНП-1 призначений для ві­дображення на дисплеї електронної карти місцевості, нанесення на карту обстановки, маршрутів руху, ведення бази даних точок і маршрутів руху, прийому сигналів СНС, відображення на елект­ронній карті місцезнаходження рухомого об'єкта (бойових машин розвідувальних органів, БМП, БТР, танків) у цифровому вигляді, а також у вигляді умовного позначення, відображення характери­стик місцевості.

Технічні характеристики супутникової навігаційної системи СНП-1

Коефіцієнт збільшення (зменшення) масштабу фрагмента місцево­сті, що відображається, не менше 40.

Кількість інформаційних пластів, що відображаються на електрон­ній карті - 9.

Частота оновлення навігаційних координат, Гц, - не менше 1.

Час готовності до роботи, хв, - 3.

Час "затінення" антени, який не призводить до збою, с, - 20.

Робоча частота в режимі СНС КЛУЭТЛЫ - 1575,42±1.02.

Робоча частота в режимі СНС ГЛОНАС - 1602-1616.

СКВ визначення координат місцеположення, м, - 20.

Індикатор кольорового дисплея:

Розмір екрана дисплея, см, - 21х16.

Кількість стандартних послідовних портів для обміну інформацією з зовнішніми приладами - 2.

Інтерфейс для запису нових електронних карт - 232.

Масштаб карт. - 1:25000-1:100000.

Тип карти - стандартний аркуш.

Кількість карт, що може знаходиться в пам'яті, - 10.

Припустиме ударне перевантаження, м/с² ,- 196 (20§).

Із метою підвищення оперативності реалізації об'єктового методу во­гневого ураження противника та організації тісної взаємодії з орга­нами розвідки за принципами "розвідка - ураження" і "виявлення - ураження" бойові розвідувальні машини, бойові машини та вогневі засоби в складі батальйону (батальйонної тактичної групи) можуть бу­ти оснащені апаратурою навігаційного забезпечення та взаємодії, дії якої показані на схемі (рис. 11.2.15.).

На спостережних постах, командно-спостережних пунктах вико­ристаються найпростіші засоби розвідки, такі як: біноклі, стереода- лекоміри, бусолі, перископічні комбіновані бінокулярні оглядові при­лади та квантові далекоміри. Із їхньою допомогою розвідники мо­жуть вивчати місцевість та розташування противника, виявляти ці­лі й вести за ними спостереження, визначати їхнє положення на мі­сцевості щодо орієнтирів шляхом виміру горизонтальних і вертика­льних кутів, визначати відстані до цілей, якщо відомі їх розміри за висотою або шириною.

Біноклі можуть бути шести - (Б-6), восьми - (Б-8, Бі-8), дванадця­ти - (Б-12) і п'ятнадцятикратного - (Б-15) збільшення. Вони мають масу 0,6-0,9 кг. У всіх біноклів у правій трубі розміщена кутовимірю- вальна сітка для виміру горизонтальних і вертикальних кутів. За до­помогою сітки бінокля можна робити вимірювання кутів із точністю до 0-03% і визначати відстані до спостережуваних цілей із точністю до 3% вимірюваної далекості. При підготовці до роботи будь-якого оптичного приладу підганяють окуляри за базою ока спостерігача й гостротою його зору.

Рис. 11.2.15. Схема роботи апаратури навігаційного забезпечення і взаємодії

Для виявлення цілей, виміру відстаней до них, топографічної при­в'язки, виміру кутів, вивчення місцевості й цілей використаються стереоскопічні далекоміри.

На рис. 11.2.16. показаний стереоскопічний далекомір, який до цього часу знаходиться на озброєнні розвідувальних й артилерійських підрозділів.

5

Рис. 11.2.16. Стереоскопічний далекомір

1 - труба ліва; 2 - шарнір; 3 - труба права; 4 - набій постійного осушення; 5 - візир;

6 - механізм рівня; 7 - окуляри; 8 - ручка; 9 - вікно шкали відстаней між окулярами

Вимірювання відстані до цілі стереоскопічними далекомірами ти­пів ДС-09, ДС-1, ДС-2 може бути здійснене на відстані до 5 км.

Д ля виявлення азимутів орієнтирних напрямів, орієнтування еле­ментів бойового порядку підрозділів, вимірюваня горизонтальних і вертикальних кутів і дистанцій при виконанні топогеодезичної при­в'язки, а також для спостереження й розвідки використовується пе­рископічна, артилерійська бусоль ПАБ-2 (рис. 11.17.).

1. - орієнтир-бусоль;

2. - кутомірне кільце;

3. - бусольне кільце;

4. - монокуляр;

5. - азимутальна насадка;

6. - рівень;

7. - маховик розвороту головки візира;

8. - візир;

9. - корпус відсічного черв'яка;

10. - корпус установочного черв'яка;

11. - вертикальна вісь шестерні з шаро­вою п'ятою;

12. - зажимна чашка;

13. - головка триноги

Рис. 11.2.17. Перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2