.10.2. Організація скритого управління військами (сув)

Скритність управління механізованими (танковими) підрозділами - це спроможність зберігати в таємниці від противника:

^ місця розташування командно-спостережних пунктів батальйону;

^ стан елементів системи управління батальйону;

^ зміст заходів із підготовки та ведення бою.

Демаскуючі ознаки в радіозв'язку є наслідком багатьох факторів, головними із яких є:

^ наявність визначеної структури в побудові радіомереж та радіо- напрямків;

^ різна кількість радіозасобів на вузлах зв'язку в залежності від ланки управління;

^ характерні особливості радіопередатчиків (потужність, діапазон частот, види роботи, "почерк" радиста, голос користувача).

Демаскуючі ознаки можуть виявлятися і в повідомленнях, які пе­редаються в радіомережах і радіонапрямках, якщо ці повідомлення закодовані або зашифровані (це довжина повідомлення, вид тексту, інтервали часу передачі, інтенсивність радіообміну. Крім того, демас­куючими ознаками функціонування КСП батальйону при управлінні підрозділами батальйону при підготовці і в ході бою є:

^ одночасне випромінювання радіостанцій КХ діапазону Р-130, УКХ діапазону Р-111 і Р-123 різної потужності, на різних частотах і з одного району;

^ наявність комплексу засобів зв'язку на КСП артилерійського ди­візіону (що доданий) і якій знаходиться поруч із КСП батальйону.

За допомогою пеленгування джерел випромінювання засобами ра­діорозвідки з декількох рознесених точок противник спроможний із достовірною імовірністю визначати райони розташування команд­но-спостережного пункту батальйону механізованого (танкового) ба­тальйону (КСП мб, КСП тб). Але точність визначення координат КСП не задовольняє умовам ведення ефективного вогню артилерією. Тому запеленгований район розташування радіозасобів КСП батальйону в подальшому використається противником для наведення авіації, проведення додаткового пошуку й нанесення ударів із повітря.

Одними з основних заходів задоволення системою управління ба­тальйону вимоги скритності управління є забезпечення приховання БМП-1К, БМП-1КШ командно-спостережного пункту батальйону, спеціальних броньованих машин 1В15, 1В16 командно-спостереж­ного пункту артилерійського дивізіону від розвідки з повітря. Захист цих об'єктів від бортових засобів розвідки повітряного противника 47

6здійснюється шляхом використання організаційних і технічних захо­дів, які спрямовані на зниження демаскуючих ознак об'єктів пункту управління і, як наслідок, підвищення прихованості розміщення усього КСП батальйону в цілому. Скритність розміщення елементів і захист КСП батальйону від виявлення та розпізнавання бортовими комплек­сами радіолокаційних і оптико-електронних засобів літаків здійснюєть­ся з використанням штатних, доданих і підручних засобів маскування.

Місця розташування командно-спостережних пунктів механізова­них (танкових) рот і взводів не мають явних і специфічних ознак, за якими противник може їх визначити серед усіх бойових машин бата­льйону. Тому окремі заходи щодо захисту КСП механізованих (танко­вих) рот і взводів від засобів радіорозвідки противника спеціально не проводяться, а здійснюються в системі загальних заходів, які прово­дяться в масштабі усього батальйону в цілому.

Для системи пунктів управління тактичної ланки до батальйону включно найбільш складним завданням із забезпечення скритності управління є захист інформації в тій частині, що стосується заходів підготовки та ведення бою.

Роль і значення СУВ. Вимоги щодо організації СУВ

Скрите управління військами - це комплекс організаційно-техніч­них заходів, які забезпечують надійне збереження знань, що склада­ють військову та державну таємницю, при здійсненні керівництва військами як в мирний, так і у воєнний час.

Особливе значення при забезпеченні скритого управління війська­ми надається скритності роботи зв'язку, яка досягається:

^ збереженням у таємниці всіх заходів щодо організації зв'язку;

^ обмеженням кола осіб, які мають право користуватися техніч­ними засобами зв'язку, секретними документами й особливо осіб, які беруть участь у розробці плану бойових дій;

^ встановленням режиму заборони роботи радіозасобів на переда­чу в тих умовах обстановки, коли можна обійтися без радіозв'язку;

^ суворим дотриманням правил і порядку ведення радіообміну;

^ ретельним маскуванням пунктів управління, вузлів зв'язку, ліній зв'язку надійною їх охороною й обороною, суворою забороною пере­дачі знань, які складають державну та військову таємницю;

^ забороною ведення відкритих переговорів (заборонено називати відкрито військове звання із найменуванням прізвищ посадових осіб, назву вузлів зв'язку, номери військової частини, польової пошти та назву пунктів управління, їх розміщення, зміст радіодокументації, стан погоди в районі розміщення вузлів зв'язку, радіостанцій;

^ радіопередачі відкритим текстом допускаються при оповіщенні підрозділів про повітряного противника, про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження, а в ході бою - усі команди для підроз­ділів без розкриття замислу бойових дій, але назви підрозділів і поса­ди командирів при цьому вказуються за позивними, а пункти - від орієнтирів і за умовними назвами;

^ кодуванням по документах скритого управління переговорами й передачами технічних засобів зв'язку;

^ умілим маневруванням частотами зв'язку, використанням антен направленої дії, екрануючих властивостей місцевості в бік противника; ^ організацією та здійсненням контролю й радіоконтролю.

Документи кодованого зв'язку. Призначення, загальні принципи побудови таблиць, що розробляються при організації СУВ

Для забезпечення скритності управління повідомлення, що цирку­люють у системі пунктів управління механізованого (танкового) бата­льйону, зашифровують (кодують). Для кодування повідомлень вико­ристаються документи скритого управління військами (СУВ).

Документи СУВ - це документи ручного кодування, які призначен­ні для закриття інформації з метою зберігання секретних і службових переговорів при управлінні підрозділами батальйону з використанням радіо і проводових засобів зв'язку.

До документів СУВ належать:

^ переговорні таблиці;

^ таблиці сигналів управління боєм;

^ таблиці позивних вузлів зв'язку,

^ таблиці позивних посадових осіб;

^ кодовані топографічні карти.

Переговорні таблиці призначені для закриття змісту повідомлень (переговорів, у яких містяться дані про положення, стан і завдання підрозділів батальйону).

Переговорні таблиці складаються із двох частин.

У першій частині (першій колонці) в алфавітному порядку запису­ються типові команди, що максимально наближені до змісту перего­ворів, які ведуться між абонентами при підготовці й ведені бою. Як правило, переговорні таблиці складаються окремо для ведення оборо­ни, наступу, переміщення (здійснення маршу).

У другій частині (другій колонці) у порядку зростання проти кожної команди, виразу або речення записуються тризначні цифри, із вико­ристанням яких кодуються повідомлення. Із метою підвищення часо­вої стійкості повідомлення кожній словарній величині відкритого тек­сту може присвоюватися декілька кодових (числових) позначень.

Наприклад: "Атакуйте противника - 012 або 213, 465, 762.

Часова стійкість таких таблиць може бути підвищена за рахунок частого перекодування, але в ході виконання окремого завдання таке перекодування не доцільне через можливі організаційні затримки.

Використання ключів до сторінок, звідки береться словарна вели­чина, і ключів до рядка даної словарної величини дозволяє через пев­ну кількість тексту або при кожному новому тексті змінювати ключо­ву систему й здійснювати безперервне перекодування. Даний спосіб може бути ефективно використаний лише при високому рівні підго­товки органів управління батальйону.

Таблиці сигналів - документи скритого управління військами, у яких сигналу (словарній величині відкритого тексту) присвоюється умовне числове позначення.

Таблиці сигналів використовуються для відкритої передачі різних сигналів повідомлень, донесень про раптовий напад противника, ро­зпоряджень, команд щодо управління на марші, які повинні бути стислі й зрозумілі.

Наприклад:

^ "Збільшити швидкість" - 122

^ "Де знаходитесь" - 229

^ "Знаходжусь у районі - 343"

^ "Завдання виконав" - 789

^ "Досягнув рубежу № 1" - 354

^ "Вийшов на рубіж № 2" - 543

На відміну від переговорних таблиць у таблицях сигналів викорис­товуються тільки закінчені смислові фрази.

Таблиці сигналів можуть складатися з використанням і без викори­стання ключових систем.

Таблиці позивних вузлів зв'язку і посадових осіб

Противник ще до повного розкриття (розкодування) змісту кодова­ного сигналу може визначити розташування військ за адресною та підписною частиною повідомлення (радіограми, сигналу), якщо останні також не будуть закодовані як і сам текст. Кодування адрес­ної й підписної частин повідомлення здійснюються за допомогою спе­ціальних таблиць - "таблиць позивних вузлів зв'язку", "таблиць поса­дових осіб", у яких усім командно-спостережним пунктам взводів, рот, командно-спостережному пункту батальйону присвоюються умо­вні назви, посадовим особам присвоюються умовні номери

.Таблиці позивних вузлів зв'язку та посадових осіб, як правило, ко­роткострокової дії. У них використаний принцип прямої заміни без кодування. Із метою підвищення часової стійкості кожній дійсній на­зві може присвоюватися декілька умовних позначень із загальною заміною у визначеному порядку, наприклад по рядках, під час вико­нання батальйоном окремих завдань.

Кодовані топографічні карти.

Скрите управління військами потребує недопускання передачі те­хнічними засобами зв'язку повідомлень, що містять дані про дійсні назви населених пунктів, районів місцевості й місцевих предметів, де ведуться бойові дії або розташовуються підрозділи батальйону.

При управлінні військами посадові особи постійно пов'язані з не­обхідністю оперувати даними про місцевість (безпосередньо з місце­вості або з топографічної карти).

Прийнята система координат топографічних карт загальновідома. Вона визначає широту від екватора й меридіани від нульового мери­діана в градусах або в кілометрах. Використання координатної сітки карти спрощує розкриття розташування військ та їх намірів. Тому дійсним назвам місцевих предметів, району місцевості або координа­тній сітці карт присвоюють умовні кодові позначення.

Закодована топографічна карта - це документ скритого управління вій­ськами, згідно якого проводиться заміна дійсних назв пунктів місцевості відповідними кодовими виразами, а також заміна номерів квадратів.

Способи кодування топографічних карт

Виходячи з масштабу топографічних карт, із їхнього призначення, використовуються наступні способи кодування: орієнтованої схеми, великих і малих квадратів, координатної сітки, лотереї.

Спосіб орієнтованої схеми використовується, як правило, на вели­комасштабних картах. Цим способом легко й швидко здійснюються кодування й розкодування, що підвищує оперативність у роботі. Ча­сова стійкість такого способу невелика, але, виходячи з вимог до СУВ цього повністю достатньо для нижчих рівнів управління. Сутність ко­дування топографічних карт способом "Орієнтованої схеми" полягає в тому, що найбільш характерним місцевим предметам, районам міс­цевості (населеним пунктам, лісам, урочищам і т. д.) присвоюються умовні кодові позначення у вигляді смислових слів або чисел, (орієн­тир № 1, № 2, вис. "Довга", ліс "Темний", ставок "Плоский").

Спосіб великих і малих квадратів. Сутність цього способу полягає в тому, що використовуючи кілометрову сітку карти, виділяються квадрати 3 на 3 кілометрові клітки, яким присвоюються умовні но­мери тризначними цифрами. Для підвищення точності визначення координат до тризначної цифри умовного визначення квадрата до- 48

0дається цифра (номер) малого квадрата, що визначається за способом "равлика". Часова стійкість цього способу досить, висока. Він викори­стовується при організації взаємодії сухопутних військ із авіацією.

Спосіб координатної сітки. Сутність кодування топографічних карт способом "координатної сітки" полягає в тому, що дійсні позначення ко­ординат сітки топографічних карт по осях "X" і 'У" замінюються умов­ними числами, причому по осі "X" - тризначними, а по осі 'У" - двознач­ними. Для кодування карти старшим начальником визначається клю­човий квадрат. При кодуванні ключі "X" і 'У" розгортаються шляхом по­слідовного нарощування цифрування по відповідних осях. Цей спосіб кодування дуже простий, але має досить низьку часову стійкість. Вико­ристовується на нижчому тактичному рівні до батальйону включно.

Спосіб лотереї. Даний спосіб за формою мало чим відрізняється від способу "кодованої сітки", проте в ньому в значній мірі ліквідовані недо­ліки попереднього способу. Способом лотереї кодуються дійсні координа­ти сітки топографічної карти умовними тризначними цифрами по осі "X" і 'У", причому умовні позначення дійсних координат здійснюються не від заданого вихідного ключового квадрата з наступним розгортанням, а за спеціальними таблицями (СКК-7м), набраними лотерейним способом. У цих таблицях зведені колонки цифр для осі "X" і 'У" - випадкові тризна­чні цифри. При такому способі виключається послідовна числова зако­номірність, що значно підвищує часову стійкість кодування.

Спосіб кодування СКК-7м потребує великої уваги при кодуванні й великих затрат часу.

Зараз для "закриття" інформації, яка передається засобами зв'язку, використовуються різноманітні способи ручного кодування, спеціа­льні документи й способи кодування.

Підбір документів СУВ для роботи проводиться виходячи з необ­хідної часової стійкості, із якого вони використовуються, необхідної оперативності передачі інформації.

Робота з документами СУВ потребує акуратності й твердих навичок від усіх посадових осіб, які приймають участь в управлінні військами.

Питання для контролю та самоконтролю знань

Основи організації зв'язку в підрозділах

1. Склад відділення управління (командира батальйону).

2. Склад відділення управління (штабу батальйону).

3. Склад відділення радіозв'язку.

4. Склад відділення зв'язку.

5. Основні типи та технічні характеристики бортових радіостанцій.

6. Склад засобів зв'язку відділення управління командира баталь­йону, штабу батальйону.

7. Склад засобів зв'язку відділення управління командира дивізіо­ну, штабу дивізіону.

8. Склад засобів зв'язку СБМ командира батареї, старшого офіцера на батареї.

9. Типи КХ і УКХ радіостанцій, які мають ідентичний діапазон хвиль.

10. Технічні характеристики та призначення польового телефонного комутатора П-193.

11. Технічні характеристики та призначення переносних радіостан­цій відділення радіозв'язку вузла зв'язку батальйону.

12. Правила встановлення радіозв'язку.

13. Зв'язок рухомими засобами.

14. Зв'язок сигнальними засобами.

Організація окритого управління військами (СУВ)

15. Перелік документів СУВ.

16. Документи кодованого зв'язку.

17. Основні способи кодування переговорних таблиць, таблиць си­гналів, таблиць позивних вузлів зв'язку, таблиць позивних посадових осіб, топографічних карт.

Питання для самооцінювання

1. При організації радіозв'язку проводяться заходи для утруднення ведення радіорозвідки противником. До ним належать:

а) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; скорочення часу роботи на передачу; робота без позивних;

б) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; робота без позивних; застосування проводових засобів;

в) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; скорочення часу роботи на передачу; застосування проводових засобів чи фельд'єгерської служби.