Ц

У деяких випадках можуть застосовуватися інші способи, напри­клад із використанням полярних координат.

ілеуказування від орієнтира (місцевого предмета) застосовується в тих випадках, коли на місцевості в районі розташування військ противника або в районі ведення бойових дій є багато добре видимих місцевих предметів (орієнтирів), а також коли джерело цілеуказуван­ня й батарея перебувають на незначному віддаленні один від одного. У цьому випадку кути, що виміряні з місця цілеуказування, не будуть значно відрізнятися від кутів, що вимірюються з місця отримання ці­леуказування. Суть цілеуказування від орієнтира полягає в наступно­му: командир загальновійськового підрозділу (що дає цілеуказування) виявив ціль, визначає положення цілі стосовно орієнтира по напрям­ку в тисячні за допомогою бінокля або іншого вимірювального прила­ду й по відстані в метрах на око. Наприклад: "Нева-20", я "Сокіл-15", на полі "Жовтому" орієнтир № 2 - високовольтна башта - танки про­тивника, далі ориентир № 2 - окреме дерево, ліворуч 02.00, далі - ориентир № 3 - цігляний завод, 03.00 праворуч - піхота противнка, знищити, я, Сокіл-15, прийом".

У тих випадках, коли немає можливості визначити кут у тисячних, цілеуказування від орієнтира можна передати по сторонах горизонту. У цьому випадку той, хто дає цілеуказування, визначає положення цілі стосовно місцевого предмета (орієнтира) у метрах на око по сто-

ронах горизонту. Наприклад: "Нева-20, я, Сокіл-15, зруйнована церк­ва північ - 4.00, схід - 2.00, мінометний взвод у лощині, подавити. Я, Сокіл-15, прийом".

Командир артилерійського підрозділу, прийнявши цілеуказування від командира загальновійськового підрозділу, знаходить на місцево­сті зазначений місцевий предмет (орієнтир) і по переданому куту й відстані від орієнтира (місцевого предмета) або по відстані в на­прямках переданих сторін, у другому випадку, знаходить зазначену ціль й уражає її вогнем артилерії.

Цілеуказування наведенням приладу на ціль застосовується, коли командири артилерійського й загальновійськового підрозділів перебу­вають на одному командно-спостережливому пункті або поблизу один від одного. Суть даного способу полягає в наступному: командир за­гальновійськового підрозділу, виявивши ціль, наводить перехрестя приладу на ціль і передає, наприклад: "Прилад наведений на ціль - танк в окопі".

Командир артилерійського підрозділу, підійшовши до приладу, по якому давалося цілеуказування, знаходить ціль.

Цілеуказування трасами куль (боєприпасів) застосовується вночі в умовах обмеженої видимості (дощ, туман, снігопад), коли ввідстань до цілі не перевищує далекості стрільби гармати й передати цілеуказу­вання іншим способом неможливо. Суть даного способу полягає в на­ступному: командир загальновійськового підрозділу, виявивши ціль, передає командиру артилерійського підрозділу: звідки, яка кількість трас куль буде випущено в напрямку цілі й характер цілі. Наприклад: "Нева-20, я, Сокіл-15, перебуваю на 25б18б, спостерігати трасу (дві, три) траси куль у напрямку цілі - піхота в траншеї".

Якщо командиру артилерійського підрозділу відоме місцезнахо­дження (КСП) загальновійськового командира, то останній при пере­дачі цілеуказування свої координати може не передавати. Координа­ти свого КСП передаються тільки в закодованому виді. Аналогічно передається цілеуказування трасами боєприпасів.

Цілеуказування по карті застосовується, коли бойові дії ведуться на різко пересіченій лісистій місцевості, у горах і коли немає можливості передати цілеуказування іншим, більш точним способом.

Ще однією, й дуже важливою умовою є те, що при цілеуказуванні даним способом є можливість визначити координати цілі з необхід­ною точністю (ціль перебуває поблизу яких-небудь місцевих предме­тів, контурних точок, наявних на карті).

Командир загальновійськового підрозділу (що дає цілеуказування) виявив ціль, передає командиру артилерійського підрозділу коорди­нати й характер цілі.

Наприклад: "Нева-20, я, Сокіл-15, ціль - X=85450, Y=27600, висота 400, група піхоти в кущах, я, Сокіл-15, прийом".

Застосування того або іншого способу цілеуказування залежить від обстановки й умов, у яких ведеться загальновійськовий бій.

Бойове застосування артилерійських підрозділів в обороні

Поставлені бойові завдання батальйон виконує у взаємодії з інши­ми підрозділами або при їх підтримці. Важлива роль при цьому нале­жить артилерійським підрозділам. Артилерійський дивізіон в обороні може діяти в складі бригадної артилерійської групи або перебувати в безпосередньому підпорядкуванні командира механізованої бригади.

Артилерійські (мінометні) підрозділи в обороні призначаються для вогневого ураження наступаючого противника. Райони вогневих по­зицій обираються переважно на танконебезпечних напрямках, вогне­ві позиції дивізіонів (батарей) ешелонуються в глибину. Для маневру підрозділами готуються основні, запасні й тимчасові вогневі позиції й шляхи руху до них. Підступи до вогневих позицій прикриваються протитанковими мінами.

Основні вогневі позиції в обороні призначаються:

^ мінометній батареї - у межах батальйонного району оборони, за ротами першого ешелону на віддаленні від переднього краю обо­рони 1-1.5 км;

^ артилерійській батареї - у межах батальйонного району оборони на віддаленні від переднього краю оборони 2-3 км;

^ артилерійському дивізіону - у 2-4 км від переднього краю оборони.

Запасні вогневі позиції обираються на флангах основного району й у глибині оборони. Для вогневого ураження противника на далеких пі­дступах до оборони й підтримки підрозділів, що обороняють смугу за­безпечення або передову позицію артилерії, призначаються тимчасові вогневі позиції, які обирають ближче до переднього краю оборони.

Для ведення розвідки противника на широкому фронті розгорта­ють командно-спостережні й спостережні пункти на місцевості до початку наступу противника.

Протитанковий підрозділ батальйону зазвичай залишається у під­порядкуванні командира батальйону, займає район зосередження і використовується, як правило, у повному складі на танконебезпеч- ному напрямку для відбиття атак танків й інших броньованих машин противника, прикриття відкритого флангу й забезпечення контрата­ки. На закритій і пересіченій місцевості підрозділ може придаватися ротам першого ешелону.

В обороні артилерійські підрозділи знищують і подавляють засо­би ядерного й хімічного нападу, системи високоточної зброї, арти­лерію, танки, бойові машини піхоти, протитанкові й інші вогневі засоби, живу силу, гелікоптери на площадках, засоби протиповіт­ряної оборони, пункти управління, радіоелектронні засоби; прик­ривають вогнем проміжки між районами оборони й опорними пун­ктами, фланги підрозділів, що обороняються, інженерні загоро­дження й перепони, райони, що піддалися ядерним ударам; прово­дять дистанційне мінування місцевості; уражають десанти; підт­римують підрозділи, що обороняють смугу забезпечення, передову позицію й позицію бойової охорони.

Артилерійські підрозділи в обороні вогневе ураження противника здійснюють у взаємодії з іншими засобами ураження за наступними завданнями:

^ артилерійська контрпідготовка;

^ артилерійська заборона висування й розгортання військ про­тивника;

^ артилерійська підтримка військ прикриття;

^ артилерійське відбиття атаки противника;

^ артилерійська підтримка військ, що обороняються;

^ вогневе ураження противника при проведенні контратак. Артилерійські підрозділи приймають участь у відповідному масо­ваному вогневому зустрічному ударі у відповідь.

Артилерійська контрпідготовка проводиться за рішенням коман­дувача об'єднанням по головному угрупованню противника з метою зриву або зниження його удару, зазвичай при підході й розгортанні його військ для атаки головної смуги оборони. Основними об'єктами ураження у вогневій контрпідготовці можуть бути: війська першого ешелону противника, у першу чергу його бронетанкові підрозділи, за­соби ядерного й хімічного нападу, наземні елементи розвідувально- ударних комплексів, артилерія й пункти управління. При проведенні артилерійської контрпідготовки дивізіон (батарея) виконує вогневі завдання щодо ураження призначених цілей. Поставлені вогневі за­вдання дивізіон може виконувати із займаних вогневих позицій або з вогневих позицій після здійснення маневру. Після виконання вогне­вих завдань у контрпідготовці дивізіон готується до відбиття наступу противника, а якщо він здійснив маневр, то повертається в поперед­ній або новопризначений район вогневих позицій.

Артилерійська заборона висування й розгортання військ против­ника здійснюється при зайнятті ним вихідного положення для на­ступу в глибині з виявленням висування його військ і продовжуєть­ся до переходу їх в атаку. Вона має на меті затримати й дезоргані­зувати розгортання противника, порушити його управління війсь­ками, нанести ураження підрозділам його першого ешелону, знизи­ти ефективність його вогневої підготовки. При артилерійській за-бороні висування й розгортання військ противника дивізіон (бата­рея) уражають засоби ядерного й хімічного нападу, артилерійські й мінометні батареї, засоби протиповітряної оборони, пункти управ­ління, живу силу, вогневі засоби й бойову техніку, що перебувають у колонах або розгортається на позиціях.

Своєчасність відкриття вогню щодо ураження колон досягається завчасною підготовкою його по вузлах доріг, мостах, переправах, ви­ходах із населених пунктів і по інших вузьких місцях на ймовірних маршрутах висування противника й рубежах імовірного розгортання його в передбойовий порядок. Дивізіон (батарея), призначений для підтримки або приданий батальйону (роті) для дій у смузі забезпечен­ня або оборони передової позиції, уражає колони противника почи­наючи з граничної далекості стрільби. Разом із вогневими засобами батальйону (роти) дивізіон (батарея) відбиває атаку передових підроз­ділів противника, не допускаючи їхнього обходу й охоплення позиції й прикриває вихід з бою та відхід підрозділів на наступну позицію.

Артилерійська підтримка військ прикриття починається з підходом противника до смуги забезпечення й проводиться до початку атаки ним переднього краю оборони. Вона має на меті змусити противника розгорнутися в бойовий порядок на невигідних для нього рубежах, забезпечити підрозділу, що обороняє смугу забезпечення, організова­но відбити наступ. Із метою безперервної підтримки загальновійсько­вих підрозділів у смузі забезпечення для дивізіону (батареї) завчасно обираються й готуються райони вогневих позицій, ешелонованих у глибину й маршрути маневру. Завдання щодо підтримки загально­військових підрозділів у цих випадках дивізіон (батарея) виконує, за­звичай із тимчасових вогневих позицій.

Артилерійське відбиття атаки противника починається з перехо­дом його військ в атаку й проводиться до завершення бою за першу позицію. Воно здійснюється з максимальним використанням можли­востей артилерії й інших вогневих засобів шляхом ведення всіх видів вогню (масованого, зосередженого, нерухомого й рухомого загоро­джувального по окремих цілях і прямою наводкою) по атакуючих вій­ськах, насамперед по танках і бойових гелікоптерах, засобах ядерного й хімічного нападу, наземних елементах розвідувально-ударних ком­плексів, артилерії, що здійснює вогневу підтримку атаки підрозділів, а також по аеромобільних військах тактичної (армійської) авіації на площадках її базування й передових аеродромах.

При артилерійському відбитті атаки противника дивізіон (батарея) зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем наносить ураження танкам й іншим бро­ньованим машинам, для того щоб зламати бойові порядки підрозділів противника й створити сприятливі умови для знищення його вогнем

447

протитанкових засобів. Перед переднім краєм оборони дивізіон (бата­рея) нерухомим загороджувальним вогнем відтинає піхоту від танків і знищує її. Вогневі завдання дивізіон виконує, як правило, з основних вогневих позицій за командами старшого артилерійського командира (начальника), за розпорядженням командира загальновійськового під­розділу, який підтримують, а також із ініціативи командира дивізіону. У випадку вклинення противника в першу позицію артилерійські під­розділи зосередженим і загороджувальним вогнем забороняють пода­льше просування противника й підхід його резервів.

Артилерійська підтримка військ, що обороняються.

При веденні бою за утримання позицій і районів у глибині оборони артилерійська підтримка здійснюється з метою нанесення противни­ку максимальних втрат і заборони його прориву. Вона полягає в за­стосуванні різних видів вогню артилерії й інших вогневих засобів по наступаючих військах, резервах, засобах ядерного й хімічного напа­ду, артилерії, засобах протиповітряної оборони й пунктах управління.

При артилерійській підтримці військ, що обороняються в глибині, дивізіон зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносить ураження противнику, що вклинився, загороджувальним вогнем забо­роняє просування його в глибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджуючи основні зусилля на ураженні танків противника. Вогне­ві завдання дивізіон виконує з основних і запасних вогневих позицій. Маневр у запасний район дивізіон здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира (начальника), а ди­візіон, приданий батальйону, - із дозволу командира батальйону. За­лежно від умов пересування здійснюється в складі дивізіону або поба­тарейно. У ході переміщення дивізіон повинен бути завжди готовим розгорнутися в непідготовленому районі вогневих позицій. У випадку прориву танків та інших броньованих машин противника в район во­гневих позицій вони знищуються вогнем прямою наводкою.

Вогневе ураження противника при проведенні контратак здійс­нюється за періодами: артилерійська підготовка контратаки; арти­лерійська підтримка контратаки, а при нанесенні контрударів, крім того, артилерійське супроводження наступу військ у глибині. Воно проводиться відповідно до загальних принципів артилерійського ураження противника в наступі. Дивізіон може бути призначений для підтримки батальйону другого ешелону. Артилерійська підготов­ка контратаки, зазвичай, проводиться одним або декількома вогне­вими нальотами. Вона починається не пізніше виходу контратакую­чих підрозділів до межі зони досяжності вогню протитанкових засо­бів противника й закінчується з виходом їх на рубіж переходу в контратаку. У період артилерійської підготовки контратаки дивізі­он знищує й подавляє протитанкові та інші вогневі засоби, танки,

44

8живу силу противника на напрямку контратаки, а також знову ви­явлені артилерійські й мінометні батареї.

Артилерійська підтримка контратаки розпочинається з виходом контратакуючих підрозділів на рубіж переходу в контратаку й здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окре­мих цілях. У цей період дивізіон знищує й подавляє живу силу й вогневі засоби противника на напрямку контратаки й на флангах. Після проведення контратаки й відновлення положення загально­військовими підрозділами дивізіон виконує вогневі завдання щодо закріплення ними захопленого рубежу, здійснює зміну вогневих позицій і їх інженерне обладнання, а також поповнення батарей боєприпасами.

В обороні артилерійському дивізіону на кожному рубежі може бути призначено: 2-3 ділянки зосередженого вогню; 1-2 ділянки загоро­джувального вогню; 1-2 ділянки масованого вогню.

При постановці бойових завдань командир батальйону (роти) у бо­йовому наказі вказує:

^ приданим підрозділам артилерії й мінометній (артилерійській) батареї - порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання що­до вогневого ураження противника при підході його до переднього краю оборони й розгортанні; переході в атаку, вклиненні в оборону й підтримці контратаки другого ешелону; основні й запасні (тимча­сові) вогневі позиції.

^ протитанковому підрозділу - місце в бойовому порядку й напря­мки можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього зайняття й завдання, до виконання яких бути готовими; сигнали відкриття й припинення вогню, порядок дій після виконання завдання.

Бойове застосування артилерійських підрозділів у наступі

Комплексне вогневе ураження при переході в наступ на противни­ка, що обороняється, форсуванні водних перешкод і введенні в бій другого ешелону (загальновійськового резерву) організовується й здій­снюється по періодах:

^ вогнева (артилерійська й авіаційна) підготовка атаки;

^ вогнева (артилерійська й авіаційна) підтримка атаки;

^ вогневе (артилерійське й авіаційне) супроводження наступу військ у глибині.

В окремий період може проводиться вогневе забезпечення вису­вання військ.

Артилерійська підготовка атаки починається у визначений час рапто­вим потужним вогневим нальотом всієї артилерії по запланованих об'єк­тах і закінчується з виходом підрозділів першого ешелону на рубіж пере

-ходу в атаку вогневим нальотом на опорні пункти рот першого ешелону противника і його протитанкові засоби, що розташовані між ними.

Знищення спостережуваних вогневих засобів і руйнування форти­фікаційних споруджень противника на передньому краї й у найбли­жчій глибині досягаються, як правило, протягом усієї артилерійської підготовки атаки вогнем прямої наводки гармат, танків, установок ПТКР, гранатометів і вогнем із закритих вогневих позицій спеціально виділених артилерійських і мінометних підрозділів. До початку атаки вогонь артилерії повинен досягати максимальної щільності. Артиле­рійська підготовка атаки може складатися з одного або кількох вог­невих нальотів артилерії, що виконує завдання із закритих вогневих позицій, у поєднанні з вогнем гармат, танків, установок ПТКР, виді­лених для стрільби прямою наводкою.

Придана артилерія й мінометна батарея, що залучаються до участі в артилерійській підготовці атаки, гармати й танки, що виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові, керовані ракетні комплек­си, а також гранатомети висуваються й займають підготовлені вогне­ві позиції, як правило, у ніч перед наступом, а коли це неможливо - із початком артилерійської підготовки атаки.

Артилерійська підтримка атаки розпочинається з виходом військ на рубіж переходу в атаку за сигналом командира бригади, як прави­ло, одночасно в усій смузі наступу й продовжується, зазвичай, до ово­лодіння військами районами оборони на глибину бригад першого ешелону противника із зосередженням основних зусиль на ураженні противника в межах першої позиції. Перехід від артилерійської під­готовки атаки до артилерійської підтримки атаки повинен здійснити­ся непомітно для противника без будь-якої паузи у веденні вогню й без зниження його щільності. Артилерійська підтримка атаки зале­жно від характеру оборони противника, способу атаки й наявності засобів ураження здійснюється різними способами: рухомої вогневої зони, одинарного або подвійного вогневого валу, одинарного, подвій­ного або потрійного послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню й вогню по окремих цілях або в їхньому поєднанні. У всіх ви­падках вогонь із закритих вогневих позицій доповнюється вогнем за­собів, що виділені для стрільби прямою наводкою.

Одночасно уражаються виявлені засоби ядерного й хімічного нападу, системи високоточної зброї, артилерія, пункти управління, резерви й інші важливі цілі. Із початком атаки штатна й придана артилерія без­перервно подавляє й знищує противника, що заважає наступу танкових і механізованих підрозділів, за командою (сигналом) командира баталь­йону або самостійно переносить вогонь на знову виявлені цілі, особливо протитанкові, забезпечуючи безперервну артилерійську підтримку ата­ки. При проведенні артилерійської підтримки атаки методами послідо- 45

0вного зосередження вогню, зосередженого вогню й вогню по окремих цілях, команди на виклик і перенесення вогню, крім команди на поча­ток вогневої підтримки атаки, може подавати командир батальйону.

Артилерійське супроводження наступу військ у глибині починаєть­ся після закінчення артилерійської підтримки атаки й здійснюється на всю глибину бойового завдання бригади. Воно здійснюється без­перервним потужним вогневим впливом артилерії по військах пер­шого й другого ешелонів противника, його резервах й інших об'єктах і цілях. Під час артилерійського супроводження наступу військ арти­лерійські підрозділи можуть виконувати наступні завдання:

^ забезпечувати введення в бій других ешелонів;

^ відбивати контратаки резервів противника;

^ підтримувати підрозділи при форсуванні водних перешкод;

^ переслідувати противника, що відходить.

У цей період артилерія, як правило, виконує непланові вогневі завдання. Дивізіон (батарея) може застосовувати вогонь по окре­мих цілях, загороджувальний вогонь, а також залучатися для ве­дення масованого вогню.

При введенні в бій другого ешелону командир приданого дивізіону ставить (уточнює) завдання щодо розвідки противника на напрямку уве­дення в бій другого ешелону; придає або призначає для підтримки роти другого ешелону батарею й вказує командиру цієї батареї місце й час зу­стрічі з командиром роти; ставить (уточнює) командирам батарей вогневі завдання щодо ураження вогневих засобів противника, що заважають висуванню й розгортанню другого ешелону. За командою (сигналом) ко­мандира батальйону дивізіон вогневим нальотом уражає живу силу й во­гневі засоби противника, у першу чергу, протитанкові, перед фронтом і на флангах рубежу уведення в бій другого ешелону.

Атаку й наступні дії другого ешелону дивізіон підтримує зосере­дженим вогнем по окремих цілях.

При введенні в бій батальйону другого ешелону дивізіон, призна­чений для його підтримки, забезпечує вогнем висування підрозділів, їх розгортання в бойовий порядок й організований вступ у бій. Перед введенням у бій другого ешелону жива сила й вогневі засоби против­ника уражаються, як правило, одним вогневим нальотом. Вогневий наліт повинен бути такої тривалості, щоб дивізіон міг виконати пос­тавлені вогневі завдання й виключити або різко знизити ефектив­ність вогню протитанкових засобів противника при висуванні друго­го ешелону. Тривалість вогневого нальоту визначається, зазвичай, за встановленим розходом боєприпасів і часом висування. Вогневий наліт закінчується за сигналом командира батальйону з виходом зага­льновійськових підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розри­вів своїх боєприпасів. Атаку й наступні дії другого ешелону дивізіон підтримує зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. Якщо ди­візіон приданий або призначений для підтримки батальйону другого ешелону бригади, то до початку введення в бій дивізіон повинен бути розгорнутий у бойовий порядок.

При відбитті контратаки противника дивізіон (батарея) може ви­конувати завдання щодо ураження засобів ядерного й хімічного на­паду, артилерійських і мінометних батарей і резервів противника, що висуваються. Виявивши резерви противника для контратаки, коман­дир дивізіону (батареї) доповідає про це старшому артилерійському командиру (начальнику) і командиру загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) придані, та бере участь у зосередженні вог­ню по противнику, що висувається в колонах і на рубежах розгор­тання. Надалі рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем у вза­ємодії з вогневими засобами загальновійськових підрозділів дивізіон (батарея) відбиває контратаку танків і піхоти противника.

Питання для контролю та самоконтролю знань

1. Форми застосування частин ракетних військ і артилерії.

2. Демонстративні дії ракетних військ і артилерії.

3. Участь у спільних операціях.

4. Самостійні вогневі ракетно-артилерійські удари.

5. Участь у рейдових, стримувальних, блокувальних і забезпечува­льних бойових діях.

6. Участь у миротворчих операціях ракетних військ та артилерії.

7. Класифікація артилерії. Види боєприпасів.

8. Склад артилерії за конструктивними ознаками.

9. Уламкові, уламково-фугасні й фугасні боєприпаси.

Тестові питання самооцінювання

1. Формами застосування частин РВіА з'єднання, в умовах загрози збройного конфлікту або виникнення його, можуть бути:

а) демонстративні дії; участь в операціях залякування; самостійні вогневі ракетно-артилерійські удари; участь у рейдових, стримуваль­них, блокувальних і забезпечувальних бойових діях; участь у миро­творчих операціях;

б) демонстративні дії; участь у спільних операціях; самостійні вог­неві ракетно-артилерійські удари; участь у рейдових, стримувальних, блокувальних і забезпечувальних бойових діях; участь у миротворчих операціях;

в) демонстрація сили; участь у спільних миротворчих операціях; самостійні вогневі ракетно-артилерійські удари; участь у рейдових, стримувальних, блокувальних і забезпечувальних бойових діях;

г) демонстративні дії; участь у спільних операціях; самостійні вогневі ракетно-артилерійські удари; участь у рейдових, десантних, стримува­льних, блокувальних бойових діях; участь у миротворчих операціях.