7. Артилерійська розвідка

Артилерійська розвідка - добування й обробка відомостей про противника, місцевість і метеорологічні умови, необхідних для за­безпечення бойової діяльності ракетних військ й артилерії. Арти­лерійська розвідка організується у всіх видах бою із завданням вчасно розкрити об'єкти (цілі) противника, у першу чергу тактич­них засобів ядерного нападу, угруповання танків і артилерії, опо­рні пункти, пункти управління, радіоелектронні засоби, і визначи­ти їх координати. На артилерійську розвідку покладають також завдання щодо контролю за результатами ударів своїх ракет, ко­ректування вогню артилерії, спостереження за діями противника й своїх військ.

Артилерійська розвідка ведеться спеціальними підрозділами з'єд­нань, частин, підрозділів. В інтересах ведення артилерійської розвід­ки можуть залучатися розвідувальні органи механізованих (танкових) підрозділів.

У склад підрозділів артилерійської розвідки артилерійських частин (з'єднань) входить радіолокаційний взвод (рлв), а також взвод звуко­метричної розвідки (взмр).

У склад підрозділів артилерійської розвідки артилерійських, реак- тивноартилерійських дивізіонів входить відділення артилерійської ро­звідки (відар).

У радіолокаційному взводі (рлв) артилерійських частин (з'єднань) на озброєнні можуть знаходитися:

^ радіолокаційні станції артилерійського радіолокаційного ком­плексу (АРК) типу 1Л220-У (рис. 9.7.1.);

^ радіолокаційні станції наземної артилерійської розвідки (СНАР) типу ЛС111 "ЛИС" (Рис. 11.2.10.).

Радіолокаційний комплекс 1Л220-У

Технічні характеристики Далекість розвідки вогневих позицій, км

ТАКТИКА 1

8ОСНОВНІ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 4

Частини та підрозділи родів військ Сухопутних військ Збройних Сил України 4

Органи управління і особовий склад 5

Терміни загального призначення 8

Частини та підрозділи родів військ армій провідних країн світу 10

;ВСТУП 12

Тактика як складова частина військового мистецтва 12

Предмет тактики як складова військового мистецтва 22

Війна в зоні Перської затоки 33

Розвиток тактики в бойових діях сторін не рівних за силами і засобами 35

РОЗДІЛ 1 41

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ. ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ 41

Структура та завдання Сухопутних військ Збройних сил України 45

Структура та завдання Повітряних сил Збройних сил України 58

Історичні витоки 58

Початок Повітряних сил України 58

У годину суворих випробувань 59

Розвиток у повоєнний період 59

На варті неба незалежної України 60

Створення якісно нового виду 62

Законодавчі та нормативно-правові акти, згідно з якими викону­ються заходи щодо створення нового виду Збройних сил України - Повітряних сил 62

Структура Повітряних сил 63

Завдання Повітряних сил ЗС України 67

Структура та завдання Військово-Морських сил Збройних сил України 69

Організаційна структура 69

Завдання Військово-Морських сил Збройних сил України: 70

Історія Військово-Морських сил Збройних сил України 71

1.2. ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ 73

Підготовка і ведення загальновійськового бою 82

Ведення загальновійськового бою 83

Питання щодо контролю та самоконтролю знань: 84

Тестові питання самооцінування: 86

2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗБРОЄННЯ І БОЙОВА ТЕХНІКА МЕХАНІЗОВАНИХ (ТАНКОВИХ) ПІДРОЗДІЛІВ (ВІДДІЛЕННЯ, ВЗВОДУ) 87

2.2. ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ І БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ 98

Бойові машини піхоти (БМП) 100

Бронетранспортери (БТР) 103

Бойові розвідувальні машини 106

Протитанкові засоби механізованих підрозділів 107

Ефективний вогневий засіб ближнього бою для знищення незахищеної живої сили противника 110

Основні бойові танки (ОБТ) 112

Склад основного озброєння ОБТ 112

Пасивні засоби захисту ОБТ 113

Активні засоби захисту 116

Комплекс оптико-електронної протидії 116

Комплекс активного захисту 117

2.3. ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (СОЛДАТ, ВІДДІЛЕННЯ) 124

Дії солдата в бою 124

Способи пересування на полі бою 126

Дії солдата-спостерігача 127

Механізоване відділення (танкове) в основних видах бою 130

Оборона 131

Наступ 140

Ведення наступу 146

Дії відділення на марші 153

.Бойові можливості підрозділів у загальновійськовому бою 154

2.4. ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ВЗВОД В ОБОРОНІ) 155

2.5. ОСНОВИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ВЗВОД У НАСТУПІ) 165

Ведення наступу на противника, який обороняється 167

Питання щодо контролю та самоконтролю знань 184

Тестові питання для самооцінювання: 186

3.1. ДІЇ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ БЛОКУВАННІ, ПОШУКУ, ОТОЧЕННІ, ПЕРЕСЛІДУВАННІ ПРОТИВНИКА 189

С 223

С 235

1<С^ 237

1 237

1 1 237

<_ЁИ 1

Радіолокаційний комплекс 1Л220-У призначається для розвідки та визначення координат вогневих позицій ствольної артилерії, ре­активних артилерійських систем залпового вогню (РСЗВ), тактич­них ракет противника по першому пострілу (пуску) і видачі цілев- казівок вогневим засобам артилерійських, реактивноартилерійсь- ких дивізіонів, що підтримують дії механізованих (танкових) під­розділів наших військ.

Функціональні завдання, які виконуються комплексом 1Л220-У:

^ розпізнавання класу систем, що ведуть вогонь по наших позиці­ях: мінометів, ствольної артилерії, РСЗВ, тактичних ракет;

^ прогнозування точок падіння снарядів противника;

^ збір розвідувальних даних про положення артилерійських, реак- тивноартилерійських, ракетних батарей противника на полі бою;

^ передача розвідувальних даних на пункти управління старшого начальника, командні пункти дивізіонів, які додані для підтримки дій механізованих (танкових) батальйонів наших військ, командні пункти вогневих підрозділів, що взаємодіють.

Радіолокаційна станція наземної артилерійської розвідки (СНАР) типу ЛС111 "ЛИС" (рис. 11.2.10.) призначається для виявлення піхоти та техніки противника, що рухається. Режим розпізнання цілей вико­ристається для автоматичного визначення швидкості й типу цілі (лю­дина, група піхоти, броньований об'єкт). У базовому варіанті викори­стання передбачена установка радіолокаційної станції на БТР, БМП, МТЛБ, автомобіль.

У склад відділення артилерійської розвідки (відар) взводу управ­ління артилерійського, реактивноартилерійського дивізіону входить рухомий пункт розвідки (РПР) типу ПРП-3 "Вал" або ПРП-4М (рис. 9.7.2.).

Рухомі пункти розвідки ПРП-3 "Вал" (ПРП-4М) використаються для ведення розвідки, визначення координат цілей, забезпечення цілев- казування артилерійським, реактивноартилерійським підрозділам. У склад спеціального обладнання ПРП-3 "Вал" (ПРП-4М) входять:

^ радіостанції УКХ діапазону типу Р-123 (Р-173) - 2шт;

^ навігаційна апаратура в складі вузлів 1В44, 1Г13М, 1Г25;

^ радіолокаційна станція виявлення наземних цілей 1РЛ126;

^ прилади спостереження 10П179, 1ПН29;

^ квантовий далекомір 1Д6М1;

^ дві пускові установки (ПУ) П130-1 для 90-мм освітлювальних снарядів 9М41 (бойовий комплект - 20 шт.).

Рис. 9.7.2. Рухомі пункти розвідки типів ПРП-3 "Вал", ПРП-4М

При проведенні глибокої модернізації на ПРП-3 "Вал" (ПРП-4М) встановлюються сучасні оптичні, оптико-електронні, тепловізійні, квантові прилади нічного бачення, засоби обробки та передачі розві­дувальних даних:

^ перископічний комбінований бінокулярний прилад спостере­ження типу ТКН-3МУ (ТКН-3МБУ) (рис. 11.2.3.);

^ тепловізійний приціл (рис. 11.2.4.);

^ пошукоприцільний тепловізійний комплекс "БУРАН-КАТРИН" або Т01-КО1 Е "Буран-Е" (рис. 11.2.5.);

^ квантовий далекомір типу КДТ-3 (рис. 11.2.7.);

^ прилад для пошуку наземних, повітряних цілей наведення озбро­єння типу 1П3-3 (рис. 11.2.8.).

Крім основних, для ведення артилерійської розвідки використову­ються найпростіші засоби:

^ стереоскопічний далекомір (рис. 11.2.13.);

^ перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2 (рис. 11.2.14.).

З їхньою допомогою виявляються цілі, визначається їх положення на місцевості щодо орієнтирів шляхом виміру горизонтальних і вертикаль­них кутів, визначаються відстані до цілей.

Для визначення координат точок стояння АРК, СНАР, ПРП-3 (ПРП-4М), крім штатних, можуть бути використані наступні додаткові технічні засоби:

^ апаратура супутникової навігації ОРБ/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ") (рис. 11.2.11.);

^ супутниковий навігаційний прилад СНП-1 (рис. 11.2.12.).

Сумарні погрішності виміру координат точок стояння АРК, СНАР, ПРП-3 (ПРП-4М), координат цілей відносно точок стояння технічних засобів розвідки не перевищують параметри технічного розсіювання снарядів артилерійських, реактивноартилерійських батарей.

Можливості артилерійської розвідки виявилися істотно обмежени­ми, а такі засоби технічної розвідки, як: СНАР, АЗК, НРС, АРК не за­безпечують ведення розвідки в містах. У цьому випадку істотну роль у добуванні даних відіграють: агентурна розвідка, оптична розвідка й гелікоптнри. Планувати розвідку потрібно з урахуванням полів не­видимості, смуги розвідки й райони особливої уваги необхідно приз­начати значно менших розмірів, ніж при звичайних умовах.

Заняття спостережних постів (СП) розвідниками-коректуваль- никами краще проводити при проходженні їх у другому ешелоні, за бойовими порядками рот першого ешелону.

СП потрібно займати у висотних будинках, (але не на горищах і не на верхніх поверхах), що стоять у районах площ, скверів, вокза­лів, поблизу окраїн. Спостереження слід вести з глибини кімнат для маскування від снайперів противника. Коректувальника слід екіпі­рувати радіостанцією із закритим каналом зв'язку, кодованою кар­тою й квантовим далекоміром. Для ефективного вогневого ураження коректувальнику слід мати зв'язок безпосередньо з вогневим підроз­ділом або пунктом управління угруповання артилерії.