Транспортне відділення

Особовий склад - 6

1. Кв-Р/тфн - командир відділення - радіотелефоніст

2. СВ-Р/тфн - старший водій-радіотетефоніст.

3. В - водій

4. В - водій

5. ВЕ - водій-електрик

6. В Е - водій-електрик Транспортно-заряджаючі машини

^ 2Ф77

2 Ф77

С2Ф77

Рис. 9.5.4. Організаційна штатна структура транспортного відділення

Рис. 9.5.5. Бойова машина (БМ) зенітного гарматно-ракетного комплексу 2С6 "Тунгуска"

6. Види артилерійських боєприпасів

Боєприпаси, складова частина озброєння, безпосередньо призна­чаються для ураження живої сили й техніки, руйнування споруджень, виконання спеціальних задач (запалювання, задимлення, освіт­лювання місцевості, доставки до розташування противника агі­таційного матеріалу). Відповідно до характеру цілей, що уражаються, застосовуються наступні боєприпаси: уламкові, фугасні, уламково- фугасні з готовими вражаючими елементами, бетонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліброві, кумулятивні, запальні й інші.

Уламкові, уламково-фугасні і фугасні боєприпаси

Дією уламкових, уламково-фугасних (рис. 9.6.1., 9.6.2.) і фугасних боєприпасів є: ураження цілі уламками корпусу набою, що розірвав­ся; фугасної дії: ураження силою газів, що створюється під час підри­ву розривного заряду; ударної дії: дія цілого набою під час удару його об перепону й дія повітряної ударної хвилі - ураження за рахунок рі­зкого короткочасного збільшення тиску повітря на деякому віддален­ні від набою, що розірвався.

122-мм постріл індексу ЗВОФ5, ЗВОФ6, ЗОФ56 з уламково-фугасним снарядом

Технічні характеристики пострілу Вид заряду	повним	зменшеним
Початкова швидкість снаряда, м/с	565	515
Маса снаряда, кг	21,76	21,76
Далекобійність, км	15,3	11,8
Маса вибухового заряду, кг	3,528	3,528
Гільза	стальна	стальна
Маса пострілу, кг	29,5	28,1

Найбільш ефективне ураження відкрито розташованих цілей дося­гається уламками, для стрільби по таких цілях служать уламкові на­бої. Для стрільби по вкритих цілях і для руйнування інженерних й ін­ших споруджень (крім залізобетонних) служать фугасні набої. Улам­кові набої, як правило, призначені для стрільби з гармат малого калі­бру, тому що через невелику масу розривного заряду ці набої не мо­жуть мати значну фугасну дію, а фугасні - для стрільби з гармат ве­ликого калібру.

Набої середнього калібру є більш універсальними, їх застосовують для ураження як відкрито розташованих цілей, так і схованих в око­пах і дерево-земляних спорудженнях. Від застосування цих набоїв очікується в рівній мірі як уламкова, так й фугасна дії. Таким вимо­гам відповідають уламково-фугасні набої.

122-мм постріл індексу ЗВОФ5, ЗВОФ6, ЗОФ56 з уламково-фугасним снарядом

Технічні характеристики пострілу Вид заряду	повний	зменшений
Початкова швидкість снаряда, м/с	655	511
Маса снаряда, кг	43,56	43,56
Далекобійність, км	17,42	13,36
Маса вибухового заряду, кг	5,86	5,86
Гільза	стальна	стальна
Маса пострілу, кг	60	55

Рис. 9.6.2. Уламково-фугасний постріл для самохідної гаубиці 2С3 "Акація"

Для отримання (посилення) того або іншого виду дії уламкові, уламко­во-фугасні й фугасні набої комплектуються неконтактними (радіо- або дистанційними) і контактними (ударними) підривачами. Останні мають, як правило, три установки: на уламкову, фугасну й уповільнену дії.

Розглянемо дію уламкових, уламково-фугасних і фугасних набоїв із різними підривачами при різних їх установках.

Набої з радіопідривачем

Радіопідривач (радіолокаційні підривачі) належать до групи некон­тактного підривача, який спрацьовує автоматично під час наближен­ня набою до поверхні землі (цілі) на визначену відстань. Радіопідри­вач забезпечує розрив набою практично на найвигіднішій висоті, за­вдяки чому досягається висока ефективність уламкової дії, особливо при стрільбі по цілям, що розташовані в невкритих окопах (транше­ях), на зворотних схилах висот і в складках місцевості.

Боєприпаси з дистанційним підривачем

Дистанційні підривачі належать до групи підривачів, що спра­цьовують автоматично після закінчення заданого часу, що відлічу­ється від моменту пострілу. Боєприпаси з дистанційним підрива­чем являють собою об'ємні уламково-фугасні набої, які, замість ударного підривача, використовують пороховий або механічний дистанційний підривач.

Бронебійні (каліброві, підкаліброві, кумулятивні) боєприпаси

Призначення бронебійних боєприпасів - пробивати броню танка або іншого броньованого об'єкта й знищувати живу силу й обладнан­ня, що перебувають за бронею. Ураження за бронею наноситься ула­мками набоїв й детонацією розривного набою, запальною дією набою й дією кумулятивного струменя (кумулятивного набою).

Основна конструктивна відмінність бронебійних підкалібрових боєприпасів від бронебійних калібрових полягає в тому, що діаметр вражаючої частини перших меншим калібру гармати, для стрільби з якої він призначений.

Для плавильного руху каналом ствола підкаліброві набої забезпе­чуються ведучим пристроєм, що відповідає калібру гармати. Ведучі пристрої підкалібрових набоїв виготовляються, як правило, із легких металів. Вони можуть бути невідокремлюваними й відокремлювани­ми в польоті. Невідокремлювані ведучі пристрої руйнуються при уда­рі об броню, а ураження наносить бронебійний сердечник, виготовле­ний із металу високої щільності й твердості (наприклад, із карбіду во­льфраму з сумішшю нікелю).

У сучасних умовах найбільше застосування знаходять бронебійні підкаліброві боєприпаси (рис. 9.6.3., 9.6.4.) із відокремлюваними ве­дучими пристроями, які мають оперення й потужну ударну дію по броні. Дія підкалібрового боєприпасу зводиться до пробивання броні сердечником й ураження об'єктів за бронею уламками, що утворю­ються в основному за рахунок руйнування сердечника

.

100-мм бронебійний підкалібровий постріл

Технічні характеристики пострілу Початкова швидкість снаряда, м/с	1640
Маса снаряда, кг	15
Далекобійність, м	1800
Довжина пострілу, мм	981
Гільза	стальна