(Відповідь приведена в Додатку 1)

1. Використовуючи знання організаційно-штатної структури меха­нізованого батальйону на БМП-1 (БМП-2), а також розширені вогневі можливості БМП-2М (оснащена баштовим модулем "Шквал"), розро­бити варіант організаційної структури механізованого батальйону (мб) із метою скорочення штатної чисельності особового складу та бо­йової техніки без втрати вогневих можливостей батальйону.

2. Використовуючи знання організаційно-штатної структури меха­нізованого роти на БТР, а також розширені вогневі можливості БТР-3У (оснащена баштовим модулем "Шквал"), розробити варіант ор­ганізаційної структури механізованої роти (мр) із метою скорочення штатної чисельності особового складу і бойової техніки без втрати во­гневих можливостей роти.

Використовуючи знання організаційно-штатної структури меха­нізованого батальйону на БТР, розширені вогневі можливості БТР-3У (оснащена баштовим модулем "Шквал") та відповідь на запитання 2, розробити варіант організаційної структури механізованого баталь­йону (мб) із метою скорочення штатної чисельності особового складу та бойової техніки без втрати вогневих можливостей батальйону

.Розділ 5 управління підрозділами та частинами

1. Сутність управління та вимоги до нього

У сучасних умовах визначальне значення для ефективного викори­стання бойових можливостей підрозділів при виконанні ними бойо­вих завдань має управління.

Дії підрозділів будуть мати чітку спрямованість тільки після того, як їм будуть поставлені конкретні завдання та вказані відповідні спо­соби ведення бойових дій. Це дає підставу вважати, що головне за­вдання управління полягає в тому, щоб направити всі дії штатних, приданих, підтримуючих підрозділів та вогневих засобів на виконан­ня бойового завдання з мінімальними втратами й в короткий строк.

Сутність управління підрозділами полягає в цілеспрямованій діяль­ності командирів і штабів, заступників командирів щодо підтриман­ня бойової готовності підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва під час виконання поставлених завдань.

Основна мета управління підрозділами полягає в забезпеченні їх всебі­чної підготовки та максимальної ефективності використання бойових можливостей, а також в успішному вирішенні поставлених завдань у бойових діях у визначені терміни за будь-яких умов обстановки з мен­шими затратами ресурсів та мінімальними втратами своїх сил і засобів.

Досягнення мети управління пов'язано з вирішенням задач управ­ління, які складають його зміст. Основні задачі управління:

^ організація та здійснення заходів щодо підвищення бойової го­товності підрозділів і забезпечення їх боєздатності;

^ безперервне добування, збір, узагальнення, аналіз та оцінка да­них щодо обстановки;

^ прийняття рішення;

^ постановка завдань підлеглим;

^ організація та підтримання взаємодії;

^ організація та виконання заходів щодо всебічного забезпечення; ^ організація управління;

^ практична робота в підпорядкованих підрозділах щодо керівни­цтва їхньою безпосередньою підготовкою до бою;

^ організація виконання поставлених завдань під час бою та інші заходи.

Вимоги до управління: стійкість; безперервність; оперативність; скритність.

Стійкість і безперервність управління - дві невіддільні вимоги й вони повинні розглядатися як єдине ціле. Їх сутність полягає в постійному впливі командира та штабу на дії підрозділів в інтересах успішного вико­нання ними поставленого завдання в різних умовах обстановки.

Стійкість та безперервність управління досягається: знанням реа­льної обстановки; правильним усвідомленням отриманого завдання; своєчасним прийняттям рішення та чіткою постановкою завдань підлеглим; надійним захистом пунктів управління, засобів зв'язку від засобів ураження противника; швидким відновленням поруше­ного управління.

Оперативність управління обумовлюється здатністю командирів та штабів виконувати покладені на них завдання у встановлені терміни часу. При цьому потрібно забезпечити випереджання противника в діях. Для цього потрібно знати обстановку, швидко реагувати на її зміни, своєчасно уточнювати прийняте рішення та поставлені підроз­ділам завдання. Для підтримання оперативності управління виріша­льне значення має: швидкість добування даних про противника; сво­єчасність доповідей підлеглих командирів підрозділів; надійність ін­формації з боку старшого штабу та сусідів.

Скритність управління полягає в приховуванні від противника всіх дій, які проводять командир і штаб при підготовці та в ході бойових дій. Скритність управління досягається: суворим дотриманням вста­новленого режиму переговорів по технічних засобах зв'язку; застосу­ванням різних шифрів і кодів, переговорних таблиць, позивних, сиг­налів, кодуванням карт, забороною відкритих переговорів; надійним маскуванням командно-спостережних пунктів; збереженням в таєм­ниці даних, які стосуються підготовки та ведення бою.

Створене та добре організоване безперервне управління підрозділами дає змогу виборювати та підтримувати ініціативу, потай готувати бій і завдавати раптових ударів по противнику, своєчасно проводити захо­ди щодо захисту підрозділів від зброї масового ураження, більш ефекти­вно використовувати бойові можливості всіх сил і засобів, які прийма­ють участь у бою, а значить добиватися перемоги у бою.

Процес виконання задач управління реалізується в системі управління. Система управління - це організаційно-технічна систе­ма, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних між собою орга­нів управління, пунктів управління, системи (комплексів, засобів) зв'язку та автоматизації.

До органів управління належать командири всіх ланок управління, їх заступники, в батальйоні - командир і штаб.

До пунктів управління належать командно-спостережні пункти (КСП) взводу, роти та батальйону. Командно-спостережний пункт (КСП) є спеціально обладнане та забезпечене необхідними технічними засобам місце, з якого командир особисто або через штаб здійснює управління підрозділами при підготовці та в ході бою.

Засоби АСУ та зв'язку - це організаційно-технічні засоби для взаємо­дії органів управління в бою та в повсякденній діяльності. Для організа­ції зв'язку застосовуються фельд'єгерський, факсимільний, телекодовий, телеграфний, телефонний, радіо-зв'язок. Зв'язок може реалізовуватися в дротовому режимі або з використанням радіо-мережі (напрямку).

Радіозв'язок є основним засобом в управлінні підрозділами у всіх видах бойової діяльності підрозділів.

Дротові засоби зв'язку застосовуються самостійно або в комплексі з радіозасобами під час розташування підрозділу на місці у вихідному районі та обороні.

Існують ще й сигнальні засоби зв'язку, які застосовуються для пере­давання зорових, звукових та світлових сигналів оповіщення, управ­ління та взаємодії.

Фельд'єгерський зв'язок передбачає передачу інформації посиль­ним. Це більш тривалий спосіб передачі інформації, але він є більш надійним і використовується під час завчасної підготовки до бойових дій, коли час для планування необмежений.

До факсимільного зв'язку належать засоби передачі текстової та гра­фічної інформації з використанням, наприклад, телефонних апаратів.

Телекодова інформація застосовується в засобах автоматизації си­стеми управління, це та інформація, якою обмінюються електронно- обчислювальні машини.