4. Особливості ведення бойових дій батальйонною тактичною групою

В основу ведення бойових дій покладені загальні принципи воєн­ного мистецтва з урахуванням ряду особливостей, які залежать від специфіки й умов виконання завдань.

Специфіка завдань визначається діями бтг у складі угруповань, що створюються для проведення спеціальної операції в прикордон­ному збройному конфлікті. Батальйонна тактична група може входи­ти в склад угруповань, що залучаються для прикриття державного кордону, ізоляції району конфлікту, може входити в склад сил і засо­бів ешелону охорони комунікацій й об'єктів, а також залучатися для блокування великих формувань.

Основні заходи, які повинні проводитися з врахуванням умов ви­конання завдань батальйонною тактичною групою:

^ підтримання бойової готовності підрозділів бтг на рівні, що до­зволяє застосовувати їх за будь-яких умов розвитку конфлікту;

^ забезпечення раптовості проведення бойових дій;

^ вибір часу, прийомів, способів, які дозволяють завдати ударів по противнику зненацька;

^ створення системи бойового чергування розвідувальних орга­нів, органів управління, ударних засобів та підрозділів для ведення бойових дій;

^ врахування особовим складом бтг ставлення місцевого населен­ня до конфлікту;

^ прогнозування й врахування можливих наслідків застосування зброї;

^ дотримання певних обмежень щодо застосування засобів ура­ження, особливо артилерії (реактивної артилерії);

^ дотримання обмежень щодо створення, охорони та позначення мінно-вибухових загороджень, а також дій у густонаселених районах;

^ завчасна морально-психологічна підготовка особового складу для дій у районі з певними територіальними, національно-етнічними та релігійними проблемами.

Дії батальйонної тактичної групи в складі сил прикриття державного кордону

Під час ведення бойових дій у складі сил прикриття державного кор­дону бтг приймає участь у забезпеченні перегрупування військ ЗВУ.

Для виконання завдань бтг виходить у район призначення поблизу державного кордону, розгортає базовий район, систему спостережен­ня в готовності до зриву проникнення на нашу територію НЗФ, Те­рУгр, ДРС і відбиття вторгнення передових частин противника.

У бтг із заняттям призначеного району в першу чергу організуєть­ся розвідка, система вогню, обладнуються в інженерному плані ротні опорні пункти, вогневі позиції артилерії, блокпости, готується систе­ма загороджень.

Відбиття вторгнення противника здійснюється шляхом його вогне­вого ураження й утримання займаного району оборони (позицій, ру­бежів, опорних пунктів).

Головна мета дій бтг щодо відбиття вторгнення передових частин противника полягає в тому, щоб веденням маневреної оборони зупи­нити противника й завдати йому максимальних втрат. При веденні маневреної оборони широко застосовуються послідовне утримання районів оборони (позицій, рубежів, опорних пунктів) на найбільш ва­жливих напрямках.

Дії розвідувальних органів концентруються на напрямах просу­вання (маршрутах руху) противника. Активізуються дії підрозділів бтг у засідках. Оборона ділянок місцевості здійснюється на широко­му фронті й будується на окремих доступних напрямках частіше всього в один ешелон.

Основні сили бтг повинні бути зосередженні на напрямках, які ви­водять до найбільш важливих районів (населених пунктів). На голов­ному напрямку бтг підсилюється артилерією, яка має на озброєнні високоточні боєприпаси. Для реалізації об'єктного методу вогневого ураження противника в тактичних групах організується тісна взає­модія з органами розвідки за принципами "розвідка - ураження” і "виявлення - ураження".

Крім того, до складу бтг можуть додаватися танкова рота і про­титанкові засоби, а також підрозділи інженерних військ. Оборона ділянок місцевості на головному напрямку будується у два ешело­ни. За сприятливих умов частина підрозділів другого ешелону бтг здійснює короткі раптові контратаки. Для проведення контратак, як правило, може залучатися танкова рота або рота на БМП при підтримці артилерії.

Фланги, проміжки, не зайняті військами, а також усі доступні для дій противника напрямки прикриваються мінно-вибуховими загородженнями. Танконебезпечні напрямки беруться під спосте­реження з передбаченням нанесення вогневих ударів із викорис­танням високоточної зброї.

Для ліквідації окремих груп противника, що чинять опір, організу­ються та проводяться розвідувально-пошукові дії. Виявлені групи противника блокуються й знищуються вогнем артилерії.

Дії бтг у складі сил, що залучаються для ізоляції району конфлікту

Батальйонній тактичній групі, що входить до ешелону ізоляції району конфлікту, призначається ділянка ізоляції, в якій перехоплюються всі комунікації та інші можливі шляхи пересування в район конфлікту. При цьому магістральні комунікації у важливих пунктах перекриваються двома блокпостами, що займаються підрозділами бтг.

Контрольні пункти цих блокпостів орієнтуються в різні боки для контролю транспорту, пішоходів, що наближаються. Другорядні дороги перехоплюються сторожовими заставами і постами, а польові (лісові, горні) дороги - секретами. Підходи до блокпостів обладнуються інженерними загородженнями. Проміжки між блок­постами також можуть перекриватися інженерними загороджен­нями та прикриватися вогнем. Відстані між блокпостами, контро­льними пунктами, сторожовими заставами, постами доцільно при­значати з урахуванням особливостей місцевості та забезпечення вогневого зв'язку між ними. При неможливості забезпечити вогне­вий зв'язок здійснюється цілодобове патрулювання дозорами в на­прямку сусіднього блокпоста.

За рубежем розгорнутих блокпостів розташовується базовий район бтг поблизу найбільш важливих комунікацій та шляхів, що є рокад­ними по відношенню до рубежу ізоляції. У базовому районі в повній бойовій готовності знаходяться чергові підрозділи артилерії й мобільні ударно-вогневі групи, що призначені для вогневої підтримки та під­силення блокпостів, а також для недопущення прориву противника. В окремих випадках для недопущення та ліквідації проривів против­ника також можуть залучатися сили й засоби РВ і А зі складу угрупо­вання загальної підтримки, що розташовані поблизу, чергові сили авіації, для управління якими до складу бтг додаються артилерійські та авіаційні навідники.

На ділянці ізоляції створюється система цілодобового спостережен­ня з охопленням усієї території та підходів до неї, система вогню та інженерних загороджень, тощо.

Дії батальйонної тактичної групи в складі сил і засобів ешелону охорони комунікацій та об'єктів

Залежно від розмірів та ступеня важливості об'єкти, що визначені, охороняються та обороняються підрозділами бтг.

У підрозділах бтг організується позиційна кругова оборона з обла­днанням району оборони (опорного пункту), зі створенням інженер­них загороджень, максимальним використанням особливостей місце­вості, захисних властивостей об'єктів. Для вогневої підтримки та під­силення бтг призначається артилерія й мобільні ударно-вогневі групи зі складу підрозділів, що знаходяться в базовому районі. Також мо­жуть призначатися сили та засоби РВ і А зі складу угруповання зага­льної підтримки, що розташовані в основних базових районах, а та­кож залучатися чергові сили авіації. У цьому випадку до складу бтг призначаються артилерійські та авіаційні навідники з технічними за­собами управління й наведення.

Дії батальйонної тактичної групи в складі сил, що залучаються для блокування великих формувань

Бойові дії бтг спочатку веде без втягування в ближній (контакт­ний) бій. У цьому разі вогневе ураження здійснюється вогнем артиле­рії, танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, протитанко­вої зброї (у тому числі для ураження захищених та важкодоступних вогневих точок, тощо), а також вогнем великокалібрових кулеметів, снайперської, вогнеметної зброї. Вогневе ураження ведеться не тільки для знищення виявлених об'єктів, але і для виснаження особового складу ДРС та НЗФ противника шляхом систематичного ведення вог­ню та нанесення вогневих ударів по їх районах оборони та базових районах. В окремих випадках після вогневого ураження, при вияв­ленні важливих об'єктів (елементів системи управління, підрозділів з озброєнням, застосуванням якого можуть завдаватися великі втрати) їх негайне та повне знищення може здійснюватися проведенням рей­ду батальйонною тактичною групою.

На окремих напрямках (у малонаселених районах) у разі неможли­вості здійснити надійне вогневе ураження противника, а також при введенні його в оману щодо існування шляхів виходу з блокованого району здійснюється дистанційне мінування.

Після надійного вогневого ураження противника на визначеному напрямі (зі ступенем ураження - більше 70) завдається стрімка атака з вогневою (у тому числі - авіаційною) підтримкою та супроводжен­ням із метою розчленування блокованих загонів НЗФ, ДРС, оточення та послідовного знищення.

Одночасно з блокуванням та розгромом НЗФ, ДРС противника в районі, що ними контролюється, проводяться бойові дії щодо очи­щення району від невеликих груп НЗФ і ДРС противника, ліквідації прихованих баз і складів.

Бойові дії тривають до повного очищення визначеного району від ДРС, НЗФ противника з багаторазовим прочісуванням місцевості в районах активізації дій противника, при цьому розвідка противни­ка ведеться постійно використанням усіх засобів.

Підрозділи бтг із відстані, що забезпечує недосяжність для про­титанкових засобів противника, вогнем бойових машин, танків, артилерії знищують групи противника, планомірно просуваючись по необхідних напрямках. При цьому вживаються ефективні за­ходи щодо закріплення підрозділів, недопущення повернення про­тивника на перевірені ділянки місцевості та встановлення конт­ролю над районом.

Питання для контролю та самоконтролю знань

1. Для боротьби з яким противником може залучатися бтг.

2. Склад батальйонної тактичної групи, завдання та умови веден­ня бойових дій, що його визначають.

3. При яких умовах та при виконанні яких завдань в склад бтг можуть бути залучені артилерійський дивізіон і механізована рота.

4. При виконанні яких завдань до складу бтг залучення артиле­рійського дивізіону не обов'язкова.

5. До виконання яких завдань в межах району відповідальності ЗВУ можуть залучаються бтг.

6. Спеціальні способи бойових дій і їх зміст.

7. Форми вогневого ураження. Варіант завдання далеких вогневих ударів по об'єктах противника в межах зони досяжності вогню арти­лерії бтг показати на схемі.

8. Зміст безпосередньої підготовки бойових дій батальйонної так­тичної групи.

9. Зміст замислу командира бтг на бойові дії.

10. Основні питання, які складають зміст завдань, що ставляться підрозділам бтг.

11. Загальні питання, які потребують узгодження при організації та здійснення взаємодії.

12. Основні питання організації та здійснення управління підрозді­лами батальйонної тактичної групи.

13. Пункти управління бтг і їх склад, безпосередня охорона елемен­тів ПУ та системи зв'язку.

14. Основні питання організації та здійснення забезпечення бойо­вих дій батальйонної тактичної групи.

15. Основні заходи, які повинні проводитися із враховуватися умов виконання завдань батальйонною тактичною групою.

16. Зміст дій батальйонної тактичної групи в складі сил прикриття державного кордону.

17. Зміст дій батальйонної тактичної групи в складі сил, що залуча­ються для ізоляції району конфлікту.

18. Зміст дій батальйонної тактичної групи в складі сил і засобів ешелону охорони комунікацій і об'єктів.

19. Зміст дій батальйонної тактичної групи в складі сил, що залуча­ються для блокування великих формувань.

Тестові питання для самооцінювання

1. Під час дій у районі конфлікту батальйону (роті) призначається район (зона) відповідальності:

а) батальйону - по фронту до 10-20 км, у глибину 5-10 км; роті - по фронту до 5-10 км, у глибину до 3-5 км;

б) батальйону - по фронту до 30-40 км, у глибину 15-20 км; роті - по фронту до 10-15 км, у глибину до 5-7 км;

в) батальйону - по фронту до 25-35 км, у глибину 15-25 км; роті - по фронту до 10-15 км, у глибину до 7-10 км;

г) батальйону - по фронту до 30-35 км, у глибину 10-15 км; роті - по фронту до 8-15 км, у глибину до 4-7 км.

2. Пошук - спосіб бойових дій, який полягає:

а) у послідовному огляді місцевості у визначеному районі з метою виявлення об'єктів противника. У залежності від кількості підрозділів, сил і засобів розвідки, що виділяються, пошук може бути суцільним або вибірковим;

б) у послідовному огляді місцевості у визначеному районі з метою виявлення об'єктів противника та їх знищення;

в) у огляді місцевості у визначеному районі з метою виявлення осо­бового складу противника та його угруповань;

г) у послідовному огляді місцевості у визначеному районі з метою виявлення об'єктів противника в залежності від кількості підрозділів, сил і засобів розвідки.

3. Наліт - спосіб бойових дій підрозділів бтг, який полягає:

а) у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт противника з метою його знищення, захоплення документів, знищення або захоплення ОВТ, матеріально-технічних засобів, а та­кож для закріплення на передовому рубежі;

б) у нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт про­тивника з метою його знищення, захоплення документів, а також для звільнення своїх полонених (заручників);

в) у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт противника з метою його знищення, а також для звільнення своїх полонених (заручників);

г) у раптовому нападі на завчасно вибраний або знову виявлений об'єкт противника з метою його знищення, захоплення документів, знищення або захоплення ОВТ, матеріально-технічних засобів, а та­кож для звільнення своїх полонених (заручників).

4. Рейд - спосіб бойових дій бтг, який полягає в:

а) стрімкому просуванні по території, що контролюється противни­ком, установлення свого базового району, блокпостів, окремих пунк­тів, а також встановлення контролю над визначеним районом;

б) стрімкому просуванні по території, що контролюється проти­вником, і веденні бою з метою послідовного захоплення та зни­щення (виводу з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів противника, встановлення свого базового району, блокпо­стів, окремих пунктів;

в) стрімкому просуванні по території, що контролюється противни­ком, і веденні бою з метою послідовного захоплення та знищення (ви­воду з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів проти­вника, встановлення свого базового району, блокпостів, окремих пун­ктів, встановлення контролю над визначеним районом;

г) стрімкому просуванні по території з метою послідовного захоп­лення та знищення (виводу з ладу) раніше призначених або знову виявлених об'єктів противника, встановлення свого базового райо­ну, блокпостів, окремих пунктів, встановлення контролю над ви­значеним районом.

5. Для виконання завдань щодо блокування противника створю­ється:

а) прикордонні застави, система блокпостів, контрольно-спосте­режних та контрольно-перепускних пунктів, сторожових застав (пос­тів) на ймовірних напрямках висування передових загонів, НЗФ, ТерУгр, ДРС противника;б) система блокпостів, контрольно-спостережних та контрольно- перепускних пунктів, сторожових застав (постів), опорних пунктів взводів, рот, ротних тактичних груп на ймовірних напрямках вису­вання передових загонів, НЗФ, ТерУгр, ДРС противника;

в) система опорних пунктів взводів, рот, ротних тактичних груп на імовірних напрямках висування передових загонів, НЗФ, ТерУгр, ДРС противника;

г) система блокпостів, опорних пунктів взводів, рот, ротних такти­чних груп на ймовірних напрямках висування передових загонів, НЗФ, ТерУгр, ДРС противника.ПІСЛЯМОВА

У військово-політичній літературі знайшли відображення різні ва­ріанти визначення обороноздатності, її структури й співвідношення з іншими поняттями. Найчастіше обороноздатність розглядається як сукупність економічного, соціального, політичного, духовного й воєн­ного потенціалів. Існують й інші погляди на обороноздатність держа­ви як частину реалізованого воєнного потенціалу, сукупність еконо­мічного, політичного, соціального й морального факторів. Таким чи­ном, обороноздатність держави - сукупність тих матеріальних і духо­вних сил і засобів суспільства, які можуть бути використані держа­вою для успішного стримування, а при необхідності - відбиття агре­сії. Усі сфери громадського життя повинні бути залучені до процесу формування оборонних можливостей держави.

У реальному житті тільки певна частина сил і засобів у тій або ін­шій сфері життя суспільства використовується на потреби оборони країни. Виходячи з можливостей наукового знання та потреб війсь­ково-політичної практики, пропонується використовувати такий під­хід для розгляду обороноздатності, при якому її структура охоплювала б найбільш повну сукупність потенціалів, які по-різному впливають на процес формування обороноздатності. Це не обмежує структуру обороноздатності, а навпаки, дозволяє розглядати її як систему, що постійно вдосконалюється. Реалізація такої складної структурованої системи обороноздатності досягається тільки за умови об'єднання по­тенційних можливостей держави й всіх людей, що є її громадянами.

Компонентами обороноздатності держави є географічний, демо­графічний потенціал, економічний, духовний потенціали, що в систе­мі збройних сил займають особливе місце.

Від підготовки воїна-захисника Вітчизни залежить міцність війсь­кових колективів від відділення до армійського корпусу, від підготов­ки військових колективів залежить міцність нашої армії.

Фізична підготовка курсанта вищого військового навчального за­кладу визначає на полі бою його індивідуальну тактичну підготовку, коли спортивна вправа стає тактичним прийомом, а сукупність так­тичних прийомів дозволяє створити тактичні способи ведення зага­льновійськового бою. Уміння якісно виконувати спортивні вправи в повсякденному житті під час війни перетворюється в безумовне виконання бойового завдання.

Починаючи з 90-х років ХХ ст. учені й військові фахівці розробили ряд теорій і концепцій формування оборонних можливостей держави. Основою обороноздатності держави виступає її економічний потенці­ал. Економічний потенціал - це можливості держави щодо забезпечен­ня матеріальних потреб суспільства, а також продовження процесу виробництва всього необхідного у випадку агресії. У суспільстві фор­муються в різних сферах соціальний, політичний, духовний, науково- технічний потенціали. Бойовий потенціал і бойова міцність держави виражають потенційні й реальні можливості збройних сил, склад і роз­міри тих матеріальних і духовних компонентів, що набирають силу у випадку виникнення воєнних дій, агресії проти держави.

Світова військово-політична практика говорить про нерозривну єдність матеріальних і духовних сил країни. Матеріальний фактор кожної з воюючих сторін є джерелом й основою духовного, соціально­го й політичного потенціалів у процесі воєнних дій. Тоді зрозуміло, обороноздатність є величина відносна. Реальні її розміри можна ви­значити тільки в співвідношенні з військовою потужністю (обороноз­датністю) іншої держави на основі зіставлення потенційних і динамі­чних можливостей протиборчих сторін. Деякими вченими й військо­вими фахівцями обґрунтовується концепція розумної достатності в забезпеченні обороноздатності держави, сутність якої полягає в то­му, що держава повинна мати такі мінімальні кількісні і якісні показ­ники воєнних потенціалів, які б забезпечували надійну оборону й без­пеку країни відповідно до рівня існуючих загроз.

Економічний потенціал держави визначає внутрішню й зовнішню політику, створює відповідні державні структури, у тому числі й Збройні Сили, які позитивно впливають на розвиток економічного потенціалу.

Майбутнє України - у русі по шляху прогресу, де особистість Люди­ни й Громадянина будуть центром усього розвитку незалежної Украї­ни, що займе завдяки цьому гідне місце в родині європейських і сві­тових народів.