Основні етапи, форми і способи підготовки миротворчих контингентів і персоналу Збройних сил України для участі в міжнародних миротворчих діях

Аналіз взаємозв'язку між послідовністю поетапного планування опера­ції Департаментом миротворчих операцій секретаріату ООН й алгорит­мом прийняття рішення щодо участі України в міжнародних миротвор­чих операціях дозволяє визначити наявність двох головних циклів опра­цювання запитів ООН - попереднього та офіційного (рис. 15.1.3.). При­чому під час попереднього запиту в силу відсутності концепції визначеної миротворчої операції організацією зазначаються тільки попередні відо­мості про операцію. Остаточне визначення складу миротворчих сил здій­снюється на етапі підготовки до розгортання.

Розглядаючи окремо заходи або дії, що повинні здійснюватись у Міністерстві оборони та Збройних силах України, можна зробити висновок: у підготовці представників Збройних сил України до участі в міжнародній миротворчій операції також доцільно визна­чити два етапи - попередньої та безпосередньої підготовки. Ці етапи базуватимуться на загальній підготовці Збройних сил України до участі в миротворчій діяльності. Крім того, має прово­дитися підготовка миротворчого контингенту при виконанні ми

-

б*

>4 г

ри _пр ^п п

е

ни

)Я Я

—>

ю

а

І

и

лЦ 8 <в п а

0. К

1. е

М

%Ч

і11 В * ^ е

^ап

дз

ае

РнЮ

т

ни

^ен

§ л

2&

о.>>

П

8"

Попередній І запит і

Офіційний запит

Стосовно початку та тривалості кожного етапу потрібно зазначити: ^ загальна підготовка Збройних Сил України до участі у ММО здійснюється постійно;

^ попередня підготовка повинна починатися (^) із з'ясування та обґрунтування воєнно-політичної доцільності участі Збройних

нр

-■т>

и

н

о^:з

Направлення до району виконання миротворчих завдань

"і и &

О :£ » й

и

§’5

ь я

Етап попереднього планування )

Фаза		Фаза вивчення району операції	і і і	Етап підготовки до розгортанню		Етап рішення Ради Безпеки ООН
попереднього планування			і * і і і і
! і			і	▲ і

Рис. 15.1.3. Цикли опрацювання запитів ООН щодо участі в ММО

н <3

О А О М

И ^

1 1	1	Попередня	) Безпосередня
	1	підготовка	підготовка
1	1		1 1
1 1 1	1		М ! і і
0	І1		Ь Т. доба

ротворчих завдань, яка починається після прибуття особового складу до місця проведення ММО та прийняття зони відповідаль­ності. Таким чином об'єктивно існує чотири етапи підготовки ми­ротворчих контингентів і миротворчого персоналу для участі у ви­значеній ММО, а саме: загальний, попередній, безпосередній та етап підготовки в районі ММО.

Такий розподіл етапів підготовки було покладено в основу при роз­робці Інструкції про підготовку миротворчих контингентів і миротво­рчого персоналу Збройних сил України для участі в міжнародних ми­ротворчих операціях.

сил України у визначеній ММО після надходження до Міноборони від МЗС України неофіційного запиту й продовжуватися за умови надання до МЗС України пропозицій Міноборони України щодо доцільності такої участі;

^ безпосередня підготовка миротворчих контингентів чи миро­творчого персоналу (1₂) розпочинається відразу після остаточного уточнення ООН завдань і чисельного складу українських миротвор­ців. Це наступає перед поданням пропозицій щодо участі в ММО Президенту України.

Таким чином безпосередня підготовка розпочинається після ви­дання на підставі відповідного рішення Президента України наказу (директиви) Міністра оборони України про формування та організа­цію підготовки миротворчого контингенту або наказу (директиви) на­чальника Генерального штабу Збройних сил України про організацію підготовки миротворчого персоналу.

Порядок прийняття рішення про направлення українських миротво­рчих контингентів регламентується законодавством України, де зазна­чається, що Указ Президента про направлення схвалюється Верховною Радою України. Відправлення підрозділів є складовою частиною безпо­середньої підготовки та починається з моменту вручення офіційного за­питу представникові постійної місії України при ООН (1^).

Після відповідей на запитання стосовно кількості етапів підготов­ки, початку кожного з етапів можна приблизно підрахувати мініма­льну тривалість цих етапів.

Із цією метою необхідно визначити кількість посадових осіб й уста­нов, які на різних етапах підготовки беруть учать у відпрацюванні пропозицій та прийнятті рішень, а також тривалість часу на ці дії.

Нормативно встановлено, що на відпрацювання державною уста­новою термінового документа дається десять робочих днів. Потрібно зауважити, що деякі посадові особи та установи задіяні двічі, напри­клад для розробки та видання розпоряджень, а потім для узагальнен­ня та прийняття рішення.

Виходячи з цього, можна зробити висновок стосовно термінів кож­ного з етапів і встановити їх відповідно до вимог ООН.

Аналіз процесу розгляду можливості та воєнно-політичної доцільно­сті участі Збройних сил України у визначеній ММО та прийняття від­повідних рішень показує (рис. 15.1.3.), що він складається з понад 10 послідовних етапів. На кожному з них відповідні органи держав­ного або військового управління різного рівня або приймають рішен­ня, або відпрацьовують пропозиції. З урахуванням зазначеного мож­на визначити, що тривалість етапу попередньої підготовки орієнтов­но складає 100 діб.

На етапі безпосередньої підготовки, крім регламенту Верховної Ра­ди України, на часові обмеження впливають також діяльність Ради безпеки та ДМО секретаріату ООН. Також слід врахувати термін, встановлений для переміщення миротворців. Тобто ми маємо вже чо­тири складових.

Як свідчить досвід, позачерговий розгляд Верховною Радою України законопроекту про схвалення рішення щодо направлення підрозділів ЗС України до інших держав скорочує термін затвердження відповідно­го закону до одного тижня. Так, наприклад, найкоротший термін, який мав місце за останні десять років між схваленням Верховною Радою України Указу Президента та прийняттям резолюції Радою безпеки ООН про проведення миротворчої операції, складав п'ять діб.

Тому можна зробити висновок стосовно мінімального терміну для проведення етапу безпосередньої підготовки миротворчих континген­тів Збройних сил України. Він складає 5-42 доби. Відповідно для миро­творчого персоналу Збройних сил України - 19 діб.

Виходячи з вказаних часових обмежень для проведення кожного

з етапів, можна планувати відповідні дії або заходи, розробляти від­повідні нормативні документи, плани та програми підготовки миро­творчих контингентів і миротворчого персоналу.

Необхідно зазначити, що все, що розглянуто вище, стосується пла­нової підготовки миротворчих контингентів і миротворчого персоналу Збройних сил України до участі в ММО під егідою ООН.

Форма підготовки миротворчих контингентів і миротворчого пер­соналу визначає спосіб організації підготовки. Залежно від зовніш­ніх і внутрішніх чинників підготовка миротворчого контингенту та миротворчого персоналу може проводиться за повною та скороче­ною формами.

Повна форма характеризується змістом підготовки та часом для здійснення заходів підготовки. Підготовка за повною формою здійс­нюється протягом шести місяців і більше. Скорочена за формою під­готовка потребує меншого часу, проходження всіх етапів підготовки здійснюється протягом шести місяців і менше.

Спосіб підготовки миротворчих контингентів і миротворчого пер­соналу - це порядок і прийоми застосування сил і засобів для вирі­шення завдань в інтересах досягнення мети підготовки. Підготовка миротворчого контингенту та миротворчого персоналу може здійсню­ватися послідовним і паралельним способами або їх комбінацією, але включає всі дії або процедури відповідно до прийнятої в Збройних силах України нормативно-правової бази для підготовки миротворчих контингентів і миротворчого персоналу Збройних сил України для участі в міжнародних миротворчих діях.

Особливості підготовки миротворчих контингентів і персоналу Збройних сил України у ході багатонаціональних навчань

Важливим аспектом забезпечення готовності підрозділів Збройних сил України до виконання завдань у міжнародних миротворчих опе­раціях є участь у проведенні багатонаціональних навчань із миротво­рчої тематики, які за своєю суттю є комплексними заходами, що до­зволяють в умовах, максимально наближених до реальних, всебічно перевіряти рівень готовності сил та засобів Збройних сил України, їх взаємосумісність із підрозділами збройних сил інших держав під час проведення різнопланових операцій з підтримання миру.

Метою цих навчань залишається як загальна перевірка оператив­ної здатності міжнародних сил швидкого реагування або багатонаці­ональних сил (сухопутний чи морський компоненти) своєчасно та які­сно виконувати завдання під час проведення операцій із підтриман­ня миру, так і відпрацювання окремих елементів миротворчих і по­шуково-рятувальних операцій (організації та здійснення управління, матеріально-технічного забезпечення, зв'язку; застосування аеромобі- льних підрозділів і підрозділів спеціального призначення; відпрацю­вання правил застосування зброї під час несення служби в районі конфлікту; ведення переговорів і робота із засобами масової інфор­мації; організації взаємодії між урядовими організаціями країн для протидії міжнародним злочинним угрупованням; визначення й обго­ворення нових викликів та загроз міжнародній безпеці тощо).

Загалом, удосконалення взаєморозуміння між підрозділами (шта­бами) Збройних сил України та збройними силами інших держав і до­сягнення їх оперативної та технічної взаємосумісності є метою прак­тично всіх міжнародних навчань, включаючи ті, що безпосередньо не належать до проведення миротворчих операцій.

Відповідно до Закону України "Про порядок допуску та умови пе­ребування підрозділів збройних сил інших держав на території Украї­ни" від 22.02.2000 було проведено цілу низку навчань різного рівня (від взводного до бригадного) із залученням підрозділів Збройних сил України. Ці навчання мали як багатонаціональний, так і двосторонній характер. Представники Збройних сил України також залучаються до участі в навчаннях за кордоном на посадах штабних офіцерів.

Участь Збройних сил України в багатонаціональних військових на­вчаннях із миротворчої тематики дозволяє:

^ зміцнити міжнародний авторитет України як повноправної дер- жави-партнера із розбудови та забезпечення стабільності в євроатла­нтичному регіоні;

^ підтримати процес реформування Збройних сил України, у тому числі використати досвід країн-партнерів і забезпечити реалізацію положень Плану дій Україна-НАТО та відповідного Цільового пла­ну в частині, що стосується врахування в цьому процесі стандар­тів Альянсу; підвищити рівень взаємосумісності органів управлін­ня, підрозділів і частин, насамперед виділених для участі в ППОС, із військовими формуваннями збройних сил держав-членів НАТО та партнерів;

^ перевірити здатність штабів різного рівня щодо організації та проведення спільних навчань. Офіцери, штаби та підрозділи Сухопу­тних військ Збройних сил України, які брали участь у цих заходах, набули досвіду в плануванні та проведенні миротворчих операцій у складі багатонаціональних штабів і миротворчих контингентів, пе­ревірили рівень взаємосумісності з підрозділами збройних сил дер- жав-членів НАТО, виявили свою спроможність до спільних дій у небе­зпечних регіонах світу;

^ удосконалити рівень бойової підготовки підрозділів Збройних сил України, покращити їх потенційну здатність до участі у виконанні миротворчих, пошуково-рятувальних, гуманітарних місій і завдань тощо. Здійснено вагомий вклад у підвищення ефективності процесу бойової підготовки військ за світовими стандартами;

^ здійснити специфічну фахову підготовку офіцерів, прапорщи­ків, а також особового складу підрозділів, які залучаються до орга­нізації та проведення багатонаціональних навчань. Такі заходи є останньою фазою в загальній системі мовної та фахової підготовки офіцерів, перевіркою стану підрозділів, які залучені до процесу планування й оцінки сил і засобів Збройних сил України, заявлених до системи Резервних угод ООН, підрозділів, які готуються як ми­ротворчі контингенти, перевіркою їх готовності до участі в миро­творчих операціях;

^ удосконалити матеріально-технічну базу та відповідну інфра­структуру Збройних сил України шляхом реалізації коштів, які виді­ляються на підготовку навчань як з бюджету Міністерства оборони, так і за рахунок асигнувань іноземних держав (міжнародних органі­зацій). Загальновійськові полігони оперативних командувань отри­мали реальну можливість не тільки підтвердити статус одних із кра­щих полігонів у Європі, спроможних забезпечити прийом і розгор­тання підрозділів збройних сил інших держав та якість їх бойового навчання, але й практично здійснити заходи щодо удосконалення своєї інфраструктури;

^ практично реалізувати вимоги Закону України "Про демократич­ний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави".

У цілому, підготовка та участь Збройних сил України в багатонаці­ональних навчаннях сприяла реалізації пріоритетних напрямів воєн­ної реформи в Україні та була спрямована на досягнення низки цілей партнерства та національних цілей воєнної реформи в Україні.

Так, наприклад, протягом 2003 р. представники та підрозділи Збройних сил України взяли участь у 24 багатонаціональних військо­вих навчаннях (командно-штабні навчання - 7, комп'ютерні команд­но-штабні навчання - 4, навчання із залученням військ - 13), тоді як у 2002 році - у 19 навчаннях.

Серед найбільш значимих навчань із миротворчої тематики, в яких постійно беруть участь Збройні сили України, слід відзначити такі: "Кооператив Адвенче Ексчендж", "Козацький експрес", "Кооператив Партнер", "Сі Бриз", "Щит миру", "Козацький степ".

За підсумками проведення багатонаціональних навчань в Україні можна зробити висновок, що вони планувалися та проводилися від­повідно до стандартів НАТО.

Особливе значення підготовки миротворчих контингентів і персо­налу Збройних сил України в ході багатонаціональних навчань поля­гає в тому, що така підготовка сприяє виконанню заходів оборонної реформи в нашій державі.

У зв'язку з цим передбачається, що на базі Об'єднаних сил швид­кого реагування Збройних сил України мають бути підготовлені під­розділи, які були б взаємосумісними з військовими формуваннями НАТО для спільних дій в операціях із підтримання миру, а також гу­манітарних та пошуково-рятувальних операціях. При цьому значна увага приділяється збереженню своїх національних переваг і досвіду у військовій галузі.

Реалізація цих напрямів дозволяє:

^ позитивно впливати на зміцнення авторитету України на світо­вій арені, сприяти розвитку співробітництва з євроатлантичними та регіональними європейськими структурами безпеки;

^ розвивати взаєморозуміння та взаємовигідні відносини з усіма країнами на двосторонній та багатосторонній основі, створюючи сво­єрідний клімат довіри та братерства;

^ збагатитися бойовим досвідом участі в миротворчих операціях;

^ досягти взаємосумісності підрозділів ЗС України та країн- членів НАТО;

^ розвивати військову інфраструктуру;

^ отримувати додаткові кошти для держави;

^ сприяти проведенню заходів оборонної реформи в нашій державі.

Оцінка готовності миротворчих контингентів Збройних сил України для участі в міжнародних миротворчих операціях у складі об'єднаних збройних сил коаліцій країн

Загальні положення

Перевірка готовності миротворчих контингентів (сертифікація) здійснюється з метою визначення їх здатності до виконання завдань за призначенням.

Перевірка готовності миротворчих контингентів проводиться як у місці постійної дислокації (миротворчих контингентів або військо­вих частин, на базі якого вони готуються (військових частин-форму- вачів), так і на полігонах Сухопутних військ.

Контроль готовності визначених миротворчих контингентів до ви­конання миротворчих завдань може здійснюватися:

^ комплексними комісіями управлінь (департаментів) центрально­го апарату Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України;

^ комісіями головних командувань відповідних видів Збройних сил України, від яких виділяються миротворчі контингенти для участі в міжнародній миротворчій операції.

Відповідальність за безпеку під час виконання навчальних завдань, польотів, стрільб та інших заходів, що проводяться під час перевірок, несуть командири військових частин-формувачів. Особи, які переві­ряють, не повинні втручатися в хід заходів, що проводяться за пла­нами перевірок, але мають право й зобов'язані припинити їх прове­дення в разі порушення вимог заходів безпеки керівництвом заходів (занять) або особовим складом миротворчого контингенту. Про це во­ни повинні негайно доповісти голові комісії та командиру військової частини-формувача. Голова комісії повинен прийняти рішення щодо доцільності продовження перевірки та доповісти посадовій особі, за розпорядженням якої проводиться перевірка.

Перевірка готовності миротворчих контингентів Збройних сил Украї­ни здійснюється на підставі наказу (директиви) Міністра оборони Укра­їни або начальника Генерального штабу Збройних сил України про на­правлення (ротацію) миротворчого контингенту для участі в ММО.

Особовий склад миротворчих контингентів повинен:

^ мати позитивний результат медичного, військово-професійного та психологічного відбору;

^ мати високий рівень фізичної підготовки;

^ знати мету, завдання миротворчої операції й свою роль у ній;

^ знати особливості воєнно-політичної обстановки, географічного положення та кліматичних умов регіону, де проводиться миротворча операція, звичаї та релігію держави перебування;

^ знати основи законодавства, дотримуватися основних положень керівних документів, що регламентують діяльність і правила поведін­ки українських військовослужбовців за кордоном;

^ знати основи міжнародного гуманітарного права;

^ знати визначення та поняття офіційної робочої мови, що вжива­ється в миротворчій операції;

^ знати основні стандартні оперативні процедури ООН/НАТО та вміти відпрацьовувати плануючі, облікові та звітні документи;

^ знати тактичні прийоми та способи виконання миротворчих завдань;

^ знати питання щодо мінної безпеки;

^ знати порядок застосування зброї (озброєння);

^ уміти користуватися топографічними картами й технічними за­собами зв'язку;

^ уміти користуватися засобами індивідуального та колективного захисту від зброї масового ураження, використовувати захисні влас­тивості штатної техніки, фортифікаційних споруджень і місцевості; уміти надати першу медичну допомогу;

^ уміти розпізнавати системи озброєння й техніки, що використо­вуються формуваннями конфліктуючих сторін і миротворчими сила­ми інших держав у районі ММО;

^ уміти виконувати роботу щодо обслуговування озброєння та техніки.

Перевірка готовності миротворчих контингентів Збройних сил України для участі в ММО здійснюється за предметами Програми під­готовки та бойового злагоджування підрозділів, які призначені для виконання завдань у складі миротворчих контингентів.

Представники засобів масової інформації залучаються до участі в перевірках із дозволу Міністра оборони України або начальника Генерального штабу Збройних сил України.

Організація перевірок

На підставі наказу (директиви) Міністра оборони України або начальника Генерального штабу Збройних сил України про направ­лення (ротацію) миротворчого контингенту для участі в ММО орган, відповідальний за підготовку миротворчого контингенту для участі в ММО, визначає голів і кількісний склад комісій (контрольних сер­тифікаційних груп), що будуть проводити перевірки.

До складу комісій можуть залучатися генерали та офіцери управлінь (департаментів) центрального апарату Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України, команду­вань видів Збройних сил України, управлінь оперативних коман­дувань, науково-дослідних установ Збройних сил України центра­льного підпорядкування та підпорядкованих командуванню видів Збройних сил.

Голова комісії організовує розробку програми перевірки відповід­ного об'єкта й подає на затвердження посадовій особі, яка його приз­начила, за три тижня до початку перевірки.

У програмі перевірки повинні бути визначені: мета перевірки; тер­мін проведення перевірки; місце проведення; склад комісій; питання, які підлягають перевірці; хто залучається до перевірки; перелік осно­вних завдань і вправ, що виконуються під час проведення перевірки. Програма перевірки доводиться до відома командирів військових ча- стин-формувачів за 14-15 діб до початку перевірки.

На підставі програми перевірки командирами військових частин- формувачів складається розклад перевірки, який затверджується го­ловою комісії за 7-8 діб до початку перевірки й доводиться до об'єктів перевірки за 3-5 діб до початку перевірки. Тривалість перевірок не повинна перевищувати 10 діб.

За результатами перевірки на об'єкті перевірки голова комісії ого­лошує оцінки з елементів перевірки, загальну оцінку об'єкта перевір­ки та визначає завдання щодо усунення виявлених недоліків.

Узагальнені результати перевірки відображаються у відповідних актах.

Акти затверджуються посадовою особою, за рішенням якої ство­рювалася комісія.

Основні елементи перевірки

Основними елементами перевірки є: якість укомплектованості особовим складом; стан планування навчання та спеціальної підго­товки миротворчих контингентів; стан навчання та спеціальної пі­дготовки; морально-психологічний стан особового складу та війсь­кової дисципліни; стан технічного забезпечення та забезпечення військово-технічним майном; стан організації зв'язку та управлін­ня; стан тилового забезпечення; стан медичного забезпечення; рі­вень керівництва.

Порядок оцінки елементів перевірки підготовки миротворчих кон­тингентів та персоналу Збройних сил України для участі в міжнарод­них миротворчих діях можна знайти в керівних документах.