2. Вбае, таеп, 4 зрбр, зрп, 142 бойових літаки, за типами: 55 Міг-21, 45 Міг-29, 53 Су-22, 25 Ан-2, 10 Ан-26, 2 Ан-28, 12 Як-40, 2 Ту-154, 110 тб-и; засобів ппо: 3 бл-2,20 бл-3, 3 бл-4, 2 бл-5.

Військово-морські сили (14,3 тисячі осіб) мають флот (3 флотилії), аві­ацію та берегову оборону. До флоту входять: 5 ПЧ, 2 ФР УРО, 1 ФР,

2. МРК, 2 РКА, 14 ПК, 6 ТДК, 22 МТК, 3 ДКА, 2 РЗК та інші.

Авіацію (2 тисячі осіб) складають 3 дивізії, ескадрильї: літаків - 4, гелі­коптерів - 2, змішані - 1; літаків - 29, гелікоптерів - 32.

Прикордонна охорона - 4 великих і 17 малих ПКА.

Болгарія

Збройні сили Болгарії (населення - 7,45 мільйонів осіб), здійснюючи комплектування за призовом, мають чисельність 51 тисячу осіб із бю­джетом у 630 мільйонів доларів.

Сухопутні війська (25 тисяч осіб) мають: 3 військових округи, 8 бригад (2 тбр, 2 мбр, 3 абр та легкопіхотну), 3 окремих бригади (ра­кетну ОТР, розвідки, інженерну), 5 полків (Командос, 2 інженерних,

2. ЗЗМУ), 7 полків резерву та територіальної оборони та 6 бригад ре­зерву. Озброєння: 36 ПУ ОТР, 1474 танки, 214 БМП, 18 БРДМ, більше 1700 гармат ПА, 359 мінометів, 222 РСЗО БМ-21, 200 ПУ ПТКР, 400 гармат ЗА, 67 ПУ ЗКР.

Військово-повітряні сили (13,1 тисяч осіб) мають 137 бойових літаків та 25 бойових гелікоптерів (вбап - 39 СУ-25, 3 вап - 64 Міг-23, 77 Міг-21, 21 Міг-29, рап - 21 Су-22, 10 Міг-21, тап - Ту-134, 2 Ан-24 та ін., 2 вап - Мі-8, Мі-17, Мі-24 та ін.).

Військово-морські сили (4,37 тисяч осіб) мають ПЧ, МРК, 7 МПК, 20 МТК, 2 ДК, 7 ДКА, 14 ВСУ. Авіація (260 осіб) має 1 ае ПЛВ (3 Мі-14). Берегові війська включають 2 полки (20 батарей артилерії і ПКР).

Угорщина

Угорщина (10,006 мільйонів осіб) також здійснює комплектування збройних сил (32,3 тисячі осіб) за призовом, витратила у 2005 році 1,43 мільярди доларів. Виходу до моря країна не має, тому військово- морських сил не створено.

Сухопутні війська (23,95 тисяч осіб) мають штаб СВ, штаб військ га­рнізону, 2 мпбр, змішана артилерійська й інженерна бригади, полки (військової поліції, тилового забезпечення), батальйонів (2 розвідуваль­них, бронетанковий, ЗЗМУ), крило армійської морської авіації,

2. Навчальних центри. Озброєння: 238 танків, 490 бмп, 458 бтр, 104 брм, 310 ббм, 573 гармати па, 364 пу пткр, 268 протитанкових гармат, 186 зенітних гармат, 348 пзрк.

Військово-повітряні сили (7,5 тисяч осіб) мають 14 бойових літаків Міг-29, 49 бойових ікоптерів Мі-24, 2 вбап, вап, 2 зрп.

Висновки:

^ форма комплектування збройних сил залежить від економічних можливостей держави й розрізнюється на призивний спосіб, на добро­вільній основі та змішаний спосіб;

^ рівень підготовки збройних сил є вищим при добровільному спосо­

бі комплектування.

2. Структура сил спеціальних операцій іноземних країн світу і принципи їх бойового застосування. Структура сил спеціальних операцій провідних країн світу

Сили спеціальних операцій США мають розгалужену структуру об'є­днань, з'єднань, частин та підрозділів, яка підпорядковується прези­денту як головнокомандувачу збройними силами країни. Комітету начальників штабів підпорядковані об'єднані командування як на континенті США, так у різних регіонах планети. Організаційна струк­тура командування сил спеціальних операцій Збройних сил США приведена на рис. 14.2.1. Крім того, є частини і підрозділи спеціаль­них операцій у видах збройних сил, які підпорядковуються міністру оборони через командування сил спеціальних операцій. Сили спеціа­льних операцій входять до складу регулярних військ, резерву та наці­ональної гвардії в армії (сухопутних військ) і ВПС, у ВМС національна гвардія не існує.

Об'єднане командування сил спеціальних операцій збройних сил на континентальній частині США зі штабом у м. Мак-Діл (штат Фло­рида) підпорядковує собі міжвидове командування спеціальних опе­рацій (авіаційну базу Поуп, штат Південна Кароліна) та службу роз­відувального забезпечення у Форт-Бельвуар (штат Вірджинія). Через командування сил спеціальних операцій видів збройних сил США об'єднане командування може застосовувати їх з'єднання, частини та підрозділи для вирішування відповідних завдань на континенті. До завдань командування сил спеціальних операцій видів збройних сил входить планування та координація бойового застосування з'єд­нань, частин та підрозділів під час виконання ними поставлених за­вдань, розробка політики ССО ЗС США. Через об'єднане команду­вання спеціальних операцій Збройних сил США контролюється стан бойової готовності сил спеціальних операцій в зонах, які найбільше відповідають вимогам зменшення часу реакції США на воєнно- політичну обстановку в державах даного регіону, надається допомо­га в плануванні та проведенні СО.

Командування ССО сухопутних військ (СВ) включає штаб, п'ять груп спеціального призначення, полк "рейнджерів", групу психологіч­них операцій (5 батальйонів), батальйон зв'язку з цивільною адмініст­рацією (ЗЦА), 2 батальйони (зв'язку і загальної підтримки), авіаційний полк спеціальних операцій - усього налічується 15300 осіб.

Резерв командування спеціальних операцій: 2 групи спеціального призначення, чотири командування і вісім бригад зв'язку, дві групи психологічних операцій, 36 підрозділів зв'язку. Особового складу на­лічується: у резерві - 7800 осіб, у національній гвардії - 2800 осіб. Структура сил спеціальних операцій сухопутних військ США приве­дена на рис. 14.2.2.

Штаб командування сил спеціальних операцій сухопутних військ розташований у Форт-Брегг (штат Північна Кароліна). При штабі утримується оперативна група спеціального призначення "Дельта",

3. 5, 7 групи сил спеціальних операцій, 96 батальйонів зв'язку з ци­вільною адміністрацією, центр і школа спеціальних бойових дій ім. Дж. Кеннеді. Кожна група спеціального призначення за чисель­ністю дорівнює трьом батальйонам.

75 полк "рейнджерів" розміщується у Форт-Беннінзі (штат Джорджія), 10 група сил спеціальних операцій (10th Special Forces Group; SFG) роз­ташовується у Форт-Дівенсі (штат Масачусет), 1-а група ССО у Форт- Льюїсі (штат Вашингтон). Із складу 1-ї групи ССО один батальйон ССО базується на о. Окінава, із 7-ї групи один батальйон - у Панамі, із 10 гру­пи ССО один батальйон - у Німеччині (Бад-Тольц). 160-й авіаційний полк спеціальних операцій базується у м. Форт-Кемпбелл (штат Кентуккі).

Основний бойовий підрозділ американських сил спеціальних опе­рацій є команда з 12 осіб. Чотири команди складають загін, чотири загони - роту. Група складається з чотирьох рот й одного загону авіа­ційної підтримки.

Структура сил спеціальних операцій військово-повітряних сил США приведена на рис. 14.2.3.

Штаб командування спеціальних операцій ВПС розташований на авіабазі Херлберт-Філд (штат Флорида). При штабі утримують 720 спеці­альну тактичну групу у складі 23 і 24 авіаескадрилій, 18-у авіаескадри­лью оцінки бойових можливостей сил спеціальних операцій та школу спеціальних операцій ВПС. 16 авіакрило спеціальних операцій у складі дев'яти (4, 6, 8, 9, 15, 16, 19, 20, 55) авіаційних ескадрилій, 353 авіацій­на група у складі трьох (1, 17, 31) авіаційних ескадрилій базуються на авіабазі Кадена (Японія), 352 авіаційна група спеціальних операцій у складі трьох (7, 21, 67) авіаційних ескадрилій базується на авіабазі Мі- лденхолл (Велика Британія). 193 авіаційне крило національної гвардії базується на авіабазі Гаррісберг (штат Пенсільванія), 919 авіаційне кри­ло резерву ВПС утримується у м. Дьюк-Філд (штат Флорида), а ескадри­лья оперативного планування авіаційної підтримки розташована біля штабу командування сил спеціальних операцій сухопутних військ у м. Форт-Брег (штат Північна Кароліна).

У кожній ескадрильї створені власні команди оперативного конт­ролю (Combat Control Team; CCT), до завдань яких входить визначен­ня та розмітка зон висадки десантів. Останніми бойовими завдання

-ми цих підрозділів були завдання в операції "Буря в пустелі”. Біля де­сяти команд діяли за лінією фронту в глибині іракської території, бій­ці розмічали посадочні площадки для гелікоптерів 101-ї десантно- штурмової дивізії й встановлювали радіомаяки для наведення амери­канських бомбардувальників.

Усього в командуванні ССО ВПС 12020 осіб, у тому числі: регулярні сили - 9600, резерв ВПС - 1040, національна гвардія - 1380 осіб. На озброєнні знаходиться біля 90 літаків - транспортні літаки С-130 різних модифікацій, АС-130Н,и, диверсійно-транспортні літаки МС-130Н, по­шуково-рятувальні, літаки - заправники МС-130Р, літаки для ведення психологічних операцій і РЕБ ЕС-130Е, до 50 диверсійно-транспортних гелікоптерів типу MH-53J, MH-60G. Структура сил спеціальних опера­цій Військово-морських сил США приведена на рис. 14.2.4.

Штаб командування сил спеціальних операцій ВМС розташований на військово-морській базі Колорадо (штат Каліфорнія). При командуванні утримують штаб першої (тихоокеанської) групи спеціальних операцій ВМС США (Naval Special Warfare Group) і навчальний центр сил спеціа­льних операцій ВМС. Друга група спеціальних операцій (атлантична) базується на базі Літл-Крик, штат Вірджинія. 5-а ескадрилья легких ге­лікоптерів (1-а група СпО) розташована на авіаційній базі Пойнт-Мугу, 4-а ае (2-а група СпО) - на а/б Норфолк. Передові загони базуються:

1. й - ПБ на о. Гуам (Апра), 3-й - у Панамі (Бахрейн), 2-й - у Германії (Штутгарт), 4-й - у Пуерто-Рико, 8-й - у Панамському каналі, 10-й - в Іспанії (Рота). Група досліджень та розробок сил спеціальних операцій ВМС базується на ВМБ Літл-Крик, яка забезпечується 6-м загоном СпО у м. Дем-Нек (штат Вірджинія). Цей 6-й загін спеціалізується на антите- рористичних діях, завдання виконує разом із загоном "Дельта", а підпо­рядковується Об'єднаному командуванню спеціальних операцій (Joint Special Operations Command Control).

Крім того, окремі команди "морських котиків" розташовані у Шотла­ндії, Португалії та на Філіппінах. Загальна кількість тільки підрозділів SEAL складає біля 2900 осіб.

Для доставки й евакуації "морських котиків" у ВМФ США в групах спеціальних операцій створені 1-ий і 2-ий особливі човнові ескадрони (Special Boat Squadron; SBS), у кожний з яких входять по три особливих човнових загони.

1-й ескадрон розмішується на базі Колорадо (Сан-Дієго, Каліфорнія) і включає в себе 11-й загін, що розквартирований на острові Марк (Ка­ліфорнія), 12 і 13 загони на базі Колорадо.

Другий ескадрон розміщується на базі Літл-Крик (Норфолк, Віргінія), де розквартировані 21-й і 23 загони. 22-й загін розташований у Новому Орлеані й служить резервною та тренувальною частиною. Передова база