56.Товстий кишечник. Відділи. Будова стінки. Особливості будови м’язової стінки. Пряма кишка. Сфінктери прямої кишки

Товста кишка (intestinum crassum) довжина 150 см, складається з сліпої кишки (cecum) і червоподібного відростка (appendix vermiformis), ободової кишки(colon), яка складається із висхідної (colon ascendens), поперечної (colon transversum), низхідної (colon descendens) і сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum). Прямої кишки (rectum), яка закінчується відхідниковим каналом (canalis analis) та відхідником (anus).

Товста кишка походить від задньої кишки. Сліпа кишка має вигляд мішка розташованого прямовисно уздовж правого клубового м’яза нижче рівня впадіння тонкої кишки в товсту.

У людини від дорзоприсередньої поверхні сліпої кишки відходить порожнистий червоподібний відросток. Порожнина відростка відкривається в просвіт сліпої кишки невеликим отвором, прикритим маленькою заслінкою.

Ободова кишка у вигляді обідка облямовує петлі тонкої кишки. Висхідна ободова кишка піднімається догори, досягає нижньої поверхні правої частки печінки і повертає ліворуч, утворюючи правий згин ободової кишки. Поперечна є продовженням попередньої проходить справа на ліво. Біля нижнього кінця селезінки утворює лівий згин ободової кишки. Низхідна почавшись від лівого згину спускається донизу і на рівні найвищої точки клубового гребеня переходить у сигмоподібну ободову кишку. Сигмоподібна розташована в лівій частині порожнини великого таза, зігнута, продовжується зверху донизу і ззовні всередину аж до мису крижової кістки, де вона переходить у пряму кишку. Пряма кишка є кінцевим відділом. Має два згини, перший довгий крижовий відповідає кривині тазової поверхні крижової кістки, де кишка донизу розширюється у вигляді ампули. Другий короткий нижній згин розташований там, де звужена ділянка кишки, проходячи через діафрагму таза, відхиляється назад у вигляді відхідникового каналу, який закінчується відхідником.

Стінка товстої кишки складається з 3 оболонок: слизової з підслизовим прошарком, м’язової і серозної з підсерозним прошарком. Слизова оболонка не має ворсинок, вона гладка і блискуча. Складки оболонки невеликі і їх небагато. М’язова оболонка складається з внутрішнього колового і зовнішнього повздовжнього шарів. Пучки повздовжнього шару товстої кишки не розподілені рівномірно, а збираються в три поздовжні стрічки ободової кишки: брижову, чепцеву, вільну.

Коловий м’язовий шар розвинутий в цілому однаково, лише в межах пів місяцевих складок посилюється. Серозна оболонка вкриває товсту кишку неоднаково на всьому її протязі. Утворює особливі чепцеві привіски, які дуже добре розвинуті у людей похилого віку.

До сфінктерів прямої кишки належить сигмо-ректальний сфінктер, він відділяє сигмоподібну кишку від прямої.

57.Черевна порожнина Очеревина. Листки очеревини. За очеревинний простір. Зв’язки, брижі, сальники.

Органи травлення , що йдуть за стравоходом розташовані у черевній порожнині (cavitas abdominis), а кінцевий відділ травного каналу – пряма кишка – в порожнині малого тазу, яка є продовженням черевної порожнини. Черевна порожнина обмежена зверху діафрагмою, з боків і спереду – м’язами живота, ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа з квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами і знизу стінками великого і малого таза. Серозна оболонка, що вистеляє стінки черевної порожнини і обгортає її органи називається очеревиною (peritoneum). Цю оболонку можна порівняти із закритим мішком, у якому розрізняють пристінкову очеревину і нутряну очеревину. Щілинно-подібний простір між цими листками наз. Очеревинною порожниною. Порожнина містить невелику кількість серозної рідини, яку виробляє очеревина. Зволожуючи стінки порожнини, рідина полегшує переміщення органів один відносно іншого.

Очеревина неоднаково вкриває внутрішні органи: з усіх боків – інтраперитонеальне положення, з трьох боків – мезоперитонеальне положення, з одного боку, або зовсім не вкриває – екстраперитонеальне положення.

Зовнішній шар очеревини утворений мезотелієм, розташованим на тонкій власній основі, яка у різних місцях неоднакова і має неоднакове відношення до строми органів і сусідніх тканин.

Переходячи зі стінки черевної порожнини на орган, з одного органа на інший і , нарешті, з органа на черевну стінку очеревина утворює складки, зв’язки, чепці і брижі.

Очеревина з нижньої поверхні діафрагми переходить на верхню поверхню печінки у вигляді двох зв'язок: серпоподібної і вінцевої. Ці зв’язки разом з невеликою шлунково-діафрагмальною зв’язкою утворюють малий чепець, листки якого фіксуються до малої кривини шлунка і до верхньої частини 12-типалої кишки. На малій кривині шлунка очеревинні листки малого чепця розходяться і вкривають передню та задню стінки шлунка.

На великій кривині шлунка листки очеревини зближаються і спускаються донизу у вигляді широкого *фартуха*, що становить передню дуплікатору великого чепця. Між листками очеревини великого чепця міститься жирова тканина. Частина, яка складається з двох листків очеревини, називається шлунково-ободовокишковою зв’язкою, два передніх і два задніх листки очеревини нижче поперечної ободової кишки найчастіше цілком зростаються між собою. Два задніх листки очеревини нижче поперечної ободової кишки найчастіше цілком зростаються з брижею цієї кишки, зліва згори великий чепець переходить у шлунково-селезінкову та діафрагмально-селезінкову зв’язки очеревини. Таким чином, верхня частина великого чепця складається з двох листків очеревини, а нижня частина з чотирьох листків очеревини.

Заочеревинний простір (spatium troperitoneale) – простір, розташований за задньою пристінковою очеревиною і заповнений жировою тканиною. У ньому розташовані життєво важливі органи: нирки з сечоводами, надниркові залози, черевна частина аорти, нижня порожниста вена, поперекові вузли симпатичних стовбурів, лімфатичні вузли, поперекове сплетення