4.Будова кісток. Класифікація кісток

Вчення про кістки наз osteologia.Кістки та їх з’єднання утв скелет.Розрізняють осьовий скелет : череп-29кіст; тулуб-51кіст; додатковий скелет: верхні кінц-64кіст; нижні кінц-62.

Кістка-os містить приблизно 50% води, 28% орган. речовин, 22% неорг.реч. У висушеному вигляді кістка на 1/3 скл. Із орган.реч.-білка осеїну,який надає їй гнучкості та еластичності; а на 2/3- з не орган.реч.-солей Ca, надають твердості. Така кістка наз.мацерована, тобто знежирена, вибілена та висвітлена. Основною структ. одиницею компактної кіст.тк. є остеон. Це трубчаста система тонких, кісткових пластинок, що оточують центральний канал, заповн. пухкою, колагеновою , сполуч. ткан. З остенів скл.кісткові трабекули(перекладки). Кіст. тк. має 2 типи структури:

-компактну чи щільну, розташовану поверхнево;

-губчасту або трабикулярну, міст. всередині і скл. з численних кіст. пластинок.

Зовні кістка покрита сполучноткан. оболонкою-окістям(periosteum), яка щільно зростається з нею, має 2 шари: зовн. і внутр. У зовн. шарі проходять кровоносні судини , які з окістям проникають у кістку. В окісті багато лімфатичних судин та нервових закінчень. При видаленні окістя настає омертвіння кістки. Внутрішній остеогенний шар містить остеобласти, які перетворюються в остеоцити і забезпечують ріст кістки у товщину.

За формую, розміром і ступ. розвитку губчастої реч. розрізняють трубч. кістки (короткі і довгі), губчасті (довгі, короткі, плоскі), атипові кістки та повітроносні (міст. порожнини, вистелені слиз. оболонкою і заповнені повітрям).

У довгих трубчастих кістках розрізняють:

-діафіз-тіло кістки;

-кістково мозков. порожнину, розташовану в межах діафізу і вистилену тонкою сполучнотк. обол.- ендостомом та запов. жовтим кістковим мозком;

-епіфіз або наросток, потовщення на кінцевих частинах кістки, побуд. з губчастої речов.;

-суглобова поверхня розташована на епіфізах і вкрита суглобов. хрящем;

-метафіз- це ділянка між епіфізом та діафізом, де під час росту кістки знаходиться прошарок епіфізарного хряща, що забезпечує ріст кістки у довжину;

-апофіз(приросток)- кістковий виступ біля епіфізу, який при розвитку має самостійну точку скостеніння.

Довгі трубчасті кістки з 2-ма епіфізами наз. біепіфізарними: плечова кістка(humerus), к. передпліччя(ossa antebrachii), стегнова к.(femur), к. гомілки(великогом.-tibia, малогом.-fibula).

Короткі трубчасті к.-це п’ясткові та плеснові фаланги пальців. Вони є моноепіфізарними.

Губчасті к.:

-довгі: ребра(costae), грудина(sternum);

-короткі: хребці(vertebra), зап’ясткові(ossa carpi), заплеснові(tarsus), сесамоподібні к.;

-плоскі: лопатка(skapula), тазові к.(таз-pelvis), тім’яна(os parietale), лобова(os frontale).

Атипові кістки: атлант(atlant), нижня щелепа(mandibula), носові(os nasale), виличні(os zygomaticum), піднебінні(os palatinum); які різні за походж.,формою і структурою.

Повітроносні кістки: верхньощелепна(maxlla), решітчаста(os etmoidale), лобова(os frontale), скроневі(os temporale), клиноподібні(os sphenoidale).

У дорослих червоний кістковий мозок міститься в епіфізах труб. к., у комірках губчастої речовини хребців, ребер, грудини, кіст. черепа, крил клубових кіст.