9. Криві байдужості, карта кривих байдужості.

Ординалісти – напрям, який вважає вимірювання корисності неможливим та пропонують порядковий принцип порівняння корисності, на основі якого базується вибір споживача.

Для цього вводять поняття: а) крива байдужості; б) лінія бюджетного обмеження. Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакове задоволення.

Рис. 2 Карта кривих байдужост

X, Y – обсяги споживання відповідних товарів;

U, U₁, U₂, U₃, - криві байдужості.

Ринковий кошик (споживчий кошик) — це комбінація товарів для споживання їх протягом певного часу.

Споживач не розрізняє набори товарів X і Y, які розташовані на кривій байдужості U. Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості однаковий. Тому можна вважати, що і крива байдужості показує альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.

Карта кривих байдужості — це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб.

Карта кривих байдужості складається з безлічі ліній, що не перетинаються.

10. Властивості кривих байдужості.

1. Криві байдужості є монотонно спадними функціями (при збільшенні кількості певного блага значення функції спадає).

Очевидно, що поверхня байдужості, яка містить набір (Y, X), не буде проходити в областях А та С оскільки ці області містять кращі та гірші набори благ 1 та 2 . Методом вилучення ми дійшли висновку, що можливими областями, через які проходитиме поверхня байдужості, яка містить набір (Y, X), можуть бути лише області B та D, тобто вона є монотонно спадковою функцією.

рис.3 Властивості кривих байдужості:

а) криві байдужості є монотонно спадними функціями;

б) криві байдужості не перетинаються

2. Криві байдужості не перетинаються.

3. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага (прояв закону спадної граничної корисності). Якщо у людини, наприклад, багато одягу, але мало їжі, то заради додаткової одиниці їжі вона схильна пожертвувати значною часткою одягу. Якщо ж людина має багато їжі, то заради додаткової одиниці їжі вона буде схильна жертвувати вже меншою часткою гардеробу. На графіку видно, що кут нахилу поверхні байдужості до горизонтальної осі зменшується при збільшенні споживання блага, величина якого відображається на цій осі. Рис. 4.

4. Чим більше поверхня байдужості віддалена від початку координат, тим привабливішими для людини є набори благ, мі розташовані на цій поверхні. Ця властивість навіть не потребує доведення: вона випливає з самих умов надання переваг. Чим більше в наборі благ, тим він корисніший.

11. Криві байдужості особливого типу.

Криві байдужості особливого типу. Існують групи товарів і послуг, що мають криві байдужості особливого типу :

1. Повні субститути (замінники) - товари, які повністю можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом заміни (рис. 3.6).

Карти кривих байдужості для повних субститутів складаються із серій па­ралельних прямих, оскільки MRS_YX постійна по мірі пересування вздовж кривої байдужості.

Повні субститути, для яких MRS_YX =1, називаються гомогенами.

Наприклад, якщо покупець вважає, що 1 кг картоплі, куплений в будь- якому магазині міста чи на базарі, однаковий за корисністю, то це гомогенний товар.

Якщо два літри молока, купленого в магазині, за своїми якостями рівно­цінні літру молока, купленого на базарі, то маємо повний субститут з MRSYX = 2.

2. Повні доповнення - товари, що споживаються у фіксованій пропорції.

Карти кривих байдужості для повних доповнень (рис 3.7) показують, що для споживання товару X у певній кількості потрібна певна кількість товару У. їх співвідношення визначене точками, розташованими на прямій, яка виходить із початку координат під кутом, визначеним мінімальним необхідним співвідно­шенням:

- для набору а це (х₀, у₀);

-для набору b - (х₁, у₁), хоч будь-який із товарів можна придбати додат­ково у будь-якій кількості.

Шкідливі товари - це та група товарів, споживання яких шкідливе для споживача. Прикладом є інтенсивність функціонування підприємств і забруд­нення навколишнього середовища. Криві байдужості для таких товарів (рис. 3.8.а) показують, що з інтенсифікацією виробництва зростає забруднення навколишнього середовища.

Тепер побудуємо криву байдужості, яка відображає взаємозв'язок між за­брудненням навколишнього середовища і компенсацією цієї обставини у вигляді збільшення кількості робочих місць. Тут спостерігається парадоксальне явище: людина звикає до шкідливих впливів, вимагаючи все менше компенса­цій (рис. 3.8 б), тобто крива байдужості є опуклою догори функцією.

Для двох повністю взаємозамінних товарів MRS = const. У цьому випадку криві байдужості «видозмінюються» у прямі лінії. Звичайно, такі товари розглядаються як один товар.

Якщо склалася жорстка взаємодоповнюваність товарів (лівий і правий черевик), то MRS = 0. У цьому випадку кожна крива байдужості видозмінюється у два взаємно перпендикулярні відрізки.