
- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Мікросистема та її основні характеристики.
- •3. Методологія мікроекономіки: теорії та моделі.
- •4. Поняття потреби, види потреб, їх ієрархія.
- •5. Економічні блага, їх класифікація.
- •6. Поняття корисності, її особливості.
- •7. Функція корисності, суккупна та гранична корисність.
- •8. Система переваг споживача та її основні елементи.
- •9. Криві байдужості, карта кривих байдужості.
- •10. Властивості кривих байдужості.
- •2. Криві байдужості не перетинаються.
- •11. Криві байдужості особливого типу.
- •12. Гранична норма заміщення благ: суть і методика обчислення.
- •13. Бюджетні обмеження.
- •14. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетного обмеження.
- •15. Рівновага споживача.
- •16. Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •17. Графічний аналіз і побудова лінії "дохід - споживання".
- •18. Поняття "нормальних" і "низькоякісних" товарів. Нахил лінії "дохід - споживання" як свідчення ставлення споживача до благ.
- •19. Криві "ціна - споживання" та виведення кривих попиту.
- •20. Крива Енгеля. Закон Енгеля-Швабе
- •21. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.
- •22. Криві ринкового попиту.
- •23. Цінова еластичність попиту.
- •24. Перехресна еластичність попиту.
- •25. Еластичність попиту за доходом
- •26. Ринкова пропозиція, закон пропозиції.
- •27. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •28. Виробництво, фактори виробництва.
- •29. Підприємство, як субєкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •30. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •31. Поняття і властивості виробничої функції.
- •32. Ізокванта, карта ізоквант.
- •34. Рівновага виробника.
- •33. Ізокоста, поняття та властивості.
- •35. Частинна варіація факторів виробництва.
- •36. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •37. Витрати виробництва, їх основні види.
- •38. Основні ознаки досконалої конкуренції.
- •39. Ринок досконалої конкуренції в короткостроковому періоді. Сукупний аналіз.
- •40. Ринок досконалої конкуренції в короткостроковому періоді. Граничний аналіз.
- •41. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді.
- •42. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •43. Характеристика монопольного ринку.
- •44. Визначення цін та обсягів виробництва на монополістичному ринку.
- •45. Ефективність монопольного ринку.
- •46. Умови та ознаки монополістичної конкуренції.
- •47. Основні ознаки олігополії.
- •48. Моделювання поведінки олігополістів за їх реакцією на ринкові зміни.
- •49. Короткострокова та довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •50. Ефективність олігополії.
- •51. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •52. Похідний попит: суть, значення, показники.
- •53. Зміни попиту на ресурси. Оптимальне співвідношення ресурсів.
- •54. Ринок праці та його основні характеристики.
- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •55. Ринкова пропозиція праці на досконало-конкурентному ринку.
- •56. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •57. Ринок капіталу. Капітал як фактор виробництва.
- •58. Поняття вибору в часі. Споживання та інвестиції.
- •59. Поняття дисконтованої величини. Аналіз інвестиційних рішень.
- •60. Ринок землі.
29. Підприємство, як субєкт ринку та виробничо-ринкова система.
Підприємство — це відокремлена економічна структура, що виробляє і реалізує певні товари, послуги, інформацію. Підприємства можуть створюватися як приватними особами, так і державою. Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку.
Головна проблема підприємства — задовольнити постійно зростаючі потреби споживачів при обмежених ресурсах. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже, обумовлює вибір оптимального варіанта застосування.
Перед будь-яким підприємством постають три основні питання:
1. Що виробляти (які економічні блага і в якій кількості)?
2. Як виробляти (за допомогою яких обмежених ресурсів)?
3. Для кого виробляти (хто отримає те, що вироблено)?
Умови, в яких функціонують підприємства:
1. Самостійне здійснення відтворювального процесу. Підприємство розраховує лише на власні сили у забезпеченні своєї життєдіяльності, воно може користуватись грошовими коштами й інших суб'єктів (брати кредити, продавати облігації), але лише на платній основі.
2. Повна економічна відповідальність за результати своєї діяльності. Ця відповідальність покладається на власників та керівництво підприємства.
3. Прибуток виступає основним джерелом коштів для розвитку підприємства. Розвиток підприємства, його розширення є головною метою підприємців, адже це приносить більші грошові доходи. Однак розширення діяльності потребує значних грошових вкладень, основним їх джерелом є прибуток.
4. Конкуренція з іншими підприємствами. Конкуренція впливає на поведінку й організацію підприємства, змушує його підвищувати ефективність виробництва.
5. Економічна допомога держави має локальний, вибірковий, винятковий характер. Ця допомога повинна бути обґрунтована інтересами національної економіки. Держава не може і не повинна бути щедрим спонсором, вона завжди має керуватися прагматичним розрахунком.
30. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
До основних мікроекономічних параметрів підприємства належать витрати виробництва, виручка і прибуток. Загальні витрати факторів виробництва (ресурсів) і грошові витрати, що здійснюються підприємством з метою виробництва продукції, називаються витратами виробництва.
Виділяють бухгалтерські та економічні витрати.
Бухгалтерські витрати включають лише фактичні витрати в грошовому виразі, підтверджені документами.
Економічні (або альтернативні) витрати включають (крім фактичних витрат на придбання ресурсів) ще й недоотриманий дохід від найкращого потенційного можливого способу використання власних ресурсів (капіталу, грошових коштів).
Неявні витрати — це ті витрати, що обумовлені використанням власних ресурсів (факторів виробництва) підприємця (капітал, підприємницькі здібності).
Явні витрати — це витрати на придбання необхідних факторів виробництва.
Бухгалтерські витрати складаються лише з явних витрат.
Економічні витрати — це сума явних і неявних витрат, тобто економічні витрати кількісно більші за бухгалтерські саме на величину неявних витрат.
Розраховують відповідні показники для витрат і виручки.
Сукупні витрати (ТС) — загальний обсяг витрат для виробництва певного обсягу продукції.
Середні витрати (АС) — це обсяг сукупних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції: АС = ТС / Q
Граничні витрати (МС) — приріст сукупних витрат для виробництва додаткової одиниці продукції МС = ∆ТС / ∆ Q.
Сукупна (валова) виручка — грошові надходження від реалізації продукції: ТК = Р х Q, де Р — ціна продукції, Q — кількість продукції.
Середня виручка (АR) — це сукупна виручка із розрахунку на одиницю продукції АR = ТR / Q.
Гранична виручка (МR) — приріст сукупної виручки при збільшенні виробництва продукції на одну одиницю: МR = ∆ТR / ∆Q.
Сукупний прибуток — це різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами.
Розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток.
Бухгалтерський прибуток — це різниця між сукупною виручкою і бухгалтерськими витратами.
Економічний прибуток — це різниця між валовою виручкою та економічними витратами.
Витрати виробництва або сукупні витрати (ТС — Тotal Соst) — це вартість усіх видів ресурсів, що витрачаються для виготовлення певної кількості продукції.
У темі 6 вже розглядався поділ витрат виробництва на бухгалтерські й економічні, явні і неявні, тепер покажемо детальніше взаємозв'язок цих витрат і прибутку (табл. 8.1)1.
Загальна виручка підприємства |
||
Економічні витрати |
Економічний прибуток |
|
Явні витрати Витрати на обладнання Сировина Електроенергія Заробітна плата Інші |
Неявні витрати Процент на власний капітал Зарплата підприємця Нормальний прибуток Інші |
|
Бухгалтерські витрати |
Бухгалтерський прибуток |