
- •26. Проблеми розвитку міжнародної журналістики в Україні як виду журналістської діяльності.
- •27. Схарактеризуйте сучасні виклики в роботі журналіста-міжнародника.
- •31. Процедура оформлення службової візи для виконання журналістських обов’язків у країнах Європи, що входять до Шенгенської зони та інших країнах світу
- •32. Назвіть десять міжнародних новин, що позначилися на світовому житті (упродовж року). Розставте їх, будь ласка, в порядку значущості.
- •39.Функції змі при висвітленні зовнішньополітичної проблематики.
- •40.Відмінності у підходах до висвітлення міжнародних подій у вітчизняних друкованих медіа.
- •41. Відмінності у підходах до висвітлення міжнародних подій на вітчизняному радіо.
- •Відмінності у підходах до висвітлення міжнародних подій на українському телебаченні.
- •43. Особливості роботи журналіста-міжнародника у форс-мажорних обставинах
- •44. Яка роль самоосвіти у поліпшенні якості роботи журналіста-міжнародника
- •49. Роль і місце міжнародних новин у системі новинного блоку радіо.
- •50. Роль і місце міжнародних новин у системі новинного блоку друкованих медіа.
- •57) Дотримання авторського права і коректність висвітлення міжнародних подій.
- •58) Особистості в українській та світовій міжнародній журналістиці
39.Функції змі при висвітленні зовнішньополітичної проблематики.
Взагалі функції ЗМІ від висвітлення чи то зовнішньополітичних, чи внутрішньополітичних проблематик не змінюються. Просто змінюється сама проблематика і змінюється межі інформаційного простору. Тому функції ЗМІ наступні:
1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка про діяльність органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;
2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;
3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;
4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на авторитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опираються як на громадську думку, так і на закон;
5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;
6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.
ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може правильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, одна із найважливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякувати населення, сіяти недовіру і страх.
Також не забуваємо, що до функцій ЗМІ у висвітленні зовнішньополітичної проблематики додаємо незаангажовану державною політикою інформація, достовірність та об’єктивність її подання, доступність у її отриманні.
40.Відмінності у підходах до висвітлення міжнародних подій у вітчизняних друкованих медіа.
Питання, що стосується наступних двох 41-42, що робила Вероніка. Тому читаємо її текст, а я напишу те, що вона говорила, і трохи від себе.
Вітчизняні друковані медіа відрізняються від зарубіжних у висвітленні міжнародних подій, і, на жаль, ця різниця позначається на якості «наших» матеріалів. Часто невдале висвітлення українськими журналістами міжнародних подій пов’язане з політикою самої редакції, яка в українських реаліях, звичайно, тримається курсу «економії» у всьому, де можна зберегти гроші. Це позначається на матеріалах, тому що журналісти не мають змоги побувати на самому місці подій, хоча це одна із найважливіших умов написання якісного матеріалу. Редакція просто не має грошей для організації певного відрядження за кордон. Якщо ж говорити про журналістів з України, які перебувають за кордоном, то їхня кількість справді невелика і межі, в яких вони працюють, невеликі. Тобто редакція фінансово утримує лише небагатьох журналістів у найважливіших з огляду зовнішньої політики місцях. І це суттєво відрізняє нас від підходів більш розвинених країн. Тому що наш журналіст-міжнародник повинен користуватися зарубіжними інформаційними агентствами та іншими ЗМІ, щоб написати власний матеріал, чого за рубежем намагаються уникати і що сильно позначається на висвітленні міжнародних подій українськими ЗМІ.