- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.1. Функції юридичної практики
- •3. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4.1. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •5.1. Методи здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів які готують юристів: загальна характеристика
- •9.Професійно-особисті якості юриста
- •10.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15.Інтелектуальна культура юриста
- •16.Історичні аспекти виникнення професії юрист.
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19.Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20.Структура та види юридичної практики
- •23.Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •25.Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності її зміст та види
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах:загальна характеристика
- •28.Юридична діяльність як вид соціальної діяльності ,її зміст та види
- •30 . Кваліфікаційні вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •34.Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35.Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •Глава 1
- •2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою
- •1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом,
- •2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки
- •4. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх
- •9. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні
- •10. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у
- •2. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу
- •3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у
- •4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку,
- •5. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення
- •6. Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •39. Кваліфікаційні вимоги до працівників органів дізнання.
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук.
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •43.Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушність прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •45.Психологічна культура юриста
- •46.Професія, спеціальність, кваліфікація юриста.
- •47.Система та структура юридичної освіти в Україні
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59.Принципи та функції юридичної практичної діяльності
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61.Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62.Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64.Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65.Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67.Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
17.Методи здійснення юридичної діяльності.
Методи здійснення - це способи та прийоми, які використовуються для досягнення наміченого результату. Розрізняють два основних метода впливу на суспільні відносини метод примусу та метод заохочення. Хоча зрозуміло, що в кожному конкретному випадку у зв'язку з тими чи іншими обставинами ми можемо говорити про метод попередження, індивідуального впливу, метод фотографування, проведення допиту або обшуку, метод перевірки інформації, попереднього обговорення. Їх використання та поєднання залежать навіть від того, в якій сфері юридичної діяльності ми працюємо -наука, освіта, практична діяльність. Все залежить від реальної ситуації та складності поставлених завдань.
В ході здійснення юридичної діяльності використовуються як правові, так і не правові засоби. Зрозуміло, що в сфері права неможливо обійтися без таких засобів, які так чи інакше пов'язані з правом і виконують роль основного інструментарія у реалізації повноважень юристів-фахівців. Такими засобами вважаються норми права, правові відносини, права та обов'язки, юридично значущі документи та вчинки, індивідуально-правові вказівки, розпорядження, правова свідомість, акти реалізації права.
Правова регламентація юридичної діяльності. Право само по собі - дуже впливовий засіб, що пояснюється його державно-владним походженням. Тому застосування права по відношенню до інших осіб є однією із форм прояву влади. Правові дії юристів тягнуть за собою певні наслідки для інших суб'єктів, іноді дуже серйозні. Тому діяльність юристів досить чітко регламентується нормами права.
Юридична діяльність здійснюється у формі практичної, наукової та освітньої діяльності.
18.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
Вимоги до осіб, що призначаються на посаду адвоката.
Згідно з чинним законодавством України адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту,стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та склав Присягу адвоката України.
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає в атестаційну палату заяву, нотаріально посвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, який підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менш двох років. Подані заяви розглядаються палатою протягом одного місяця з дня їх отримання.
Кваліфікаційні іспити включають відповіді на запитання з різних галузей права, Правил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, виконання практичних завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів. Програми цих іспитів розробляються та затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.
Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або скасування в його видачі приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати. У строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, якщо для цього немає перешкод, пов'язаних з несумісністю.