67. Система юридичної діяльності

Система юридичної діяльності має дві складові: зміст і форму.

До змісту юридичної діяльності входять суб'єкти; учасники; об'єк­ти; юридичні дії та операції; засоби і способи їх здійснення; результати юридичних дій.

Суб'єктами юридичної діяльності є юристи, державні та недер­жавні об'єднання юристів, організації, які залежно від виду профе­сійної діяльності, розглядуваних питань мають згідно із законом певні права та обов'язки, професійні юридичні знання, вміння їх реалізувати.

Учасники — це окремі особи або їх групи, які сприяють діяльності суб'єктів у процесі вирішення юридичних справ (свідки, експерти).

Об'єкти — дії суб'єктів права, правові процеси, правові докумен­ти (правопорушення, суперечка про право).

Юридичні дії — це зовнішні акти поведінки суб'єктів юридичної діяльності, які вдосконалюють правові явища.

Операції — сукупність взаємопов'язаних дій, спрямованих на до­сягнення локальних цілей.

Засоби юридичної діяльності — це явища, предмети явищ і дій, які забезпечують досягнення необхідного результату юридичної діяль­ності; юридичні докази, правові норми.

Способи юридичної діяльності — це конкретні шляхи досягнення наміченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовле­них юридичною справою. Вони можуть бути гласні та негласні, базу­ватись на наукових чи буденних знаннях, бути обов'язковими чи ба­жаними.

Система певних засобів є юридичною технікою, а система спо­собів — юридичною тактикою.

Результат юридичних дій — це підсумок відповідних операцій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобів суб'єктами юридичної діяльності.

Складовою системи юридичної діяльності є форма юридичної діяльності. Розрізняють дві групи таких форм:

внутрішню — порядок організації діяльності, який базується на послідовності юридичних процесів і процедур;

зовнішню — засоби зовнішнього прояву юридичної діяльності у вигляді процесуальних документів, юридичних дій, усних ви­ словлювань.

68. Фактори формування професійної свідомості юриста

Перед тим, як аналізувати фактори, що впливають на формування про­фесійної свідомості та культури юриста, необхідно визначитись попередньо з тими завданнями, які постають перед ними в ході виховного процесу. Йде­ться про наявність кінцевої мети — абстрактної моделі або теоретичної кон­струкції професійної свідомості юриста. Спробуємо сформулювати деякі по­ложення та вимоги щодо такої моделі:

•       у визначенні моделі професійної свідомості юристів фундаментальною основою та складовим елементом є логіко-нормативний блок, до якого нале­жать обсяг та глибина правових знань, рівень юридичного мислення. Знан­ня права становлять конкретну вимірювальну категорію, мають свою струк­туру та поділяються на фундаментальні, галузеві, первинні та вторинні, знан­ня про чинне право та про окремі закономірності його функціонування;

•       іншою складовою професійної свідомості, яка має психологічне похо­дження, слід назвати високу повагу до права та глибоку переконаність у не­обхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття права як найвищої соціальної цінності;

•       установка на активну правомірну і професійно значущу поведінку, яка передбачає готовність до виконання будь-якого професійного обов´язку, точ­не і неухильне застосування вимог правових норм, принциповість у боротьбі з правопорушеннями, прагнення до справедливості, визнання необхідності самовдосконалення та ін.

Ці складові елементи слід вважати визначальними, тому що вони відоб­ражають структурні блоки людської свідомості, мають свій зміст та виступа­ють як характерні риси загальної моделі професійної свідомості юристів. Залежно від спеціалізації юридичної професії, ця модель може зазнавати певних змін з погляду її змісту, але все-таки видається можливим стверджу­вати про наявність системи загальних вимог щодо свідомості юристів, які й утворюють зміст запропонованої моделі.

Процес формування професійної свідомості та культури юристів відбу­вається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Соціальне середовище за структу­рою дуже складне явище, в якому крім суб´єктів слід розрізняти засоби, фор­ми, методи, принципи діяльності, причинні зв´язки тощо. Тому доцільним буде розглянути названі фактори в аспекті їх суб´єктивного та об´єктивного впливу.

Серед факторів суб´єктивного порядку слід назвати правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втру­чання в духовний світ особи, внесення корективів до її світоглядних позицій. Характерною ознакою суб´єктивного фактора слід назвати безпосередність та цілеспрямованість впливу. Нагадаємо, що форми правового виховання такі: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціо­нуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семі­нарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації. До суб´єктивного фактора слід також віднести умови сімейних відносин та відно­син, що склалися в робочому колективі та характеризують моральний мікро­клімат колективу.

Серед факторів об´єктивного порядку — економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-пра-вові ідеали, результати роботи юридичних установ тощо. І об´єктивні, і су­б´єктивні фактори за природою є невід´ємними речами, які тісно взаємоді­ють та доповнюють одне одного.

Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулюван­ня, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної про­фесії. При цьому високий рівень їх професійної св

ідомості та культури зумов­лює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.