- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.Функції юридичної практики
- •3.Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4. Поняття та ознаки юридичної деонтології
- •5. Метод здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особисті якості юриста
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16.Формування юриста як професіонала
- •17. Методи здійснення юридичної діяльності
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20. Структура та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсульту
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •24. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як соціальної діяльності, її зміст та види
- •29. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах: загальна характеристика
- •30. Вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31. Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддіВ
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики.
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юриста. Структура компетентності
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Система та структура юридичної освіти в Україні
- •48 Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія як наука, її предмет, завдання та методи
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54. Престиж юридичної професії в Україні та світі.
- •55. Сутність систематизаційно-спрямовуючої функції юридичної практики
- •56. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології.
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвоката
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •73. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
54. Престиж юридичної професії в Україні та світі.
Питома вага юристів серед фахівців вСША, ФРН, Англії вищий, ніж в Україні. В нашій Батьківщині, як і в інших странахСНГ, до недавнього часу в умовах жорстокого централізованого регулірованіяне було особливої потреби в юристах (за винятком правоохранітельнойсфери). Юристи, як правило, не мали досвіду участі як професіонали вмасштабних державно-політичних та економічних преобразованиях.Подготовка юристів була орієнтована на потреби державного управління (сфера публічного права), оскільки сфера приватного права офіційно билазакрита.
Зростання ролі юриста в сучасномусуспільстві України об'єктивно обумовлено ускладненням всієї соціальнойінфраструктури (демократизація суспільних відносин, либерализацияэкономической життя, зростання приватної ініціативи), розвитком правового статусалічності, розширенням індивідуальних прав і свобод. Радикальні зміни, залучаючи в цей процес велике число індивідів, груп і все суспільство, требуютзначітельной правотворчої роботи, великий юридичної допомоги громадянам, істотною охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина. Зросла рольразлічних форм соціального і правового регулювання, затребуваних появленіеспеціфіческіх соціальних посередників у відносинах між людьми та їх групами, атакож державою, які володіють знанням принципів і норм соціальногорегулірованія. Нині жодне велике захід, вчинок приватної особи, державного органу або його посадової особи, які знаходяться поза рамокбитових відносин, не може обійтися без експертизи або консультації зі сторониюріста або особистого адвоката.
Сьогодні в Україні більш ніж коли-лібопроісходіт спеціалізація професії юриста. Суддя, прокурор і следователіпрокуратури, адвокат і працівники адвокатських юридичних контор, нотаріус, юрист - працівник силових відомств (МВС, СБУ та ін), юрисконсульт, работнікюрідіческіх фірм, юрист в системі управління, юрист - науковець іексперт та ін - це далеко не повний перелік груп професій юриста попрінадлежності до організаційним структурам. При всій відмінності роботи нотаріусаот роботи слідчого прокуратури або органів внутрішніх справ, а останніх - отработи службовців соціального забезпечення, - всі вони є юристами одного співдружності, яке стоїть на сторожі законності і правопорядку, захисту та охорони прав і свобод громадян.
55. Сутність систематизаційно-спрямовуючої функції юридичної практики
Визначаючи функції юридичної практики у систематизації права разом з оптимізуючою функцією, можна виділити систематизаційно - спрямовуючу функцію. Здійснюючи систематизацію права, особливо кодифікацію, суб'єкт права оцінює існуючі правові акти, ефективність правових норм що в них містяться, доцільність їх перенесення у кодифікований акт. Така діяльність неможлива без аналізу юридичної практики реалізації правових норм цих актів у суспільних відносинах. Аналіз юридичної практики дозволяє виявити найбільш ефективні норми права, реально недіючі правові норми, прогалини у правовому регулюванні, інші суперчності та спрямувати процес систематизації на створення систематизованого акта, який найбільш повно й ефективно врегулює суспільні відносини та буде позбавлений вказаних недоліків.
