
- •1.Виникнення деонтології як науки
- •2.Функції юридичної практики
- •3.Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •4. Поняття та ознаки юридичної деонтології
- •5. Метод здійснення юридичної діяльності
- •6. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •7. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •8. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •9. Професійно-особисті якості юриста
- •10. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •11. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •12. Психологічна культура юриста
- •13. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •14. Функції юридичної практики
- •15. Інтелектуальна культура юриста
- •16.Формування юриста як професіонала
- •17. Методи здійснення юридичної діяльності
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології
- •20. Структура та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсульту
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правотворчої функції юридичної практики
- •24. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві та державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика
- •27. Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців
- •28. Юридична діяльність як соціальної діяльності, її зміст та види
- •29. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах: загальна характеристика
- •30. Вимоги до працівників відділів реєстрації актів громадянського стану
- •31. Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддіВ
- •37. Сутність право стабілізуючої функції юридичної практики.
- •38. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти
- •40. Юридична наука та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •42.Компетентність як показник професійної майстерності юриста. Структура компетентності
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Система та структура юридичної освіти в Україні
- •48 Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія як наука, її предмет, завдання та методи
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •54. Престиж юридичної професії в Україні та світі.
- •55. Сутність систематизаційно-спрямовуючої функції юридичної практики
- •56. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології.
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60. Кваліфікаційні вимоги до адвоката
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63.Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •73. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
Відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо працівників прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, що ганьбить його як працівника прокуратури. До числа дисциплінарних стягнень належать: догана; зниження в класному чині; зниження в посаді; позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України»; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
Дисциплінарне стягнення повинно відповідати характеру вчиненого проступку. Прокурор, що вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення, зобов'язаний особисто з'ясувати обставини проступку й одержати письмове пояснення від особи, що його вчинила. У разі потреби для з'ясування відповідних обставин може бути призначена службова перевірка, термін якої не може перевищувати двох місяців.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора. Цей наказ може бути оскаржений працівником Генеральному прокурору України в місячний термін з дня ознайомлення з наказом.
Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплінарне стягнення, зробити більш суворим або пом'якшити його. Про прийняте рішення повідомляється працівник, що звернувся зі скаргою. Оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення не припиняє його виконання.
34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
Функції юридичної практики — це певні напрями впливу юридичної практики на суспільне й особисте життя суб'єктів суспільства, які визначають природу і сутність названої практики, її місце у правовій системі суспільства, соціально-правове призначення та перетворюючий характер.
У правотворчій діяльності юридична практика виконує наступні функції:
правоспрямовуюча функція.
оптимізуюча функція.
з'ясувальнозабезпечуюча функція.
роз'яснювальнозабезпечуюча функція.
правотворча функція.
правостабілізуюча функція.
оптимізуюча функція.
правоконкретизуюча функція.
Норми права мають абстрактний характер, поширюють свою дію на необмежене коло осіб і реалізуються у необмеженій кількості правових ситуацій. Крім того, наслідок вад законодавчої техніки та інших причин об'єктивного і суб'єктивного характеру правова система суспільства містить чимало суперечностей, колізій, прогалин, які заважають ефективній реалізації правових норм. Завдяки формуванню юридичної практики зміст багатьох норм права конкретизується, узгоджується з вимогами інших правових норм, долаються суперечності, заповнюються прогалини у праві;
35. Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах передбачені у Законі про освіту (редакція від 01.01.2013) у статті 51, 52 цьго Закону на загальних засадах.
Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів 1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:
навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;
додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із навчальним закладом;
одержання направлення на навчання, стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;
користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;
доступ до інформації в усіх галузях знань;
участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;
участь в об'єднаннях громадян;
безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;
перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;
користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;
захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.
2. Відволікання учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
Стаття 52. Обов'язки вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів
Обов'язками вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів відповідно є:
додержання законодавства, моральних, етичних норм;
систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;
додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.
Випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші обов'язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.